«Не можна орків забити пачками євро». Де нам брати залізо, аби переламати ситуацію на фронті, і коли РФ піде на Європу — інтерв’ю з Диким
Поділитися:
Бійці 2-го механізованого батальйону Третьої ОШБр (Фото:t.me/ab3army)
Автор: Василь Пехньо
Величезна війна розсипана на тисячі маленьких боїв, але на фронті — динамічна рівновага, вважає екскомандир роти батальйону Айдар Євген Дикий. Як переломити ситуацію впродовж 2024 року, чи здатна Європа замість США забезпечувати Україну залізом, а не лише грошима, він розповів в інтерв’ю Radio NV.
https://www.youtube.com/watch?v=ng6DUAHVUj4
— Згідно зі зведеннями Генерального штабу, ми бачимо збільшення кількості бойових зіткнень за останні дні – з 30−40 до 80−100. З іншого боку, бачимо збільшення втрат окупантів. Можна зробити висновок, що розпочався новий виток наступу Росії на всій лінії фронту?
— Мені так поки не здається. Мені здається, що просто така динаміка за кілька днів дуже не показова.
Річ у тім, що в масштабі цієї війни якісь великі останні зміни я спостерігав кілька місяців тому. Грубо кажучи, поки ми саме інтенсивно, активно наступали з Роботиного на Вербове, і ситуація після цього — вони відрізняються. Ситуація до початку наступу росіян на Авдіївку, бої за Авдіївку і зараз — відрізняються.
А з моменту початку боїв за Авдіївку і з моменту нашої висадки на лівобережному плацдармі суттєвих змін не відбувалося.
— До речі, я знаю, що зараз це пріоритетна задача: FPV-дронами не допустити російську техніку, якщо вона десь виїжджає. Бо якщо ця вся орда навалою заходить у траншею, тоді позиції, найімовірніше, втрачаються, бо дуже багато їх. І це теж атака.
— Саме так. Час від часу позиції втрачаються, тоді це вже точно зі зведення випадає. Навпаки, так само наша позиція час від часу відбивається назад. Ми ж насправді теж не всюди у глухій обороні.
