«Не знаю, як там тримаються наші». Сергій Грабський — про найбільш інтенсивний напрямок фронту і новий наступ Росії
Поділитися:
Працює екіпаж САУ AS-90 (Фото:116 окрема механізована бригада)
Автор: Павло Новіков
Військовий експерт Сергій Грабський в інтерв’ю Radio NV — про намір армії РФ здійснити наступ на Борову, що на Харківщині, та намагання ворога зібрати ударний кулак на покровському напрямку.
https://www.youtube.com/watch?v=wp1HTHwzo8c
— Давайте почнемо з повідомлення від DeepState. Вони пишуть, що російська армія планує наступати на Борову, що на Харківщині. На тій ділянці фронту у них знаходиться до 10 тисяч особового складу і приблизно 200 артилерійських систем. У Третій штурмовій бригаді цю заяву підтверджують і кажуть, що ворог посилює атаки, щоби вийти на кордони Луганщини. Що ми маємо розуміти про це чергове загострення на Харківщині?
— Треба розуміти, що противник, усвідомлюючи, що вікно можливостей в нього поступово закривається у зв’язку з надходженням озброєння і бойової техніки, і запланованим підвозом додаткових контингентів сил та засобів України, зараз здійснює відчайдушні атаки на різних ділянках фронту, намагаючись викрити, де можна здобути найбільшу перевагу.
Тобто там, де він може прорвати наші позиції, він невпинно прощупує наші позиції на більшості протяжності лінії фронту. І зараз, зокрема для виконання своєї надважливої задачі, а саме відтіснення нас за річку Оскіл і створення «буферної зони» вже між Луганщиною і Харківською областю, він концентрує додаткові ресурси для того, щоб здійснити прорив на тій ділянці фронту.
Власне, це не перша [спроба]. Вони вже намагалися це робити минулого року і їм не вдалося. Але на сьогодні треба розуміти, що противник врахував помилки минулого року і зосереджує досить серйозний потенціал, що викликає занепокоєння нашого командування і тих підрозділів, які обороняють ті позиції і готуються до подальших бойових дій.
— Речник ОСУВ Хортиця теж прокоментував цю інформацію. Каже, що поки що не потрібно панікувати, що ворог страшно наступає, — готові до будь-якого розвитку подій Сили оборони України, дадуть адекватну відповідь. Я так розумію, це фраза для заспокоєння суспільства, бо вона мало що пояснює.
— Ви знаєте, не для заспокоєння суспільства, а для того, щоб показати дійсний стан справ. Але треба розуміти, що ми не є сторонніми спостерігачами, які тільки дивляться, як противник зосереджується, готується до нанесення ударів. Ми завдаємо удари у відповідь. Ми, розуміючи задум противника, робимо все можливе, щоб цей задум не вдався.
Це майже така ситуація, як зараз спостерігається на Сумщині, де противник проводить демонстраційні дії, де противник обстрілює наші населені пункти, але сил та засобів не в нього вистачає. Відповідно, ми, усвідомлюючи загрозу, робимо все можливе, щоб ця загроза не матеріалізувалася. Але разом з тим треба розуміти, що вона поки що існує. Ми маємо бути готовими до такого розвитку [подій].
— У групі Інформаційний спротив, зокрема Костянтин Машовець, пишуть про ймовірний основний напрямок штурмів літньо-осінньої кампанії росіян. Це угруповання військ Центр. Там зараз нараховується близько 87 тисяч особового складу. Причому саме на покровському напрямку розгорнуто приблизно 68−70 тисяч. Крім того, звертають увагу, що у командування угруповання військ Центр достатньо потужний резервний компонент, — щонайменше одна мотострілецька бригада, яка доформовується, два мотострілецькі полки. Тобто, по суті, повноцінна мотострілецька дивізія. І командування не чіпає це угруповання — [не перекидають] ані на Вовчанськ, ані на Часів Яр. Тобто відбувається найбільша концентрація російських військ на покровському напрямку. Чи правильно, що найбільш прискіпливий інтерес має бути саме до цього напрямку, бо там найбільше окупантів?
— Тут треба зробити крок назад і подивитися уважно на карту. Ви згадали вже зараз Часів Яр, поки залишимо у спокої Вовчанськ. Тепер подивіться уважно: задум противника є очевидним і зрозумілим для всіх, хто трошки розуміється на веденні бойових операцій.
Що відбувається? Противник намагається прорватися до Часового Яру і наступати далі на Костянтинівку. Покровське угрупування противника зараз зосереджене на виконанні двох основних завдань, причому завдання № 1 — це просування у напрямку до траси від Покровська до Костянтинівки — є основним. І вже зараз частина траси знаходиться в зоні враження ворожої артилерії. Тобто вже сьогодні ми не можемо використовувати цю трасу.
Тож задум противника є абсолютно очевидним. Прорватися через Очеретине до цієї траси і створити загрозу оточення наших військ в Торецьку.
Тому не можна розділяти, наприклад, окремо часів-ярський напрямок і покровський напрямок без усвідомлення задуму противника, а саме прориву і оточення наших військ в районі Торецька, в останній частині донецької агломерації, яку контролює Україна. Для нас ця втрата буде, звичайно, болючою.
Якщо подивитись на карту DeepState, ви побачите, що там противник не просунувся ні на сантиметр від самого початку широкомасштабного вторгнення. Тому саме зараз там поступово активізуються бойові дії. Останнє повідомлення свідчить про те, що противник посилив обстріли Нью-Йорка, Торецька і інших населених пунктів у цій зоні, намагаючись наростити темпи наступу на ці ділянці фронта, незважаючи на свої втрати.
Саме цей напрямок є на сьогодні найбільш загрозливим для нас. Попри те, що в найближчій перспективі це не матиме якихось серйозних наслідків, бо ворог поніс надзвичайно високі втрати; з виконанням цієї задачі він просто не зможе наступати вперед. Але в подальшому, взявши під контроль донецьку агломерацію (а треба розуміти, що це все, власне, одне місто — Донецьк, Ясинувата, Макіївка, Горлівка, Торецьк — це все велика агломерація), він отримає дуже важливий козир, якщо можна так сказати, — [можливість] підготовки по наступних наступах.
Поділитися:
Загрузка…
