«Опція є, а користуватись не будуть». Багато ветеранів ніколи не звернуться по психологічну допомогу, запропоновану роботодавцем — Гудименко
Юрій Гудименко пояснив, чому багато ветеранів боятимуться звертатися із заявами про необхідність психологічної допомоги до керівників на роботі (Фото:Кадр відео Video NV via YouTube)
Український ветеран та засновник ГО Мрія Юрій Гудименко пояснив, чому багато співробітників-ветеранів ніколи не звернуться по психологічну допомогу, програми якої створюють їхні роботодавці.
«Ветерани війни, особливо ті, хто були мобілізовані у 2023−2024 роках, особливо ті, які не мають вищої освіти, наприклад, з маленьких міст, сіл, працювали на якусь агрокомпанію, грубо кажучи. І коли ви як HR, людина з великим досвідом, звітуєте про те, що ви розробили програму психологічної підтримки, але для цієї психологічної підтримки людині з вісьмома класами освіти, яка все життя прожила в селі, потрібно написати заяву на свого керівника, звернутися кудись з листом, і потім ця психологічна допомога буде надана. Ну ви ж всі розумієте, яке в селах ставлення до психологічної допомоги», — заявив Гудименко 2 жовтня під час заходу NV Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна.
https://www.youtube.com/watch?v=oUvTGi70Fl4
Він наголосив, що по допомогу до керівника такі ветерани не звертатимуться, «тому що він буде боятися, що керівник подумає, що він псих і звільнить його».
«Це ж якісь очевидні речі. Коли ми говоримо про армію, ми говоримо про зріз суспільства. Якщо це Київ, якщо це хіпстер з вулиці Рейтерської – так, він може звернутися з такою заявою, для нього це звична історія. Він навіть ціни знає на психологічну допомогу краще за всіх. А хлопець з села ніколи цього не зробить. Ви зробили фігню, ви зробили, що опція є, а користуватися нею не будуть. Навіщо ви це зробили?» — заявив Гудименко.
Чому військовим важко звертатись до психолога
Раніше Олександр Федорець, досвідчений психотерапевт і психіатр, який більше десяти років займається військовими травмами, розповів в інтерв’ю NV, чому військовим важко говорити з психологом про свою вразливість.
За його словами, «адаптація до бойових дій формує типовий шлях подолання проблем на адреналіні, на характері, на військовій браваді», забороняючи собі будь-які почуття, які трактуються як прояв слабкості – страх, жаль або тривогу.
Читайте також:
Він також розповів, що заборона проявляти емоції допомагає витримувати значні навантаження, але через неї відбувається «соматизація почуттів», внаслідок чого виникає ситуація, «коли солдат наче і хоче воювати, але тиск високий, різні незрозумілі стани, проблеми зі здоров’ям, які не мають чіткого пояснення».
Іншими причинами, з яких солдати рідко звертаються до психолога, Федорець назвав відсутність у них такого досвіду та відсутність фахівців.
«У війську є велика нестача фахових психологів та психотерапевтів, доволі часто посади психологів обіймають люди з мінімальною практикою, вони не можуть надати допомогу, побудувати довірливі стосунки з військовим, військові пробують обговорити з ними свої проблеми але не знаходять допомоги, зневіряються», — пояснив він ситуацію.
Редактор: Анастасія Одінцова
