Особлива мотивація. Командування дозволяє українським військовим звільняти від військ РФ рідні міста — NYT

Військові поступово просуваються вперед, звільняючи українські території (Фото:Stringer/Reuters)

Командування Сил оборони України дозволяє військовослужбовцям звільняти від окупаційних військ РФ рідні міста під час контрнаступу.

Про це йдеться в матеріалі NYT, журналісти якого поспілкувалися з українськими бійцями.

Видання зазначає, що, як правило, солдати вирушають туди, куди їх посилають, але українська армія робить виняток: ті, хто був змушений покинути рідні місця після вторгнення армії РФ, можуть попросити взяти участь у боях за їхнє визволення.

«Тому в лавах військових, які беруть участь у контрнаступі, що розпочався на півдні України в червні, є бійці з особливою мотивацією. Вони родом із міст і селищ цього регіону, знають його досконало, а іноді мають рідних і близьких по той бік лінії фронту». — йдеться в матеріалі.

«Для бригади набагато краще мати людей, які знають місцевість, тому командири дозволяють воювати в напрямку свого будинку». — розповів підполковник Дмитро, заступник командира 36-ї бригади морської піхоти.

Він, як і інші співрозмовники NYT, називає тільки своє ім’я.

Сім’я Дмитра досі перебуває в окупованому місті в Херсонській області. Він теж попросив про призначення.

«Я хочу побачити своїх батьків, і що швидше, то краще», — пояснив він своє рішення.

Близько десятка солдатів, чиї будинки розташовані навпроти окопів, у яких вони зараз воюють, кажуть, що хочуть повернутися додому після звільнення їхніх рідних міст у формі та зі зброєю в руках.

«Якщо мені знадобиться п’ять років, щоб побачити свій дім, це нормально, я не поспішаю», — розповів офіцер Євген, він родом з окупованого Бердянська.

Він розповів, що зробить усе можливе для звільнення свого міста від російських окупантів.

«Я відчуваю енергетику тутешнього ґрунту, знаю кожен кущик на цій ділянці фронту, можу швидше ухвалювати рішення, бо знаю всі річки. Які пересихають влітку, а які – ні”, — резюмував військовий.

Інший військовий, сержант Владислав, попросився в бій за своє село в Запорізькій області. Воно розташоване приблизно за 30 км перед його передовою траншейною позицією.

«Я сумую за своїми стінами, за всім, заради чого я працював. Я сумую за маминою їжею. Вона готує вареники з картоплею і капустою. І я хочу повернутися додому в такому вигляді (у військовій формі – ред.)», — пояснив він свою мотивацію.

23-річний військовий Олександр родом зі зруйнованого військами РФ Бахмута розповів виданню, що для всіх, хто воює, важливо зберегти образ своїх будинків.

«Просто згадайте, як добре ви почувалися у своєму місті. Пам’ятайте це відчуття, яке у вас забрали», — зазначив боєць.

Ще один військовий, 43-річний Леонід, розповів, що воює за Маріуполь.

Під час бомбардувань міста російськими окупантами на початку великої війни він працював хірургом і щодня надавав допомогу пораненим у своїй лікарні, поки її не обстріляли російські війська.

За його словами, він вийшов із російського оточення в білому медичному халаті, забризканому кров’ю. Потім вступив на службу військовим лікарем до 36-ї бригади морської піхоти і попросив направити його на фронт недалеко від рідного міста.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Президент України Володимир Зеленський заявив, що прогрес після початку наступу ЗСУ «повільніший, ніж хотілося б», але Україна просуватиметься далі, «як вважатиме за потрібне».

Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний заявив, що його «злять» слова про те, що український контрнаступ іде «повільніше, ніж очікувалося», і додав, що кожен звільнений метр українським військам «дається кров’ю».

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що український контрнаступ стане складною і жорстокою битвою.

Редактор: Тетяна Габедава