Освіта як проєкт: чи здатна проєктна культура змінити підготовку майбутніх вчителів

Поділитися:

Володимир Козленко, власник мережі приватних шкіл та садочків КМDШ

Світ стрімко змінюється і вимагає нових навичок та компетенцій. Щоб бути успішними в майбутньому, наші діти мають оволодівати цими компетенціями вже зараз. А отже треба кардинально трансформувати підходи до навчання. Зробити це можливо, якщо освіту та школу загалом розглядати не як процес виконання навчальної програми для звіту в кінці року.

Як засновник системного освітнього бізнесу, я переконаний, що освіту варто організовувати як бізнес-проєкт. Дивідендами в ньому буде вміння наших дітей реалізовувати свій потенціал незалежно від того, який життєвий шлях вони оберуть.

Бачимо, що сучасна освіта потребує педагогів нової формації, здатних швидко адаптуватися до змін і використовувати нові підходи до навчання. А отже має трансформуватись і підготовка майбутніх педагогів.

Проєктна культура: новий підхід до підготовки педагогів

Наші виші завжди прагнули підготувати висококваліфікованих учителів. Та, на жаль, багато методів підготовки вже не актуальні. На мою думку, саме розвиток проєктної культури може стати рятівним інструментом для майбутніх педагогів. Цій темі я присвятив свою докторську дисертацію.

Проєктна культура формує унікальний світогляд педагогів, які відкриті до інновацій і вдосконалюються не заради сертифікату, а з внутрішньої мотивації. Це ті фахівці, які потрібні українській освіті зараз. Вчителі з проєктною культурою оволодівають навичками проєктного менеджера. І це дозволяє їм організовувати свою діяльність і досягати освітніх цілей структуровано.

Основні компетенції такого вчителя включають:

• цілепокладання: з огляду на потреби педагогічного проєкту та власних можливостей, він ставить собі чітку мету й завдання;
• прогнозування: він має цілісне уявлення про освітнє середовище, тож може передбачити результати й наслідки проєкту;
• проєктування: він може розробити чіткий алгоритм виконання проєкту;
• комунікація: він вміє співпрацювати з командою, презентувати і захищати власний проєкт перед іншими;
• рефлексія: він здатний раціонально оцінити результати проєкту і свою успішність в ньому, тож схильний до самоаналізу і самовдосконалення.

Такий вчитель не боїться інновацій та змін. Навпаки — сам стає їхнім ініціатором. Він мислить критично, бачить освітню ситуацію комплексно, вміє співпрацювати з колегами, шукати нетипові рішення. Та має сам й транслює дітям мотивацію досліджувати нове, вдосконалюватись та діяти.

Як виш може підготувати майбутнього педагога до проєктної діяльності

Ключ до оволодіння будь-якими техніками — це їх практичне застосування. Ми можемо як завгодно довго теоретизувати про проєктну культуру. Та результат ми отримаємо лише впроваджуючи її на практиці в процесі підготовки майбутніх педагогів.

У своїй дисертації я окреслив структурно-функціональну модель, яка допомагає студентам стати педагогами — менеджерами проєктів.

Основні умови для цього:

• реалізація власних проєктів ще у виші вчить планувати, прогнозувати, аналізувати та презентувати результати;
• командна робота під час групових наукових досліджень, міждисциплінарні проєкти, навіть студентські гуртки чи товариства не лише закріплюють проєктні навички, а й зміцнюють комунікативну компетентність. Баланс самостійності та взаємодопомоги, розподіл ролей, спільний аналіз роботи, екологічного розв’язання конфліктів та вміння дискутувати — це база для втілення проєктів у професійному житті;
• диджиталізація — не лише вимога часу. Пандемія та війна перевели частину навчання в дистанційний формат, можливий лише з використанням інформаційних платформ та ресурсів. А зберігати ефективність роботи в умовах високої інтенсивності різнопланових проєктів допомагають програми-планувальники, на кшталт Microsoft Project, Basecamp, Todoist, Trello.

Якісна освіта завжди починається з вчителя

Згадайте власні шкільні роки. Певен, багато хто з вас може підтвердити, що прагнення вчитись та зацікавленість у предметі напряму залежали від педагога, його любові до роботи та ставлення до учнів.

У своїй професійній діяльності я бачу, наскільки важливі вмотивовані і прогресивні вчителі. Саме таких наставників я прагнув для своїх дітей, створюючи мережу шкіл КМДШ Всесвіт. Радію, що завдяки таким фахівцям команда КМDШ може виховувати щасливих дітей.

Я мрію, щоб підготовка таких педагогів стала системною. І переконаний, що навчання майбутніх педагогів проєктній культурі є важливим інструментом для цього.