«Переходимо від кількості до якості». Як українська дронова індустрія стала прикладом для всього світу — інтерв’ю із співзасновником DroneUA

Запуск дрону Лелека (Фото:3-тя штурмова бригада/Facebook)

Автор: Дмитро Тузов

Співзасновник компанії DroneUA, експерт у галузі безпілотних технологій Валерій Яковенко розповів в інтерв’ю Radio NV про створені Сили безпілотних систем та дронову індустрію в Україні, яка стала прикладом для світу.

https://www.youtube.com/watch?v=B6UZRvcteIk&t=361s

 — Уже представлені Сили безпілотних систем. Як створення цього роду військ вплине на розвиток індустрії українських дронів різних типів і класів? Що ви думаєте?

— Ми побачили перед собою революцію того, як буквально з нічого, з нульової точки, була створена екосистема за 10 років війни навколо роботизованих пристроїв, котрі здатні змінювати індустрію навколо себе.

Зараз йдеться про наш захист, про безпекові технології і саме в цьому напрямку Україна посідає першість, коли ми говоримо про якість та системність застосування дронів. Але не лише застосування робить цей процес можливим. Це і про виробництво обладнання, це про його дизайн та постійні інновації, це і про підготовку фахівців для того, щоб ремонтувати, створювати нові дрони, використовувати [їх], вчити людей. Це величезна екосистема, котра охоплює десятки, якщо не сотні тисяч людей.

Операторів [дронів] в Україні, напевно, зараз вже точно не десятки тисяч, а вже понад сто тисяч, котрі вміють використовувати дрони. Я думаю, що цифри набагато більш оптимістичні, ніж ми собі думаємо.

Коли ми говоримо про створення цієї екосистеми, вона почала будуватися за рахунок приватних ініціатив, за рахунок ідей, котрі допомогла держава зароджувати, за рахунок зовнішнього фінансування, за рахунок донатів і шаленої сили волонтерства. Але все воно почало розвиватися осторонь: кожен розвивав щось своє, кожен спеціалізувався на чомусь своєму, але разом ми отримували перед собою індустрію, яка може ставити прикладом для всього світу.

У всьому світі немає жодної країни, яка виробляла б дронів більше, ніж Україна. Коли ми виробляємо ці дрони, це насправді вже зараз дуже великий об’єм різноманітних торгових марок, різноманітних одиниць обладнання, технічних характеристик, особливостей. І те, що зараз збудувалося, те, що зараз створилося у вигляді окремого роду військ — це систематизація, це перехід від кількості до якості.

— Зараз нам на тлі цього різноманіття потрібна певна централізація, щоб ми прийшли до певної уніфікації типів систем? Ми з вами зараз говоримо не лише про дрони, які літають. Ми з вами говоримо і про наземні роботизовані системи, і про морські безпілотні системи, безекіпажні катери. На тлі цього різноманіття нам потрібна зараз певна схематизація, щоб розуміти, які типи розвивати, як має відбуватися уніфікація комплектуючих, щоб народна творчість перейшла в стан потужної промислової індустрії?

— Дуже важливо розрізняти два моменти. Перший — розвиток індустрії, а другий — її підтримка. Коли ми говоримо про розвиток, ця народна творчість — це найкраще, що може створити світ. В світі неможливо надати більшої можливості для прояву креативної думки і придумування чогось нового, чого в світі раніше не було, ніж те, що зараз відбувається в Україні і ті можливості, які даються українським підприємствам.

Тож, коли ми говоримо про створення нових продуктів, нових технологій, постійно потрібно рухатися вперед. Стандартизувати індустрію створення — неможливо. Це креатив, просто потрібно рухатися вперед.

Але вже зараз є, що стандартизувати з погляду підтримки. У нас є десятки, сотні тисяч і мільйони дронів, які вже зараз використовуються, і їх потрібно систематизувати з погляду навчання операторів, виконання тактик. Тобто не просто дрони використовувати для того, щоб вражати цілі, а робити це з максимальною ефективністю, поєднуючи різні роди військ між собою та навіть поєднуючи різні мобільні групи між собою для того, щоб завдавати максимальної шкоди ворогу та використовувати мінімальний ресурс для цього.

Коли ми говоримо про стандартизацію — так, вона вже на цьому етапі потрібна. Вона потрібна в питанні логістики, в питанні забезпечення певних дронів вже стандартизованими підходами щодо ЗІП-компонентів, щодо запасних частин, щодо запасу, щодо кількості резервних бортів, коли ми говоримо про розвідувальні дрони і так далі.

— В Україні йде мобілізація, і питання рекрутингу є дуже важливими. Ваша думка, як має відбуватися набір рекрутів в Сили безпілотних систем?

— Це потрібно робити за рахунок рекрутингових агенцій, це потрібно виконувати за рахунок пошуку талантів та тих людей, які вже знаються на цих технологіях. Я вірю насамперед у напрямок рекрутингу, коли люди самі можуть звернутися по відкритих вакансіях, котрі мають публікуватися на профільних майданчиках.

— Наступне важливе питання — це підготовка людей. З першою частиною вже все зрозуміло. Ви сказали, що насамперед треба добирати тих, хто вже має відповідний досвід. Водночас цілком ймовірно, що цих людей не вистачить, зважаючи і на масштаби цієї війни, і на масштаби поставленої задачі. Питання з навчанням і освітою як має вирішуватись, зважаючи, що йдеться про військову освіту?

— У даному сегменті це питання, коли новітнім технологіям, на кшталт технологіям дронів, потрібно вчити тих людей, які мають військову освіту, коли ми говоримо про певні керівні посади. І вони мають проходити навчання і долучатися до практик на різноманітних підприємствах для того, щоб отримати саме практичне розуміння технологій. Я дуже прошу вибачення, прошу мене не критикувати, але в класичну освіту в такі бурхливі часи в сфері технологій, яких не існувало, я не дуже вірю.

— А за що вас критикувати? Навіть натяку не було на те, щоб застосувати якісь академічні практики, розтягнути це на кілька років, видавати диплом. Зовсім не те мається. Я ж і наголосив, що йдеться про військову освіту, підготовку і кваліфікацію.

— Саме це я й мав на увазі – важливо долучати людей, котрі мають вже військову освіту і кваліфікацію для отримання додаткових знань в сфері робототехніки, для того, щоб працювати в новому напрямку. Це нескладно.

Ми всі всьому світу довели, що складати дрони де-факто може кожен за бажанням і навчитися бути інженером також. Коли ми говоримо про отримання освіти, потрібно вчити людей, потрібно відкривати центри орієнтації, переорієнтації, профільної підготовки і працювати насамперед з приватними структурами для того, щоб вони ділилися досвідом, щоб їх держава могла розуміти краще. Іншого шляху не буде.