«Південь міста — сіра зона». У нас немає сил та засобів деблокувати війська у Вугледарі, «клешні» стискаються — Селезньов
Вугледар у серпні 2024 року (Фото:72-га ОМБр ім. Чорних Запорожців/Facebook)
Співзасновник аналітичного проєкту DeepState Руслан Микула заявив, що втрата Вугледара є питанням кількох днів або тижнів. З цим твердженням погоджується і військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, про що він розповів в ефірі Radio NV.
Владислав Селезньов
Не лише аналітик DeepState, це стверджує й ряд військових аналітиків з-за кордону. Але ми бачимо в публічній площині певні заперечення з боку бійців 72-ї окремої механізованої бригади. А саме вони обороняють нині Вугледар разом з деякими підрозділами Сил територіальної оборони України.
Що ж насправді відбувається? Де-факто південно-східна частина цього населеного пункту вже знаходиться під контролем ворожої армії. Південь населеного пункту — це сіра зона, де військова присутність росіян дедалі частіше фіксується.
Але ключова проблема, з якою стикаються українські Сили оборони — це ті саме клешні російського напівоточення, які дедалі сильніше стискаються, перекриваючи ключові логістичні маршрути, якими забезпечується гарнізон українських Сил оборони в Вугледарі. Ще вчора ми говорили про те, що там існують дві ґрунтові дороги, які ми можемо використовувати для здійснення постачання наших захисників та вивезення важкопоранених з території Вугледара. Сьогодні зранку вже йдеться лише про одну ґрунтову дорогу.
Уявіть собі, на що вона перетвориться в разі, якщо там почнуться сильні зливи. Буде суцільне болото.
Ба більше, і зараз відстань між лещатами, я бачив цифру до чотирьох кілометрів. Це фактично простір, який суцільно прострілюється ворожою артилерією. За таких умов доставляти вантажі військового значення, евакуювати поранених, — це вкрай складна місія.
Тому тут на порядку денному стоїть питання евакуації нашого гарнізону з Вугледара. Бо якщо ми міркуємо, що важливіше — квадратний кілометр української території чи життя та здоров’я наших воїнів — відповідь, як на мене, абсолютно очевидна. Життя наших воїнів є найвищою цінністю для держави.
Тобто викликів дуже багато. Варіантів подолання цих викликів де-факто немає, адже перевага ворожих сил та засобів на цій ділянці фронту складає до восьми разів. Ми просто фізично не маємо змоги знайти достатньої кількості сил та засобів, щоб деблокувати наш гарнізон в Вугледарі.
Тому, ймовірно, я схиляюся більше до позиції аналітиків DeepState, що найближчим часом контроль над цим містом ми втратимо.
Куди далі? Оце питання насправді дуже важливе, бо, з урахуванням того, що зараз в районі Богоявленки постійно прилітають ворожі керовані авіаційні бомби, ймовірно, ворог розуміє те, що саме туди будуть відходити наші оборонці.
Що з того вийде і що залишиться від наших польових фортифікацій, коли станеться відведення наших сил та засобів, важко прогнозувати. Бо керовані авіаційні бомби вагою 250−500 кілограмів і навіть півтори тонни, нищать все і вся. А я знов-таки повторюю, що ресурсів для ефективної протидії ворожій авіації на цій ділянці фронту нам критично бракує.
https://www.youtube.com/watch?v=uFxaezu6D1U Редактор: Анастасія Созонова
