«Починаються серйозні ризики». Чи варто ЗСУ йти з Курської області — Давид Шарп аналізує «за» і «проти»
У Курській області було створено українську військову комендатуру, яка забезпечує дотримання норм міжнародного гуманітарного права (Фото:Сухопутні війська/Telegram)
Автор: Олексій Тарасов
Військовий оглядач Давид Шарп проаналізував в ефірі Radio NV, чи варто ЗСУ йти з Курської області.
Давид Шарп
Давайте заглянемо далеко. Якщо доведеться йти з важкими боями і втрати будуть вищими за допустимі, все одно результат буде — відхід. А в плані відволікання військ з головних напрямків, схема не дуже спрацює. То тоді чому б не уникнути цього і не зробити цього раніше?
Тут же важливий результат. Затриматися на місяць-другий у Курській області, але при цьому, якщо втрати і різного роду мінуси будуть вагомими, це гірше, ніж піти, уникнувши цих втрат. Тому це все необхідно зважувати.
Ба більше: якщо піти спокійно без відносних втрат на якомусь етапі, то, безумовно, плюси будуть переважувати. Інша річ, що ці плюси не матимуть по-справжньому серйозної стратегічної ваги. Хоча дещо вже досягнуто: моральний дух піднято, чимало взято полонених, Росія зазнала великих військових та економічних втрат. Світ побачив дещо цікаве. Це свого роду дивіденд.
А ось якщо затриматися, зазнати важких втрат і водночас на інших ділянках фронту буде складніше, зокрема й тому, що бракує цих сил, це буде загалом мінус із тим самим підсумковим результатом — відхід.
Так, російська пропаганда, якщо українці підуть, у будь-якому разі скаже, що їх вибили, скаже, що «ми здобули перемогу». Нічого не поробиш, пропаганда своє скаже. Тому деякі заходи повинні вживатися без запізнення. Завжди потрібно бачити на крок-два вперед і розуміти, що якщо ми затримаємося, але буде гірше, краще піти раніше. Я не кажу зараз це в плані поради. Я лише просто ілюструю ситуацію.
Проте я не виключаю, що в українського командування і керівництва є плани домогтися якихось стратегічних досягнень. Наприклад, утримувати територію довго до якогось переговорного процесу. Але тут важливо розуміти, а коли буде цей переговорний процес і чи буде, яку ціну доведеться заплатити, чи варта ця ціна того, щоб утримувати територію.
Відволікання російських сил… Якщо раптом стане зрозуміло, що росіяни відволікають сили і на інших важливих ділянках стає легше (сьогодні ми лише частково спостерігаємо цей ефект), тоді, можливо, доцільність зростає.
