Помста за Мазепу. Хто і чому 120 років тому підірвав у Харкові бронзового Пушкіна

Листівка із зображенням пам’ятника Олександру Пушкіну в Харкові. Початок XX століття (Фото:DR)

Автор: Ростислав Камеристий-Брайтенбюхер

26 травня 1904 року у Харкові відкрили пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну — на честь 250-річчя «возз’єднання» України з Росією. А вже за півроку активісти Української народні партії спробували його знищити.

У ніч проти 1 листопада 1904 року жителі Харкова прокинулись від потужного вибуху. Той пролунав близько 01:20 в центрі міста, в районі Театрального скверу, але чули його навіть на околицях. Як з’ясувалось згодом, вибухова хвиля вибила 111 шибок вікон, зокрема у Лютеранській кірсі та в дитячому притулку.

На ранок люди побачили глибоку вирву біля пам’ятника Пушкіну та пошкоджений гранітний постамент. Сама скульптура руйнацій не зазнала, ніхто під час вибуху не постраждав.

Згодом, 2 листопада, біля монументу зібралась невелика купка російських монархістів і виспівувала Боже, царя храни та Господи, спаси.

Жандармерія почала розслідування й дійшла висновку, що під пам’ятник підклали динаміт. А невдовзі з’ясувалось, що до вибуху причетна група активістів Української народної партії, лідером якої був адвокат і публіцист Микола Міхновський.

Останній це заперечував.

Однак до земств Харкова, Києва та інших міст надійшли поштою листівки від організації, яка назвалась Самостійна Україна — Оборона України, котра пояснювала мотиви підриву пам’ятника Пушкіну. До її складу входили члени партії Міхновського.

Чому російський дисидент закінчується на українському питанні – Віталій Ляска, Радомир Мокрик

https://www.youtube.com/watch?v=SGu7L3F-k44