Потрібно було «на вчора». Чи допоможе створення е-кабінетів навести лад у військовому обліку, — думка юриста

Поділитися:

Українські військові (Фото:59 окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка / Facebook)

Автор: Єлизавета Драбкіна

Адвокат Роман Лихачов пояснив NV, як електронний кабінет військовозобов’язаного може спростити життя українців та які послуги варто у нього додати.

2 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про електронний кабінет військовозобов’язаного. Відповідно до нього, буде запущено Реєстр військовозобов’язаних, а Міністерство оборони має отримати інформацію про громадян віком від 17 до 60 років з державних реєстрів Податкової служби, МВС, Мін’юсту, МОЗ, ЦВК, Держміграційної служби та інших відомств.

Новий закон про електронний кабінет військовозобовʼязаного: подробиці

У Реєстрі військовозобов’язаних міститимуться такі персональні дані:

• ПІБ та громадянство,

• місце проживання та місце перебування,

• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти,

• відомості про сімейний стан та наявність дітей,

• відомості про освіту, місце та досвід роботи, володіння іноземними мовами,

• відомості про результати медичних оглядів, наявність права на відстрочку, групу інвалідності,

• відомості про статус ветерана війни,

• відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї,

• відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або повернення в Україну,

• відомості про переміщення на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок),

• реквізити посвідчення водія,

• відомості про притягнення до кримінальної відповідальності.

Окрім того, закон має спростити отримання статусу учасника бойових дій — його можна буде оформити на підставі довідки в електронному вигляді.

Як повідомила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко, е-кабінет можуть запустити на початку другого кварталу цього року.

Думка адвоката про електронний кабінет військовозобовʼязаного

Створення електронного кабінету військовозобов’язаного принесе користь як державі, так і окремим громадянам, вважає Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.

«Більшість людей бояться ТЦК — думають, що їх одразу мобілізують. В першу чергу, держава зацікавлена побачити кількість військовозобов’язаних та тих, хто має право на відстрочку. Держава зацікавлена у тому, аби навести лад у військовому обліку. Це такі перші кроки, щоб люди змогли заповнити свої дані в електронному форматі, щоб ми знали, скільки у нас залишилося основного ресурсу в країні», — сказав він.

Поява відповідних даних про військовозобов’язаних в електронному форматі має полегшити доступність інформації для самих громадянам та установ, які ведуть облік і займаються мобілізацією. Це також полегшить життя українців, адже має зменшити необхідність відвідувань ТЦК для оновлення певних даних, хоч і не скасує цей обов’язок повністю.

Окрім того, за словами Лихачова, створення електронного кабінету може скасувати необхідність перевірки даних у «ручному» форматі. Так, наприклад, перетин кордону для чоловіків призовного віку стане простішим, адже прикордонники зможуть отримати електронний доступ до офіційних документів, як довідок ВЛК про непридатність чи довідок про відстрочку. Не потрібно буде уточнювати ці дані у ТЦК, адже вони міститимуться в електронному кабінеті.

Зі створенням електронного кабінету військовозобов’язаного кожний ТЦК буде розуміти кількість осіб, які можуть бути мобілізовані у регіоні, зазначає юрист. Водночас незрозуміло, чи будуть люди зацікавлені у внесенні своїх персональних даних у систему.

«Немає чітко приписаного функціоналу, яким чином буде заповнюватися [кабінет], хто матиме доступ, як буде регламентовано те, що є електронний кабінет, а людині все одно треба пред’явити військовий квиток. Тобто ми спрощуємо, а людині все одно треба буде йти у військомат», — коментує Лихачов.

На переконання юриста, мотивація заповнювати електронний кабінет підвищилася б, якби після внесення необхідних даних люди могли б отримати військовий квиток, скажімо, протягом трьох днів. «А тут людина повинна заповнити електронний кабінет, і все одно її будуть зупиняти на блокпосту і говорити, що прийдіть, уточніть дані [у ТЦК]», — продовжує адвокат.

Важливо перевести деякі процеси в автоматичний режим, впевнений юрист. За його словами, зараз необхідно максимально розвантажити ТЦК від невластивих їм функцій, які, в свою чергу, передати ЦНАПам чи регулювати через Дію. Так, він не розуміє потреби оновлювати дані в ТЦК, коли людина може це зробити власноруч. «Якщо треба вибірково перевіряти — окей, нехай створюють якийсь підрозділ, який перевіряє ці дані потім», — вважає він.

Лихачов також вважає за необхідне спростити процес отримання військового квитка та довідки про відстрочку. «Наприклад, батько трьох дітей повинен надати три свідоцтва про народження і свідоцтво про одруження. Все, він чотири документи надав, і йому автоматично приходить повідомлення, що ви можете забрати ваш військовий квиток у такий день у ЦНАП, — пропонує юрист. — А у нас він повинен спочатку прийти [у ТЦК], потім пройти військово-лікарську комісію. Після військово-лікарської комісії ще не зрозуміло, скільки йому будуть видавати військовий квиток та довідку про відстрочку. Довідку про відстрочку видадуть, наприклад, на два місяці, і він знову буде змушений приходити в військкомат. Для чого?»

Серед технічних нюансів електронного кабінету адвокат зазначив те, що поки невідомо, наскільки система буде функціональною та потужною, аби витримати велику кількість користувачів, а також питання захисту персональних даних.

Підсумовуючи, Лихачов вважає створення електронного кабінету позитивним кроком, проте зазначає, що зміни втілюються досить повільно: «Ми ще на вчора повинні були мати всі нормативні акти і взагалі видавати в електронному форматі документи людям».