Про що свідчать перші удари РФ північнокорейською балістикою і що відомо про наслідки атаки ЗСУ по цілях в Криму — аналіз ISW
Північнокорейська балістична ракета Hwasong-11Ga (KN-23) — таким чи одним з подібних типів ракет Росія могла завдавати ударів по Україні (Фото:KCNA/ @UKikaski via X)
Інформація про те, що Росія почала бити по Україні балістичними ракетами з Північної Кореї, може свідчити про наміри Москви зберегти масштаби повітряної кампанії за рахунок ракет з-за кордону через недостатньо швидке виробництво балістики в самій РФ.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Російські чиновники та «воєнкори» спробували спростувати заяву українського командування про те, що українські сили завдали удару щонайменше по одній російській військовій цілі в окупованому Криму. Росіяни стверджували, що удар був невдалим, тоді як Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України (StratCom) 4 січня заявили про удар по російському командному пункту поблизу Севастополя. Командувач Повітряних сил України Микола Олещук натякнув, що українські удари по Севастополю та Євпаторії могли бути спрямовані на дислокацію російських воєначальників. Олещук також поширив кадри, на яких видно стовп диму і геолокація яких була визначена як східна околиця Уютного. Також Олещук зробив републікацію повідомлення кримського джерела про ймовірне влучання у підрозділ російської ППО поблизу Уютного (на захід від Євпаторії). Натомість Міністерство оборони Росії, заявило, що російські війська нібито збили 10 українських ракет над Кримом. Загалом російські джерела, зокрема Міноборони та окупаційний губернатор Севастополя Михайло Развожаєв, стверджували, що російська ППО відбила український удар.
Аналітики ISW прокоментували інформацію речника Ради національної безпеки США Джона Кірбі про те, що Росія вже запускала по цілях в Україні балістичні ракети з Північної Кореї та продовжує спроби придбати подібні ракети в Ірану. Кірбі заявив, що Північна Корея надала Росії пускові установки балістичних ракет і невизначену кількість самих ракет, а також що росіяни запустили принаймні одну з північнокорейських ракет по Україні 30 грудня 2023 року. За словами Кірбі, при цьому РФ продовжує спроби закупити балістичні ракети в Ірану. Раніше 4 січня The Wall Street Journal (WSJ) повідомила з посиланням на джерела, що Росія може отримати іранські балістичні ракети малої дальності вже навесні 2024 року, але американські чиновники вважають, що Росія та Іран ще не завершили угоду.
В ISW констатують, що Росія посилює спроби отримати балістичні ракети з-за кордону, оскільки ці ракети виявляються більш ефективними для російських ударів по цілях в Україні. Російські війська регулярно використовують балістичні ракети малої дальності для ударів по українських містах ближче до лінії фронту, і цим ракетам найчастіше вдається уникати української ППО. Українська протиповітряна оборона перехопила 149 із заявлених 166 російських крилатих ракет під час серії інтенсивних атак починаючи з 29 грудня 2023 року, однак за той же час перехопила лише кілька балістичних ракет, запущених Росією.
Російські війська переобладнали зенітні ракети комплексів ППО С-300 і С-400 для завдання ударів по наземних цілях в Україні, і в ЗСУ неодноразово визнали, що українській ППО важко перехопити ці ракетні атаки. Українські сили також виявилися менш успішними в перехопленні балістичних ракет Іскандер під час останніх ударів, хоча перехопили ракету Іскандер-М вдалося під час менш інтенсивної серії російських ракетних і безпілотних ударів 30 грудня. Також повідомлялося, що Україна перехопила всі ракети Іскандер-М або С-300/С-400, які російські сили запустили по Києву 12 грудня. Українська ППО також перехопила всі 10 російських ракет Кинджал2 січня за допомогою наданих Заходом систем Patriot. Таким чином, ефективність російських балістичних ракет частково залежить від конфігурації парасольки ППО України в районі цілі та від ударного комплексу, з якого завдають удар ракети РФ, нагадують в ISW.
Саме тому відносна «результативність» російських ударів балістичними ракетами в поєднанні з крилатими ракетами та безпілотниками по цілях в Україні може спонукати Росію до активізації зусиль щодо отримання балістичних ракет з-за кордону. В ISW підкреслюють, що Росія може виробляти приблизно 42 ракети Іскандер і чотири ракети Кинджал на місяць, хоча незрозуміло, скільки ракет С-300/С-400 здатні щомісяця виготовляти росіяни. Російський оборонно-промисловий комплекс, ймовірно, не може виробляти балістичні ракети в масштабах, необхідних для постійної ударної кампанії по Україні, що базується на регулярному використанні великої кількості балістичних ракет. Тож Росії доведеться закуповувати балістичні ракети за кордоном, якщо вона планує масштаби ракетних ударів по Україні.
В ISW також звернули увагу, що влада США різко відкинула нещодавно оприлюднену в західних ЗМІ інформацію про те, що Володимир Путін нібито демонструє готовність до мирних переговорів з Україною. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі під час пресконференції 3 січня назвав такі припущення «порожнім галасом» [ballyhoo]. Кірбі заявив, що Путін «геть не поводиться як хтось, готовий до переговорів», маючи на увазі нещодавні широкомасштабні удари Росії по Україні 29 грудня — 2 січня. Кірбі додав, що Путін робить усе можливе, аби поставити Україну в невигідне становище, і знову наголосив на важливості подальшої підтримки України Заходом. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю CNN 3 січня заявив, що Україна впевнена, що західна допомога Україні продовжуватиметься, і що Україна не має «плану Б». ISW вже давно оцінює, що Путін не має серйозних намірів щодо переговорів з Україною, і що цілі Росії в Україні — які рівнозначні повній капітуляції України та Заходу — залишаються незмінними.
Редактор: Інна Семенова
