«Проблема не тільки в ТЦК». Леонов — про суперечливу комунікацію влади, покарання мобілізацією й вибір чоловіків за кордоном
Поділитися:
Будні артилериста 45-ї ОАБр (Фото:45-та окрема артилерійська бригада ЗСУ/Facebook)
Автор: Юлія Петрова
Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень Пента Олександр Леонов розповів в інтерв’ю Radio NV про головні помилки влади у питанні мобілізації, неприпустиму практику — вручення повісток у якості покарання та підрозділ з українців в Польщі.
https://www.youtube.com/watch?v=RFvIo-mwsJE
— Розпочнемо із мобілізації. Президент Володимир Зеленський визнав, що після того, як 18 травня набув чинності закон про мобілізацію, вона в Україні збільшилася. Скажіть, будь ласка, що змінилося у мобілізаційному процесі від 18 числа? Чи бачимо ми вже якісь результати: як вона відбувається, як суспільство реагує? Чи побачимо наступний крок — визнання того, що проблема була у ТЦК?
— Проблема не тільки в ТЦК, але вже можна побачити це по цифрах, що ТЦК не зможе обробити той потік, який треба обробити, щоб усі військовозобов’язані змогли оновити дані персонально. І тому якраз залучення можливості зробити це в електронному вигляді через Резерв+ або через ЦНАПи, воно значно пожвавило процес. Тільки через ЦНАПи йде не менший потік, ніж через ТЦК. Зараз майже півтора мільйона вже оновили [дані] через Резерв+.
Це якраз визначає, що проблема була не тільки в людях, а зокрема в нездатності системи дійсно обробити в повному обсязі той потік, який треба.
Але знову ж таки, мушу зазначити про дуже погану стратегічну комунікацію. Оскільки зараз виходить така ситуація з Резервом+, [коли] коментують різні представники влади і вони говорять суто протилежні речі. Одні кажуть, що оновлення через Резерв+ не врятує навіть від штрафу, мовляв, треба все одно особисто з’являтися. Інші кажуть навпаки, що штраф ніхто не буде платити. Тобто немає чіткої відповіді на процедуру, на те, як це відбувається.
І мені здається, це головна помилка, бо має бути чіткий механізм, як це все працює. Бо якщо цього не можуть пояснити військовозобов’язаним громадянам України, то мені здається, немає і розуміння серед представників влади, як це все має працювати і в якому порядку.
— Чи є така загроза, що люди не розуміючи, що робити, робити не будуть взагалі нічого?
— Люди все ж таки зараз вже роблять, бо є достатньо великі штрафи, вони побоюються покарання. Далі може бути посилення покарання. Тому цей момент підштовхнув значну частини громадян прискоритися.
— Тим часом тривають неприємні історії, коли мобілізацію використовують як розплату, як покарання. Журналіст Укрінформу у Чернігівській і Черкаській областях Юрій Стригун отримав повістку в армію наступного дня після того, як розповів про так звані темники у редакції, де він працює. Такі повідомлення точно не додають балів комунікації із суспільством. Що із цим робити, як це сприймати?
— Це дійсно проблема. Крім того, що це неприпустимо само по собі – використовувати призов до армії як покарання, зокрема за громадянську позицію, але це і дуже поганий сигнал суспільству, що частина представників влади вважає мобілізацію покаранням. Саме тому відповідно люди і реагують: а в чому я завинив, що мене хочуть мобілізувати?
А разом з тим ця достатньо серйозна історія з Укрінформом, з «темниками», ще накладається на той факт, що Україна має розпочати переговори з Європейським Союзом про вступ. А на такі речі в Європейському Союзі дуже звертають увагу. І дуже не хотілося б, щоб ця історія, яка посилена історією з повісткою, стала б проблемою при прийнятті рішення.
— Ми пам’ятаємо, для чоловіків, які були зняті з військового обліку через довготривалий виїзд за кордон, в червні спливає дедлайн особистого візиту в ТЦК для поновлення на обліку. А що означає цей дедлайн? Що тепер мають робити українські чоловіки, які опинилися за кордоном, які не дуже б хотіли з’являтися в ТЦК? І чи можна буде оновити дані також в електронному вигляді?
— У цьому і є проблема, що якщо люди зняті з обліку, то [оновити дані] можна лише особисто. І це, як на мене, просто підштовхне значну частину громадян України шукати можливості для отримання громадянства в інших країнах. Це найбільш правдоподібний сценарій, який буде відбуватися.
Люди, які живуть за кордоном 20 років, які там працюють, у яких там родини, вони навряд чи захочуть повертатися. У силу різних причин ми можемо їх приймати, можемо не приймати, але таким чином ми каталізуємо процес відмови від українського громадянства.
Це, найімовірніше, буде стосуватися переважної більшості громадян, оскільки якщо вони цього не зроблять, вони будуть порушниками закону. І вочевидь, що коли буде такий вибір, ймовірно, людина буде шукати можливості змінити громадянство, змінити країну.
— Голова Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський каже про те, що Польща може сформувати військовий підрозділ із українських чоловіків призовного віку, які перебувають в країн, і і відправити його в Україну. Каже, що буде безпечніше і ефективніше підготувати підрозділ з українців у Польщі. Як це має взагалі працювати? І головне, як сприйматиметься, коли польське ТЦК буде відловлювати ухилянтів? Чи як?
— Я думаю, що тут справа не в польському ТЦК, а питання в тому, що, можливо, планується якийсь механізм, коли чоловіки, які знаходяться за кордоном напівлегально або вони протермінували документи, вони зможуть отримати можливість з’явитися (знову ж таки, про механізм нічого не повідомляється) в консульства, і через консульства, вочевидь, має бути сформований цей підрозділ. І після цього з’явитися в якусь військову базу в Польщі, де будуть готувати.
Знову ж таки, ми впираємося в технічні речі, бо людина, яка вагається або яка приймає рішення, вона насамперед на ці речі звертає увагу. Якщо буде чіткий, прозорий механізм як це зробити і в Польщі пройти підготовку, я думаю, що результат може здивувати.
Поділитися:
Загрузка…
