Рівносильно капітуляції України та Заходу. ISW застеріг від переговорів з РФ на її умовах та розповів про просування окупантів під Авдіївкою
Портрет російського диктатора Володимира Путіна в російському «гуманітарному» пункті в окупованому селі Тошківка Луганської області, архівне фото (Фото:REUTERS/Alexander Ermochenko)
Російські окупанти мають нові просування під Авдіївкою, натомість Збройні сили України зберігають позиції в районі плацдарму на лівобережжі Херсонської області та, ймовірно, контролюють увесь Великий Потьомкінський острів біля Херсона. Тим часом нові заяви МЗС Росії свідчать, що її територіальні претензії в Україні залишаються максималістськими.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту ведення війни.
10 грудня окупанти продовжили наступальні дії під Авдіївкою і мають подальші підтверджені просування. Геолокаційні кадри, опубліковані 9 грудня, свідчать, що російські війська просунулися на схід від Степового (3 км на північний захід від Авдіївки). Російські «воєнкори» стверджують, що війська РФ мають просування в Степовому, на північ від Авдіївського коксохімічного заводу (на північно-західній околиці Авдіївки), а також у промисловій зоні Авдіївки на південний схід від населеного пункту; вони заявляють і про атаки в напрямку Новокалинового (13 км на північний схід від Авдіївки). Водночас Генштаб ЗСУ повідомив, що українські сили відбили щонайменше 39 атак Росії на схід від Новобахмутівки (9 км на північний захід від Авдіївки); в районі Степового, Авдіївки, Первомайського (10 км на південний захід від Авдіївки); на південь від Тоненького (5 км на захід від Авдіївки) і Сєверного (6 км на захід від Авдіївки). Голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш заявив, що війська РФ постійно атакують і завдають ударів по українських позиціях поблизу Авдіївки, незалежно від погодних умов. Один з російський «воєнкорів» охарактеризував Авдіївський фронт як «полегшену версію бахмутської м’ясорубки». Аналітики ISW пояснюють, що йдеться вочевидь про виснажливі фронтові атаки російської піхоти на українські укріплення в Авдіївці – тобто про штурми, які є дуже затратними для росіян. Ще один пов’язаний з Кремлем російський «воєнкор» стверджував, що ЗСУ, просунулися в невизначених лісових районах біля Степового.
Інфографіка: ISW
На лівобережжі Херсонської області ЗСУ продовжують наземні операції. Український Генштаб повідомив, що українські війська утримують позиції на лівому березі Дніпра та завдають ударів по російських позиціях у цьому районі. Російські «воєнкори» стверджують, що бої тривають під Кринками (30 км на північний схід від Херсона), вони також відзначають стабільно високі темпи операцій ЗСУ в цьому районі. Один з російських «воєнкорів» навіть заявив, що ЗСУ захопили нові позиції на Великому Потьомкінському острові (на південний захід від Херсона), хоча за оцінкою ISW українські сили вже контролюють весь цей острів. Ще один російський «воєнкор» поширив кадри, на яких нібито видно, як підрозділи російського 28-го мотострілецького полку (70 мотострілецька дивізія, 18 загальновійськова армія) завдають ударів по українських позиціях на островах Дніпра. Міноборони Росії опублікувало кадри, на яких нібито показано, як неуточнені підрозділи ВДВ Росії проводять повітряну розвідку українських позицій на лівому березі Дніпра.
Аналітики ISW звернули увагу на заяву речниці російського МЗС Марії Захарової, яка підтверджує незмінність максималістських цілей Росії в Україні і фактичної вимоги Кремля про повну політичну капітуляцію України. У письмовому інтерв’ю AFP 9 грудня Захарова окреслила російське бачення буцімто «всеосяжного, стійкого та справедливого врегулювання конфлікту». За її словами, для цього Захід має припинити «накачувати Збройні сили України зброєю», а Україна — фактично здати власні території та «вивести війська» з українських земель, про анексію яких РФ раніше заявила. Захарова також підтвердила актуальність давніх заяв Кремля про те, що Росія вторглася в Україну для «демілітаризації», «денацифікації» та «забезпечення прав російськомовних громадян» в Україні. В ISW нагадують, що Кремль постійно використовує слово «денацифікація» як кодовий термін для ідеї усунення законно обраної влади України та її заміни такою владою, яка була б прийнятною для Кремля. А «демілітаризація» очевидно назавжди має залишити Україну залежною від волі Росії. «Коментарі Захарової чітко підкреслюють той факт, що початкові цілі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, викладені Володимиром Путіним 24 лютого 2022 року, не змінилися, і що Путін не має наміру припиняти війну, поки його максималістських цілей не буде досягнуто, — наголошують аналітики Інституту вивчення війни. — ISW продовжує оцінювати, що Росія не має наміру вести серйозні та сумлінні переговори з Україною і що переговори на умовах Росії є рівносильними повній капітуляції України та Заходу».
Озвучена Захаровою вимога Москви про те, аби Україна вивела свої війська з власних територій, додатково свідчить, що максималістські цілі Росії включають контроль над усіма чотирма областями, які вона незаконно анексувала. Наразі російські війська контролюють лише частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, але у вересні 2022 року Росія заявила, що нібито «включила» їх до свого складу після фарсових «референдумів». Отже, нині російські вимоги включають здачу додаткової території України, яку окупанти наразі не контролюють – аж до адміністративних кордонів чотирьох частково окупованих областей України. Тож, як підкреслюють в ISW, заклики до капітуляції України за нинішніх обставин, коли РФ окупувала і контролює українські території аж до лінії фронту, є неприйнятними з точки зору життєво важливих інтересів національної безпеки України та Заходу. А вимога РФ щодо здачі окупантам ще більшої кількості земель вказує на те, що цілі Росії виходять далеко за межі збереження території, яку вже захопили російські війська. Крім того, нагадують аналітики ISW, наразі війська РФ продовжують проводити активні наступальні операції у східній частині Харківської області, про анексію якої Росія не заявляла — це підтверджує, що територіальні цілі РФ можуть бути навіть більш експансивними, аніж викладені Захаровою. Водночас аналітики ISW нагадують, що гіпотетичне захоплення решти неокупованих районів Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської України обійшлося б Росії величезною ціною — і крові, і витрат, і часу — якщо РФ взагалі здатна це зробити.
Інфографіка: ISW Редактор: Інна Семенова
