«Росіяни іноді просто відходили». Невідомі деталі боїв у Куп’янську, — інтерв’ю NV з полковником, що керує операцією з блокування міста
Боєць 2-го корпусу НГУ «Хартія» йде поруч зі стелою «Куп’янськ» (Фото: Скріншот відео «Хартії»)
Автор: Максим Бутченко
Командир пошуково-ударного угруповання 2-го корпусу НГУ «Хартія» Сергій Сідорін розповів NV, як починалась Куп’янська операція і де зараз опинились російські солдати, які «звільнили» місто для Путіна.
17 грудня російській диктор вчергове за останні декілька днів заявив, що його війська взяли під свій контроль Куп’янськ — місто на сході Харківщини. У той самий момент, коли Путін казав це у Москві, самі «визволителі» вже декілька днів перебували в оточенні в центральній частині Куп’янська, і втрачали живу силу під методичними ударами українських підрозділів.
«Населений пункт Куп’янськ зараз заблокований. Безпосередньо в самому місті проводиться операція щодо виявлення та знищення противника», — розповів NV полковник Сергій Сідорін, командир пошуково-ударного угруповання 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія», який особисто керує звільненням міста.
Куп’янська операція стала несподіваним і дуже гучним успіхом Сил оборони України на тлі важких та затяжних боїв на сході, що тривають увесь рік. Про вдалі дії корпусу «Хартія» у місті, яке раніше Путін зробив ледь не символом успішності своєї окупаційної армії, стало відомо 12 грудня. З тих пір становище росіян у ньому лише погіршилось.
За словами Сідоріна, окупанти, які залишаються в місті, зосереджені в центральному районі у багатоповерхівках та окремих будівлях. Там може перебувати до сотні ворожих солдатів, — вони переважно не мають зв’язку та постачання, а частина з них поранені. За цими залишками «визволителів» українські сили постійно спостерігають з неба за допомоги БПЛА, та регулярно завдають по них вогневі удари.
Після чергових заяв Путіна Сідорін очікує посилення спроб росіяни деблокувати своїх оточених солдат та виставити десь в окремих точках свої прапори — для відеофіксації та подальших пропагандистських заяв. Проте, за словами полковника, який спостерігає за операцією безпосередньо з місця її проведення, насправді кільце блокування постійно зменшується, стискаючись навколо ворога.
Операція, про яку не говорили
Куп’янський напрямок восени 2025 року став одним із ключових у протистоянні на сході. Російські війська намагалися оточити місто, використовуючи його як опорний пункт для тиску вздовж річки Оскіл та створення загрози українській обороні на півночі Харківщини.
До листопада ворожі підрозділи захопили низку населених пунктів на підступах до міста — Кіндрашівку, Радьківку, Тищенківку та Мирне. Це дозволило б росіянам виставити зовнішнє кільце оборони та заблокувати українські сили.
«Було очевидно, що противник мав на меті взяти Куп’янськ в оточення, заблокувати рух наших підрозділів, як для тилового забезпечення, так і для ведення бойових дій», — розповів NV Сідорін.
Щоб випередити ворога, українське командування прийняло рішення провести операцію зі звільнення населених пунктів та витіснення противника до річки Оскіл. В операції брали участь підрозділи 13-ї бригади «Хартія», 475-го штурмового полку «Код 9.2», 92-ї штурмової бригади, Іноземного Легіону ГУР МО та 144-ї механізованої бригади.
Спершу, за словами Сідоріна, було проведено планування та розподілено напрямки роботи між підрозділами, що увійшли до пошуково-ударного угруповання. Основну увагу зосередили на населених пунктах, які мали найбільше значення для противника, — передусім на Радьківці та Кіндрашівці. У ході бойових дій плани коригувалися залежно від поведінки ворога.
«На деяких ділянках противник чинив спротив, на деяких взагалі не вступав у контакт і відходив. Десь ми брали його в оточення і поступово знищували, десь навіть не заходили — знищували за допомогою БПЛА чи інших роботизованих систем», — описав тактику українського наступу полковник.
Одним із головних викликів для українських сил стало використання росіянами підземних комунікацій, — міжнародний газопровід, що проходить північніше Куп’янська та під річкою Оскіл, перетворився на маршрут прихованого просування ворожих груп.
«Противник максимально використовує труби цього газопроводу, тому що має можливість таємно підійти [по них] в достатній кількості та в безпосередній близькості до міста», — пояснив Сідорін.
Газопровід дозволяє росіянам долати водну перешкоду, залишаючись непоміченими. Проте станом на грудень, як уточнив полковник, усі виходи з труби виявлені та взяті під вогневий контроль.
Інженерні рішення на кшталт повного підриву трубопроводів виявилися, за його словами, неефективними: протяжність мереж дозволяє противнику обходити пошкоджені ділянки, виходити на поверхню й знову повертатися під землю. Саме тому операція по визволенню Куп’янська на фінальному етапі набула характеру затяжної міської зачистки з елементами контрінженерної боротьби.
Окрім газопроводу, росіяни продовжують спроби форсувати Оскіл човнами: але їх виявляють дистанційно та, як правило, знищують безпілотниками.
Район села Голубівка, що знаходиться в низині північніше Куп’янська, має стратегічне значення: західніше від нього розташований один із виходів з труби. Проте займати сам населений пункт українцям, за словами Сідоріна, недоцільно: тактично вигідніше тримати його під спостереженням та вогневим контролем.
Бої в Куп’янську, додає полковник, додатково ускладнюються надзвичайно високою концентрацією ворожих FPV-дронів. Це різко ускладнює логістику, евакуацію та ротацію, сповільнюючи темп дій навіть за сприятливої загальної обстановки.
Зараз українське угруповання діє в Куп’янську як в оборонних операціях, коли блокує зачищені території від просочування противника, так і в активних пошуково-ударних — звільняючі мікрорайони міста.
Найважливішими складовими успіху Сил оборони у Куп’янську, на думку Сідоріна, стали дотримання плану, чітка взаємодія між різними підрозділами та інформаційна тиша. «Деякі засоби масової інформації, якби дізналися, могли б подати це передчасно, щоб зробити сенсацію», — пояснив він.
Але тиші бійці та командири дотримались.
Ледь не першим, кому дозволили перервати цю інформаційну стриманість, став український президент. 12 грудня Володимир Зеленський особисто побував у Куп’янську і записав про це відповідне відео. А сьогодні він запевнив, що цей його візит вплинув на хід переговорів з європейцями та американцями, — партнери зрозуміли, що Путін бреше про поточну ситуацію на фронті.
