Секретна операція Мельниця. Як радянські спецслужби влаштували виставу із декораціями на кордоні, а потім катували й вбивали «шпигунів»
Поділитися:
Співробітники НКВС на кордоні з Маньчжурією у 1940-і роки (Фото:DR)
Автор: Ростислав Камеристий-Брайтенбюхер
Під час Другої світової війни й відразу по її завершенні в СРСР існували фальшиві прикордонні застави, на яких фабрикували справи проти громадян нібито за шпигунство та зраду батьківщині. За цю страшну вигадку її автори й керівники отримали високі звання й медалі.
Н адійшли дані про те, що в Хабаровському управлінні НКВС-МДБ упродовж 1941−1949 років застосовували провокаційні методи в агентурно-оперативній роботі, що призвели до тяжких наслідків”, — читаємо у записці від 26 вересня 1956 року до засідання секретаріату ЦК КПРС. Йдеться про спецоперацію НКВС Мельниця, про яку досі відомо небагато — архівні документи про неї зберігаються у Москві в архівах ФСБ під грифом цілком таємно.
Інформацію про спецоперацію тримали у таємниці, а майже усіх її учасників та свідків було вбито. Але частина правди все ж вийшла нагору через 50 років після завершення цих страшних подій.
Сталося це так. У 1992 році колишнього дисидента та політв’язня Володимира Буковського допустили до секретних архівних документів ЦК КПРС і КДБ. Серед масиву документів Буковський виявив докази про злочини НКВС у Хабаровському краї поблизу кордонів з Маньчжурією. Тоді він зрозумів, що чутки про операцію Мельниця під час Другої світової війни, які ходили серед місцевих жителів, є правдою.
Володимир Буковський на П'ятому Сахаровському конгресі в Амстердамі, 21 травня 1987 року / Фото: Rob C. Croes (ANEFO)
Фотографувати будь-які папери Буковському заборонили, можна було лише робити нотатки від руки. Розуміючи, що натрапив на важливі документи, він вдався до хитрощів: проніс до архівного приміщення японський сканер і зробив копії на ньому. У 1990-ті роки в Росії не існувало жодного нормативно-правового акту про заборону зацифрування, цей метод був абсолютно новим і невідомим. У такий спосіб Буковський зміг отримати інформацію про те, як під час операції Мельниця офіцери НКВС і прикордонники влаштували цинічну виставу поблизу кордонів, убивали ні в чому невинних людей нібито за державну зраду, а потім отримували зірочки на погони й премії.
Бутафорські застави й справжні катівні
Б уковський виявив, що у 1941 році в закритій зоні поблизу села Казакевичево, за 50 кілометрів від міста Хабаровськ, поставили фальшивий радянський прикордонний стовп і влаштували прикордонний пункт. За кілька десятків метрів спорудили нібито японську заставу і будинок нібито японської воєнної місії. Усе виглядало реалістично, зі справжньою символікою та атрибутами.
Потрапити на цю територію поблизу Амурської протоки й побачити фальшивий кордон місцеві жителі не могли, оскільки її ретельно охороняли. І у цих декораціях радянські спецслужби кілька років поспіль влаштовували постанови із захопленням «шпигунів» та «зрадників». А головні ролі діставались реальним людям, які й не підозрювали, що стали жертвами вистави енкаведистів.
Сценарій був такий: працівники НКВС затримували місцевих чоловіків та висували їм обвинувачення у шпіонажі. Чоловіки відпиралась, і тоді їм пропонували довести, що вони є свідомими громадянами СРСР, а не шпигунами.
Обраній жертві казали, що її перекинуть через кордон на територію Маньчжурії, де вона має виконати певне завдання радянської розвідки. Зрозуміло, що відмовитись від такої пропозиції було неможливо.
Страйк російських шпигунів – Яковина
https://www.youtube.com/watch?v=qLA8HvPyKMM
