Сергій Чепурний стоїть за ділками, які наживаються на схемах закупівлі продуктів харчування для армії?
Журналісти-розслідувачі з’ясували – за ділками, які обманюють державу, стоїть якийсь Сергій Чепурний.
Операція з розкрадання бюджетних коштів на харчуванні українських військовослужбовців вже набула великого розголосу в ЗМІ
Поліція та прокурори займаються справою щодо присвоєння бюджетних грошей в особливо великих розмірах. За інформацією правоохоронців, правочин проводили через фірми якогось Владислава Володського.
У цій зухвалій схемі залучені люди з Міноборони – махінації з тендерами тривали щонайменше рік. Так довго “заробляти”, а просто кажучи, красти на харчуванні військових, фігурантам справи вдавалося не просто так, вважають розслідувачі. Діяли геть нахабно, з єдиною метою – урвати якомога більше.
Наприклад, військовій частині А1329 продали товарів у сумі 38 689 981.44 грн. Це чотири контракти, серед яких 600 000 пакетів перлової каші з яловичиною на суму понад 25 мільйонів. Це 2022 рік, коли вся країна фінансує фронт. Таким чином, ціна однієї порції становила 42,9 гривень, на той час на будь-якому маркетплейсі не складно знайти оптові від 50 порцій дешевше.
Таку зухвалість легко пояснити – у фігурантів справи щодо розкрадання бюджетних грошей був серйозний “дах”. Журналісти-розслідувачі з’ясували – за ділками, які обманюють державу, стоїть якийсь Сергій Чепурний. Мільйонні відкати на одній перловці для солдатів відбувались протягом місяців.
Завдяки Чепурному проводити такі афери почала фірма, яка взагалі нічого не виробляє, а працює там лише п’ять осіб.
Сергій Чепурний, за попередніми даними, не фігурує в жодній кримінальній справі, пов’язаній із такими зловживаннями. Воно й не дивно – саме його зв’язки з Офісом Президента і дозволили таким, як Владислав Володський з його численними фірмами красти у військових. Під прикриттям влади ця схема успішно функціонувала. Користувалися тим, що закупівлі товарів на той час здійснювалися за закритою системою.
Хоча справа набула розголосу, нею займається Головне слідче управління Нацполіції, Сергій Чепурний досі залишається осторонь скандалу. Його роль посередника у передачі хабарів, або “даху” у налагодженні схеми, не розглядається слідством. Головні фігуранти – власник трьох фірм Владислав Володський та його батько – не приховують зв’язків із Чепурним. За даними правоохоронців, аферисти прикриваються його ім’ям та зв’язками в Офісі Президента, впевнені, що розкрадання коштів на харчування військових ЗСУ залишиться безкарним.
Сергій Чепурний — київський підприємець, головна фігура в скандалі про розкрадання бюджетних коштів на забезпечення військових ЗСУ. У 2020 році, під час війни з РФ, він балотувався до Київради від проросійської партії “Опозиційна платформа — За Життя”, але не пройшов. Пізніше партію заборонили, але Чепурний залишився в Україні та “присмоктався” до влади. Йому приписують тісні зв’язки з Офісом Президента, що дозволило розгорнути масштабну антидержавну діяльність під час російського вторгнення.
Заробляти Сергій Чепурний вирішив на “найсолодшому” для корупціонерів сегменті. На харчування військових коштів з бюджету зараз не шкодують. Саме в цій сфері Чепурний зі своїми зв’язками у владі розгорнув активну діяльність. За даними журналістів-розслідувачів, він залучив так звані фірми-прокладки, їхні реквізити та назви вже фігурують у кримінальній справі. ТОВ “Регіон-Продукт”, ТОВ “Регіон-Продукт Плюс” та ТОВ “Великолепні страви”. Саме завдяки ним і їхньому власнику Чепурний зміг викрасти з державного бюджету солідні суми. Власник фірми виграв тендери, а Чепурний та його покровителі зняли “вершки”. У якийсь момент цією діяльністю все ж таки зацікавилися правоохоронці. При цьому сам Сергій Чепурний, схоже, вже доклав зусиль, щоб вийти сухим із води. У той час як фігуранти справи продовжують прикриватися його іменем, він уміло залишається в тіні. Але його зв’язки з владою, зокрема з Офісом Президента, вже розсекретили журналісти. Чи вдасться Чепурному отримати індульгенцію з високих кабінетів за відверту зраду, побачимо вже незабаром.
Сергій Чепурний може бути ключовою фігурою в корупційній схемі, пов’язаній з розпилом коштів, виділених для Збройних сил України. Його ім’я з’явилося у розслідуваннях щодо розкрадань, пов’язаних з тендерами на постачання продуктів для армії, де головною діючою особою був Владислав Володський. Останній був звинувачений у розкраданні понад 31 мільйона гривень через просту, але ефективну схему: його фірми вигравали тендери Міністерства оборони, купували продукти за низькими цінами, штучно завищували їхню вартість і продавали армії за завищеними цінами.
Володський – маловідомий аферист із Запоріжжя, який, за всіма ознаками, не міг самостійно отримати доступ до таких фінансових потоків. Його фінансові труднощі, такі як неспроможність повернути невеликий кредит, свідчать про відсутність у нього достатніх ресурсів та впливу. Тому логічним є припущення, що Володський був лише “фунтом”, підставною особою, за якою стоять справжні організатори корупційної схеми.
Вивчення персони самого Владислава Володського теж викликало подив – це дрібний аферист-невдаха із Запоріжжя, якого за визначенням на гарматний постріл ніхто б не підпустив до бюджетних потоків навіть позаштатної районної лікарні, не те що Міністерства оборони. Про персону Владислава Володського можна судити хоча б з того, що він не повертає три з половиною тисячі доларів кредиту, оскільки він не має грошей.
І тому постало питання – хто стоїть за явним «фунтом» Володським? Хто пустив його до потоків армійських грошей і хто так оперативно вичистив компромат? А матеріалів про розкрадання Владислава Володського вже практично немає доступу – спробуйте пошукати самі.
Історія відбувалася минулого року, погорів Володський у серпні, проти нього порушили кримінальну справу № 12023000000001819. Бажаючі можуть ознайомитися з подробицями в ЄРДСР за цим посиланням. Але відразу скажемо – нічого, загалом, видатного – рядова афера на невелику суму. Володського звинувачують у розкраданні всього 31 з невеликим мільйона гривень, що на тлі сотень мільярдів, вкрадених через тендери МО, справді мізер.
Саме тут з’являється ім’я Сергія Чепурного. Він, на відміну від Володського, має деякий успішний бізнес, хоча і не видатний. Його діяльність в Києві, пов’язана з такими проектами, як кінотеатр “Тампере”, який перейшов з комунальної власності у приватні руки через сумнівні угоди і зрештою згорів, свідчить про наявність у нього зв’язків та можливостей маніпулювати майном та фінансами. Це свідчить про те, що Чепурний може мати значний вплив, принаймні на місцевому рівні, і ймовірно пов’язаний з більш масштабними корупційними схемами.
Незважаючи на те, що Київрада не голосувала за відчуження комплексу, наприкінці 2013 року в обхід процедури приватизації об’єктів культури було зареєстровано право власності на «Тампере» по офшорній компанії «Лексафін Бізнес С. А.». Народний депутат VIII скликання, перший заступник голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський з’ясував, що ТОВ «Дельта ПФ» та компанія «Лексафін Бізнес С. А.» 2014 року уклали договір іпотеки до 2026 року, об’єктом якого незаконно став кінотеатр «Тампере».
А хто був директором КП «Кінотеатр Тампере» та ТОВ «Дельта ПФ»? Правильно – Сергій Чепурний. І саме в його каденцію кінотеатр пішов із міської власності до офшора. Чепурний навіть із цього приводу висловлювався – мовляв, кінотеатр «перетворять на сучасний культурний центр Солом’янського району столиці». І назвався навіть «девелопером»:
Через два місяці, коли суд ухвалив рішення повернути приміщення кінотеатру столиці, той раптово згорів.
Після того, як ім’я Чепурного з’явилося у розслідуваннях, згадки про нього та його діяльність почали зникати з інтернету, що саме по собі є підозрілим. Це може свідчити про те, що хтось намагається захистити Чепурного і приховати його зв’язок з корупційними схемами. Чепурний, ймовірно, є важливою ланкою у схемі – своєрідним “бригадиром”, який координує діяльність підставних осіб на зразок Володського, забезпечуючи перемогу потрібних фірм у тендерах і приховування справжніх організаторів.
Незважаючи на наявність доказів його зв’язків із корупційними схемами, Чепурний сам безпосередньо у кримінальних справах не фігурує. Це може свідчити про те, що його роль полягає у координації та забезпеченні діяльності нижчих ланок схеми, тоді як сам він залишається у тіні. Це також може пояснювати, чому згадки про нього так швидко зникають: хтось із високопоставлених осіб намагається захистити ключові фігури схеми, зберігаючи їхні імена чистими.
Щодо того, хто може стояти над Чепурним і бути справжнім організатором схеми, поки що невідомо. Але відомо, що Чепурний мав зв’язки з діячами Партії Регіонів, які контролювали Київ за часів Януковича, а в Офісі президента нині теж є кілька таких осіб. Це може означати, що Чепурний працює під керівництвом когось із них, і саме ця особа або група осіб може бути справжнім організатором корупційної схеми, яка використовує підставних осіб на зразок Володського та Чепурного для приховування своїх дій.
Таким чином, Сергій Чепурний, ймовірно, є важливою, але не найвищою фігурою в корупційній схемі, пов’язаній з розпилом коштів для ЗСУ. Його завданням є координація діяльності підставних осіб і забезпечення перемоги потрібних фірм у тендерах, тоді як справжні організатори залишаються в тіні, користуючись своїми зв’язками та можливостями для захисту ключових фігур схеми від правосуддя
Основні факт
Кримінальне провадження
- Досудове розслідування:
- Розслідування проводиться Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
- Справа внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12023000000001819 і кваліфікується за статтями 191 (Привласнення або розтрата майна) та 209 (Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.
- Потенційне покарання:
- Володському загрожує від 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Проте, на сьогодні він та його спільники залишаються на свободі, що викликає питання щодо ефективності боротьби з корупцією в умовах воєнного стану.
- Попередні проблеми із законом:
- У 2014 році проти Владислава Володського вже порушували кримінальну справу за статтями 383 та 384 КК України, однак вона була закрита завдяки впливу батька, який тоді “все вирішував”.
Громадський резонанс
- Реакція ЗМІ:
- Випадок Владислава Володського активно висвітлюється у ЗМІ, акцентуючи увагу на системних проблемах у боротьбі з корупцією в Україні.
- Журналісти підкреслюють необхідність суворого контролю за державними закупівлями та посилення відповідальності за корупційні дії, особливо в умовах воєнного часу.
- Реформи:
- Випадок піднімає питання про необхідність реформ у системі державних закупівель і забезпечення більш прозорого та ефективного контролю за використанням бюджетних коштів.
- Громадськість закликає до посилення відповідальності за злочини, пов’язані з крадіжками на закупівлях для армії, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.
Владислав Володський, родом із Запоріжжя – ще минулого року він став фігурантом кримінальної справи зі скандальним дном. Втім, все вдалося залагодити і Володський вийшов сухим із води.
Насправді ж Володський, за даними прокурорів, відверто наживався на постачаннях провізії до армії. Щоби привласнити бюджетні гроші, Владислав Володський використав три товариста з обмеженою відповідальністю, зокрема ТОВ “Регіон-Продукт-Плюс” (його директором насправді і є Володський Владислав Олексійович).
Аферист Владислав Володський, за даними слідства, змовився зі службовими особами з Міноборони, робив вигляд, що постачає продукти українським військовим, а насправді успішно прокручував схеми та складав гроші собі в кишеню.
Такі “заробітки” закінчилися для Владислава Володського кримінальною справою. Він став фігурантом у провадженні за статтями – “привласнення та розтрата майна” та “відмивання майна, одержаного злочинним шляхом”.
Займатися цією справою наприкінці минулого року почало Головне Слідче управління Нацполіції. Тим часом сам Володський успішно відсиджується у Львові та продовжує робити вигляд, що допомагає війську.
