Що собою являють російські ракети Х-35 і комплекс Бал, з якого їх випускають, та чи справді ця зброя загрожує Києву

Х-35 на виставці у Москві, 2009 рік (Фото:missilery.info)

За даними Генштабу ЗСУ, що були оприлюднені 15 червня, росіяни перекинули в Брянську область дивізіон берегового ракетного комплексу Бал. Таким чином зросла загроза обстрілу північних та центральних областей України крилатими ракетами Х-35/Х-35У, що призначені для ураження кораблів. Розповідаємо докладніше про цю зброю.

Раніше про перекидання комплексів берегової охорони на суходіл Брянщини повідомляв Центр національного спротиву з посиланням на українське підпілля. Йшлося про дивізіон ракетного комплексу Бал, що перебуває у складі 11-ї окремої ракетно-артилерійської бригади берегових військ ЧФ із місцем дислокації в населеному пункті Уташ Краснодарського краю.

Генштаб підтвердив: ворог збільшує кількість тактичних груп ракетних військ у прикордонних з Україною районах. «У зв’язку з цим зростає загроза ударів ракетами Х-35/Х-35У, дальність стрільби якої дозволяє уражати об’єкти на території Житомирської, Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської Сумської та Харківської областей», — сказав заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України Олексій Громов. Він уточнив, що агресор зосереджується на цілях, пов’язаних із логістикою, промисловими об’єктами, а також нафто- та газозабезпеченням.

Інфографіка: NV

Як стверджують українські військові, після модернізації росіяни начебто змогли збільшити дальність стрільби Х-35У із 260 км аж до 500 км, а також «навчити» ці ракети бити по наземних цілях. Спеціалізований портал Defence Express має сумнів, що «умільцям» з країни-агресора вдалося аж настільки збільшити далекобійність, утім, навіть політ на 300 кілометрів ставить під загрозу Київ.

Хто і для чого створив цю ракету

У середині 1980-х радянський уряд поставив підмосковному КБ Зірка завдання розробити комплекс для озброєння малих і середніх кораблів крилатими ракетами. Комплексу дали назву Уран, а ракета отримала заводський номер 3М24, та її всі знають як Х-35.

Згодом конструктори змайстрували на базі ракети авіаційний варіант (для літаків і гвинтокрилів) та береговий протикорабельний комплекс Бал.

Перші зразки Х-35 летіли тільки на 130 км та головне — дуже неточно. Причиною була недосконалість головки самонаведення. Поки її модернізували, Радянський Союз зник. Готову ракету презентували на виставці у Москві у 1992 році.

Спочатку це була виключно експортна продукція — покупцем стала Індія. На озброєння ВМФ РФ Х-35 надійшла в 2003 році, комплекс Бал — у 2008-му.

«Ракета Х-35 призначена для ураження бойових (десантних) надводних кораблів та транспортних суден зі складу ударних груп (конвоїв) або одиночних водотоннажністю до 5000 т і аналогічна за конструкцією американській ПКР AGM-84 Harpoon. Ракета придатна для бойового застосування вдень і вночі, у будь-яких метеоумовах, за інтенсивних перешкод та вогневої протидії противника. Може застосовуватися як поодиноко, так і в залпі», — писало видання Ракетна техніка.

Пропаганда вигадала для цієї ракети прізвисько Убивця авіаносців, хоча жодного авіаносця вражено нею не було.

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Основні характеристики

Розглянемо варіант ракети берегового базування.

• Довжина 4,4 м
• Розмах крила 1,3 м
• Діаметр 0,42 м
• Стартова маса 600 кг
• Маса бойової частини 145 кг
• Висота польоту на маршовій ділянці 10 м, на фінальній ділянці 3—4 м
• Швидкість 0,8 Маха

Як бачимо, ракета начебто і дозвукова, але її перехоплення вкрай проблематичне, бо вона маленька і летить низько. Для порівняння, Калібр має понад 6 метрів у довжину, а Онікс, що також запускається з берега, — 8 метрів.

Навіть самі росіяни визнавали, що Х-35 має недоліки:

• недостатня дальність польоту, що ставить під загрозу носій;
• низька швидкість;
• непридатність для ураження наземних (берегових цілей).

Але що робити, коли запаси тактичної ракетної зброї країни 404 добігають кінця, а кораблів, по яких можна було б запускати Х-35, у Чорному морі немає? У Росії ще у 2021 році переробили цю морську ракету, подібно до того, як зенітні С-300 та С-400 були видозмінені для обстрілів українських міст.

Під час війни

У 2022 році Х-35 застосовувалися для обстрілів українського узбережжя, часом у комбінації з ракетами Онікс. Так, 22 червня 2022-го були вражені інфраструктурні об’єкти у порту Миколаєва, зокрема потужності для перевалки зерна та олії. Декілька разів цими ракетами били по Одесі та області.

А ось наслідки терористичного обстрілу середмістя Миколаєва.

https://www.facebook.com/mykoda/posts/357193629775790/?paipv=0&eav=AfZ1jo-6vMXIRueL89kR8fyEHgZAlWQhnpUujT15tZSwmIKOtEE3cyOMA17agt5JxPg&_rdr

«При цьому формат застосування Х-35У рашистами можна порівняти із форматом використання крилатих ракет Х-22 — тобто наведення на радіоконтрастну ціль із низькою точністю влучання, що має приводити до неодмінних жертв серед мирного населення», — зазначав Defence Express.

Протикорабельний комплекс Бал на базі шасі, створений для захисту узбережжя від атак з моря та висадження десанту, у цьому випадку відіграє роль оперативно-тактичного комплексу.

Характеристики БПРК Бал

• Кількість пускових установок — 4×8 ракет
• Інтервал пуску ракет у залпі — 3 сек.
• Швидкість руху по шосе — 60 км/год.

Для наведення Х-35У з цього комплексу можуть використовуватись або дані його РЛС, або дані з безпілотника.

БПРК Бал / Фото: Міноборони РФ

За інформацією з відкритих джерел, на кінець 2020 року Росія мала 40 БПРК Бал.

У листопаді 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков оцінював кількість Х-35, що залишилися у країни-агресора, у 356 одиниць — 41% від початкової кількості.

Якщо цю протикорабельну зброю справді спробують застосувати по північних та центральних регіонах України, впоратися з цим буде непросто, але реально, гадає речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

«Звичайно, ці ракети летять доволі таки швидко, і реагувати на них важко. Можна впливати якимось іншими засобами, але я думаю, що комплекси, які здатні перехоплювати балістику, можуть з ними справлятися. Зенітним комплексам, на жаль, з ракетами, які летять понад 3,5 тис. км/год буде важко», — зазначив він.

Ігнат додав, що легше знищувати установки, які запускають ці ракети, аніж самі повітряні цілі.

Редактор: Микола Піддубний