Шторм у Чорному морі міг зруйнувати логістику росіян на півдні та допомогти ЗСУ закріпитися на лівобережжі Дніпра — оцінки ISW
Наслідки шторму в окупованій Євпаторії (Фото:REUTERS/Alexey Pavlishak)
Серйозний шторм у Чорному морі міг завдати шкоди логістиці російських окупантів, а у Херсонській області, схоже, дещо допоміг ЗСУ закріпити свої позиції на лівому березі Дніпра.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Циклон у Чорному морі та на півдні України завдав шкоди інфраструктурі в багатьох прибережних районах окупованої частини України, а також на півдні Росії та вплинув на темп військових дій уздовж лінії фронту — хоча й не припинив бойові дії повністю. Російські джерела опублікували зображення та кадри впливу шторму на цивільну й транспортну інфраструктуру в прибережних районах Краснодарського краю РФ, зокрема поблизу Сочі, Анапи, Геленджика, Новоросійська та Туапсе.
Українські та російські джерела також зазначили, що прибережні райони окупованого Криму, окупованої Херсонської області та більшої частини Одеської області суттєво постраждали від сильного снігу та вітру, внаслідок чого значна частина населення залишилася без електрики. Зокрема, ВМС України та Оперативне командування Південь ЗСУ повідомили, що небезпечна погода в Чорному морі змусила Росію повернути всі свої військово-морські кораблі та ракетоносці в пункти базування. Відомий російський «воєнкор» попередив, що найближчими днями загроза мін у Чорному морі зросте як для військових, так і для цивільних суден внаслідок негоди, оскільки шторм розірвав сітки бонів та розсіяв морські мінні поля, спричинивши дрейф мін по всій північно-західній частині Чорного моря. Кілька джерел також повідомили, що шторм пошкодив залізничні лінії в прибережних районах, що може мати логістичні наслідки для російських військ в окупованому Криму та на півдні України.
Попри складні погодні умови, як російські, так і українські війська продовжують наземні атаки по всій лінії фронту, хоча й дещо повільніше через снігопади та, як наслідок, погану видимість. Російські «воєнкори» відзначили, що сильний сніг і вітер погіршили видимість й ускладнили аеророзвідку та артилерійське коректування на Херсонському напрямку. Вони також відзначають, що українські сили скористалися умовами недостатньої видимості для закріплення своїх позицій на лівому березі Дніпра. Речник українського угруповання військ Таврія Олександр Штупун повідомив, що російські війська на Таврійському напрямку (від Авдіївки до західної частини Запорізької області) скоротили використання артилерії в півтора раза та використання безпілотників у шість разів через погодні умови. Водночас він підкреслив, що війська РФ продовжують посилено використовувати авіацію на Авдіївському напрямку. Складні зимові умови змусять обидві сторони більше покладатися на наземні атаки під керівництвом піхоти за відсутності можливостей повітряної розвідки та артилерійської корекції, прогнозують в ISW.
У російському провоєнному просторі спалахнули дискусії через абсурдну заяву Сергія Лаврова про те, що Захід нібито намагається «заморозити» війну, щоб виграти час і переозброїти Україну для буцімто майбутніх нападів на Росію. Ця теза породила серед російських «воєнкорів» дискусії щодо гіпотетичних переговорів і підкреслила відсутність у Росії чітко сформульованих військових цілей. Деякі військові блогери стверджували, що Росія не може навіть розглядати можливість призупинити війну, доки повністю не захопить чотири окуповані українські області, тоді як інші «воєнкори» виступали за більш максималістські цілі, такі як захоплення Одеської та Миколаївської областей, де військ Росії немає (за винятком невеликої частини Кінбурнського півострова в Миколаївській області). Очевидна відсутність консенсусу щодо того, що саме буде у Росії вважатимуть «перемогою», посилює занепокоєння щодо темпу війни в російському інформаційному просторі — занепокоєння, яке все більше відображається на найвищих рівнях російського уряду, констатують аналітики ISW. Вони також продовжують оцінювати, що саме Кремль використає будь-яку паузу чи припинення вогню для підготовки до відновлення агресії проти України. «Партнери України мають можливості підтримувати та прискорювати допомогу Україні та дозволити їй відновити маневрові бойові дії», — резюмують в Інституті вивчення війни.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Кремль хоче змусити своїх маріонеток на територіях України особисто відповідати за бюджетний дефіцит на рівні з дотаційними регіонами РФ. Як написав російський Комерсант, уряд РФ має намір покласти пряму відповідальність за бюджетний дефіцит на деяких губернаторів. Йдеться про голів Чечні, Інгушетії, Дагестану та Туви, а про т.зв. «очільників» нелегітимних маріонеткових утворень на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. За даними видання, вони повинні будуть взяти на себе зобов’язання щодо зниження розриву між регіональними доходами та витратами або ж де-факто відмовитися від дотацій Москви. В ISW нагадують, що російський уряд значною мірою субсидував регіони на Північному Кавказі після чеченських воєн і майже повністю субсидував окуповані території в Україні. Аналітики Інституту також пояснюють, що нові зобов’язання, які прагне накласти Кремль, «схожі на пакет жорсткої економії» і можуть призвести до нового вибуху невдоволення — оскільки потреба збільшити доходи ймовірно вимагатиме підвищення податків і скорочення витрат (зокрема у чотирьох згаданих регіонах РФ та на окупованих територіях України).
Спроба Росії штучно створити міграційну кризу на фінському кордоні, схоже, провалюється через швидку реакцію влади Фінляндії. Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо 27 листопада заявив, що уряд Фінляндії закриє останній пункт перетину кордону з Росією, «якщо це буде необхідно», і повідомив, що уряд Фінляндії готовий вжити невизначених додаткових заходів у відповідь на штучно створену Росією міграційну кризу. Раніше Фінляндія закрила три пункти пропуску на фінсько-російському кордоні з 23 листопада, залишивши відкритим лише найпівнічніший пункт пропуску.
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Великі держави не виграють війни з
національно-визвольними рухами
Сергій Плохій, історик, професор Гарварду
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Ми, українці, така, трохи розхристана
громада вільних людей. Ми не дуже багато жили,
і ми далеко не зразок для наслідування,
але у нас шанується людська гідність
Антон Дробович, директор Українського інституту
національної пам’яті, а нині солдат ЗСУ
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут
Редактор: Інна Семенова
