Сміттєпровід Тиса. Угорці роками жаліються на тонни сміття, яке пливе з України, проте ситуація тільки погіршується — NGL.media
Міське сміттєзвалище у Рахові розташоване впритул до річища Тиси (Фото: NGL.media)
У липні 2020 року тодішній президент Угорщини Янош Адер написав особисті листи президентам України та Румунії з проханням запобігти забрудненню побутовим сміттям Тиси — найдовшої і однієї з ключових для Угорщини річок, нагадує NGL Media у своєму розслідуванні. За словами Адера, проблема полягає у тому, що Тиса переповнена побутовим сміттям, яке потрапляє туди з території України та Румунії. Журналістка-розслідувачка Мар’яна Вербовська з’ясувала причини забруднення Тиси з українського боку кордону.
NV подає матеріал про проблеми Угорщини зі сміттям з України у межах інформаційного партнерства.
«Наші машини більше не в змозі справлятися з купами сміття, які надходять у нестримних кількостях», — заявив Адер під враженням Тиси, вкритої суцільним «килимом» з пластикових пляшок, які повені принесли з України та Румунії.
«Мені було так соромно. Ніби це хтось напаскудив і мене попросили прибрати», — пригадує свою реакцію на лист тодішній голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров.
У травні 2021 року голова української Держекоінспекції Андрій Мальований, посилаючись на результати спільної з угорцями експертизи, повідомив, що лише 20% сміття, що потрапляє до Угорщини Тисою, має українське походження. Решта походить з річки Сомеш, лівої притоки Тиси, що проходить виключно румунською територією.
«Ми шукаємо альтернативу цьому сміттєзвалищу з 2005 року. Але ми живемо у горах і підходящого місця просто нема, тож поки змушені возити сюди», — пояснює у розмові з NGL.media виконувач обов’язків мера Рахова Євген Молнар.
Мер каже, що з початку цього року близько 20% мешканців Рахова відмовилися від централізованого вивезення сміття. І міськрада, за його словами, не має на це жодного впливу.
А от представники сміттєвих компаній вважають, що саме місцева влада мала б впливати на мешканців. Законом Про управління відходами передбачено, що усі домогосподарства зобов’язані укладати договори на вивезення сміття. Відсутність такого договору передбачає штраф від 340 до 1360 грн, проте на практиці це трапляється нечасто.
Комунальна компанія Рахівкомунсервіс двічі позивалася з мешканцями, які відмовлялися укладати договір на вивезення сміття — проте обидва рази програла. «Суддя постановив, що люди можуть самі вирішувати, що робити зі своїм сміттям. У нашому випадку люди хотіли спалювати, а не вивозити. Після того ми дійшли до висновку, що витрати на судові справи приносять лише збитки і більше так не робимо», — каже Василь Сливка, директор Рахівкомунсервіс.
Міфічний завод у Яношах
Складна ситуація з утилізацією сміття на Закарпатті могла змінитися у 2012 році. Тоді Яношівська сільська рада, яка тепер входить до Берегівської громади, стала переможцем конкурсу Програми ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Яноші отримали грант на майже мільйон євро на будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів потужністю 30 тис. тонн на рік. Загалом Закарпаття на той час продукувало близько 300 тис. тонн сміття на рік.
Це мав бути перший сміттєпереробний завод у області. І у грудні 2015 року першу чергу нового заводу навіть офіційно відкрили за участі тодішнього голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. Та насправді завод не працював жодного дня і станом на вересень 2025 року так і не введений в експлуатацію.
Згодом виявилося, що частину грошей просто розікрали, а вартість закупленого обладнання була значно завищена. На початку 2016 року СБУ розпочала розслідування про розкрадання понад 3,5 млн грн, пізніше розслідування передали поліції. Станом на 2025 рік у цій справі не висунуто жодної офіційної підозри, сказано у відповіді закарпатської поліції на запит NGL.media.
Підрядником грантового проекту було ТОВ Берег Вертікал, яке відповідало за виготовлення «комплексу відбору вторинної сировини» на загальну суму понад 4,32 млн грн. При цьому за даними Закарпатської торгово-промислової палати, на які посилається слідство, насправді вартість такого комплексу складає 500−800 тис. грн — тобто у шість-вісім разів дешевше.
Засновником ТОВ Берег Вертікал є місцевий підприємець Микола Якимець та два угорські акціонерні товариства Секом і Вертікал. У січні 2022 року СБУ повідомила, що ТОВ Берег-Вертікал причетне до утворення нелегального сміттєзвалища площею п’ять гектарів землі в Берегівській громаді. Попри такі звинувачення компанія Якимця продовжує вигравати тендери на вивезення сміття у цій громаді.
Золтан Бабяк, голова Берегівської громади, каже, що щодня отримує скарги на роботу Берег Вертікал, проте намагається вирішувати їх спільно з представниками компанії. Щодо ж до розслідування, то, за його словами, він очікує результатів слідства.
«Нам відомо те, що справи там відкриті і, звичайно, ми як місцеве самоврядування маємо співпрацювати і співпрацюємо з правоохоронних органами. В даному випадку нас цікавить кінцевий результат, тобто працюючий завод. Шукати винного — це справа правоохоронних органів. Якщо їм потрібна буде допомога, з нашого боку ми це зробимо», — заявив Золтан Бабяк.
Микола Якимець відмовився спілкуватися з NGL.media після згадки розслідування про розкрадання грошей під час будівництва заводу у Яношах. «Я можу сказати лише те, що лінія була введена в тестовому режимі і працювала, на той час це особисто перевірили керівні особи. А в якому стані це зараз, ми не відповідаємо. На той час це була найбільш вигідна конкурентна ціна», — сказав Микола Якимець.
Яноші. Спроба № 2
У 2022 році сміттєпереробний завод у Яношах отримав другий шанс. Тодішній голова Закарпатської ОВА Віктор Микита заявив, що проект може бути успішно завершений. Закінчити облаштування сортувальної лінії планували у межах нової грантової угоди на майже 8 млн євро.
У липні 2025 року журналісти NGL.media та Atlatszo побували на території цього заводу. Наразі там працює лише один охоронець. За гроші другого гранту поруч з ангаром, де розташована сортувальна лінія, облаштували майданчик для захоронення спресованого сміття, укриття та господарські будівлі. Проте, за словами Золтана Бабяка, цього року він точно не запрацює.
«Цього року очікуємо отримати документи про виконання робіт. Далі проведемо експертизу і працюватимемо над розробкою проекту для закінчення і запуску об’єкта», — пояснив він.
Особливості гірських регіонів
Згідно з даними, які NGL.media надали у Закарпатській ОВА, станом на 2025 рік у області укладено 187 280 договорів на вивезення сміття, хоча в області налічують понад 350 тис. домогосподарств, без врахування промислових та комерційних підприємств.
За словами Ірини Миронової, експертки з поводження з відходами, така ситуація — не особливість Закарпаття, а характерна для гірських районів і громад, де люди не живуть компактно. «Що ближче один до одного живуть люди, то простіше збирати у них сміття. У горах все навпаки. Окрім того, у таких регіонах є додаткове туристичне навантаження. Ті садиби, які приймають гостей, мали б оплачувати вивіз сміття як підприємства, але припускаю, що так не є», — вважає вона.
Ірина Миронова підкреслює, що змінити ситуацію з низьким відсотком підписаних договорів можуть тільки органи місцевого самоврядування. «Тут питання, як ці органи місцевого самоврядування налаштують цей процес. Знаю, що деякі громади підходять креативно, наприклад, нагадують людям про обов’язкове підписання договору про вивезення сміття, коли до них проходять по довідки чи дозволи в ЦНАПі. Або ж видають довідки швидше тим, хто має договір», — пояснює Миронова.
«Останні роки ми збираємо близько 50−70 тонн сміття на рік. Основне джерело забруднення виникає через погану організацію системи вивезення відходів у регіонах, які розташовані на берегах Тиси вище за течією. За нашими оцінками, щороку на Закарпатті близько 10 тис. тонн сміття не потрапляють у центральну систему вивезення ТПВ», — пояснює у розмові з NGL.media Грегорі Ханко, експерт з відходів та керівник проектів PET Kupa. За його оцінками, щороку у басейні Тиси акумулюється понад 1600 тонн сміття.
PET Kupa спільно з угорською лабораторією Eurofins Environment Testing Hungary регулярно проводить аналіз води у Тисі. Щороку фахівці фіксують збільшення мікропластику. У серпні цього року вони ідентифікували 156 частинок мікропластику на метр кубічний води, відібраної на угорському відтинку Тиси. Ці частинки впливають на травну систему, роботу мозку та здатність розмножуватися у тварин, також виділяють токсини в корені рослин.
За даними попередніх досліджень американських науковців, мікропластик у плаценті плоду прямо впливає на передчасну народжуваність. За словами науковців, дрібні частинки пластику потрапляють у наше тіло через повітря, воду та їжу і ми можемо поглинати ці частинки через засоби гігієни та одяг.
«Ми проводили вимірювання мікропластику в Україні лише у 2020 та 2021 роках, але вже після 2022 року я не наважувалася їхати. Проте на угорському боці того року середня концентрація мікропластику у воді зросла з 19 до 52 частикок на кубічний метр. Тоді це означало, що українська ділянка Тиси місцями помірно, а місцями надзвичайно забруднена», — розповіла NGL.media угорська дослідниця Тімеа Кіш.
Науковиця порівнює рівень забруднення мікропластиком Тиси з індійською річкою Ганг, басейн якої вважають одним із найбільш забруднених у світі.
