Супер-РЕБ, зроблений в Україні. Виробник антидронових рушниць — про те, як ефективно використовувати цю зброю
Для ефективної роботи з засобами РЕБ, такими як антидронові рушниці, операторам слід розумітися на радіоелектроніці й теорії розповсюдження радіохвиль, запевняє Анатолій Храпчинський (ілюстративне фото) (Фото:Mykhaylo Palinchak / SOPA Images via Reuters)
Автор: Роман Фещенко
Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії із виробництва засобів радіоелектронної боротьби, розповів NV про нюанси ефективного використання засобів РЕБ у війні проти РФ.
«Щонайперше, слід розуміти, що засоби РЕБ [радіоелектронної боротьби] — це високотехнологічна зброя», — пояснює NV Анатолій Храпчинський, заступник гендиректора компанії із виробництва засобів РЕБ (із міркувань безпеки назва компанії не називається).
Тому разом із постачанням засобів радіоелектронної боротьби важливо ще й ретельно навчати особовий склад правильно користуватися цією технікою, оскільки у більшості військових немає фахової радіоінженерної освіти, вважає виробник антидронових рушниць.
«А для роботи з засобами РЕБ слід розумітися на радіоелектроніці, теорії розповсюдження радіохвиль тощо», — переконаний Храпчинський. І додає, що при правильному використанні систем РЕБ ефект від них буде значно вищим.
Річ у тім, що коли військовий оперує, наприклад, антидроновою рушницею, на якій встановлено антени з певним кутом розвороту, то йому слід розуміти, що для ефективної протидії ворожим БПЛА на певній відстані та висоті, ці антени треба ставити під правильним кутом. «Бо коли навіть оператор вирішить проявити ініціативу, він повинен у своїй роботі враховувати закони фізики та закони розповсюдження радіохвиль», — каже виробник засобів радіоелектронної боротьби.
З огляду на це, він вважає, що нині у Збройних силах час вводити нову штатну одиницю, таку як оператор антидронової рушниці, оператор засобів радіоелектронної розвідки чи оператор засобів виявлення БПЛА.
Свою думку він пояснює тим, що головна задача оператора — виявити ворожий повітряний засіб ураження й знешкодити його. «І це доволі складно, тому що оператор під час кількагодинного чергування перебуває в активному скануванні частотних діапазонів, щоб виявити ворожі цілі, — розкриває суть роботи військових Храпчинський. — Потім ці цілі слід виявити візуально і так далі. Тому це справді складно, але це — новий напрямок».
При цьому знавець систем РЕБ зауважує, що для ефективної та злагодженої роботи підрозділам необхідно мати оперативну комунікацію, щоб розуміти, де та як працюють власні системи постановки завад. Адже, коли на певних ділянках фронту вмикаються станції РЕБ, що закривають деякі частотні діапазони, то підрозділи, які виконують бойові завдання на FPV-дронах, повинні знати, що в такий сектор залітати не слід або ж летіти на інших частотах, щоб пройти зону впливу власних засобів протидії.
Наостанок, Храпчинський зауважує, що більшість сприймає радіоелектронну боротьбу лише як протидію безпілотним літальним апаратам. Хоча насправді РЕБ має значно ширший діапазон протидії. Так, завдяки радіоелектронній боротьбі у противника порушується радіозв’язок між підрозділами, що призводить до порушення комунікації та втрати позиції. Також системи радіоелектронної боротьби пригнічують супутникову навігації, унаслідок чого у навігаційних засобів БПЛА, ракет чи снарядів погіршується точність влучання. Крім того, з допомогою систем РЕБ відбувається як осліплення радіолокаційних станцій ворожої ППО, так і створюються хибні цілі для введення ворога в оману.
«Тому насправді радіоелектронна боротьба забезпечує виконання багатьох задач. Але якщо говорити про сьогодення, то нині наші системи РЕБ переважно використовуються для протидії високотехнологічним засобам на кшталт FPV-дронів», — підсумовує Храпчинський.
Нагадаємо, що для Сил оборони України радіоелектронна боротьба набуває дедалі більшого значення у війні проти російських загарбників. Так, у листопаді 2023-го тодішній головнокомандувач Збройних сил генерал Валерій Залужний в есе для The Economist назвав РЕБ ключем до перемоги у війні з безпілотниками й одним із головних аспектів «виходу з позиційної форми війни».
За два місяці по цьому Повітряні сили ЗСУ вперше заявили, що під час масованого комбінованого ракетного удару змогли нейтралізувати два десятки російських повітряних цілей не тільки системами ППО, а й впливом засобів РЕБ.
У лютому 2024-го новопризначений головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський також назвав радіоелектронну боротьбу одним із інструментів для виснаження ворога.
Повну версію інтерв’ю з Анатолієм Храпчинським про те, як це — в країні, що воює, створювати новітню зброю, читайте тут.
