«Суттєвий перелом». ISW про значущість ударів по Татарстану та важливість зниження призовного віку в Україні
Наслідки удару 2 квітня по Єлабузі, Татарстан (Фото:Ostorozhno Novosti/Handout via REUTERS)
Удари України по військових цілях у Татарстані є необхідною складовою української кампанії з використання асиметричних засобів війни та демонструють перелом у здатності Києва вражати тилові об’єкти у РФ на відстані понад 1200 км.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Аналітики ISW підкреслюють важливість ударів України по російському військовому виробництву та інфраструктурі нафтопереробного заводу в Татарстані, за 1200 кілометрів від українського кордону. В ISW підтверджують, що Росія використовує виробничі потужності особливої економічної зони Алабуга (в Єлабузькому районі Татарстану) для виготовлення безпілотників Shahed-136/131, які РФ використовує для ударів по Україні.
Експерти відзначають, що російські джерела, включно з головою Татарстану Рустамом Мінніхановим, намагалися заперечити, що удари завдали суттєвої шкоди заводу з виробництва безпілотників в ОЕЗ Алабуга або нафтопереробному заводу Танеко в Нижньокамську. Однак агентство Reuters повідомило, що удар по НПЗ Танеко, який є третім за величиною НПЗ у Росії, вплинув на роботу ключових нафтопереробних потужностей підприємстві, які відповідають приблизно за половину нафтопереробки на цьому заводі. Reuters також додає, що за підрахунками агентства, постійні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, таких як Танеко, призвели до зупинки близько 14% загальних нафтопереробних потужностей Росії. А джерела в ГУР повідомили, що удар по Єлабузі також завдав «значних руйнувань» виробничим потужностям з виготовлення шахедів.В ISW наголошують, що удари 2 квітня є особливо знаковими, адже це перші удари України по Татарстану, а віддаленість цілей від українських кордонів є суттєвим переломом у продемонстрованій Україною здатності завдавати дальніх ударів по глибокому російському тилу. ISW продовжує оцінювати, що такі удари є необхідною складовою кампанії України з використання асиметричних засобів війни. Вони спричиняють деградацію галузей, які забезпечують та підтримують російську армію, наголошують в Інституті вивчення війни.
В ISW також акцентують увагу на тому, що 2 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Верховна Рада ухвалила закон майже рік тому, ще в травні 2023-го, а набуде чинності він одразу після підписання, 3 квітня 2024 року. В ISW нагадують, що зниження призовного віку під час мобілізації є одним із багатьох заходів, до яких вдається Україна в рамках поточних зусиль зі створення стійкого апарату формування збройних сил під час війни. Зниження призовного віку, яке дозволить мобілізувати осіб старше 25 років, сприятиме здатності українських військових відновлювати та поповнювати поточні підрозділи і створювати нові, нагадують в ISW. Водночас Україні буде необхідно озброїти новомобілізованих, а тривалі дебати в США щодо військової допомоги Україні та інші затримки західної допомоги можуть вплинути на швидкість, з якою Україна здатна відновлювати деградовані та створювати нові підрозділи. ISW продовжує оцінювати, що західне озброєння та інші матеріальні засоби залишаються найважливішим вирішальним фактором для здатності ЗСУ відновлювати та збільшувати свою бойову міць.
2 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що російські війська захопили близько 400 квадратних кілометрів території України за перші три місяці 2024 року. Однак швидкість просування армії РФ не обов’язково відображає ширші перспективи російського наступу, зважаючи на вплив затримок безпекової допомоги зі США, наголошують в ISW. Аналітики додають, що наявні візуальні докази дозволяють ISW підтвердити, що війська РФ захопили меншу територію, аніж озвучив Шойгу — приблизно 305 квадратних кілометрів — у період з 1 січня по 1 квітня 2024 року. ISW продовжує оцінювати, що дефіцит зброї змушує Україну заощаджувати боєприпаси та пріоритезувати використання обмежених ресурсам на критичних ділянках фронту. Однак збільшення ризику російського прориву на інших, менш забезпечених ділянках лінії зіткнення загалом робить лінію фронту більш нестабільною, аніж може здатися внаслідок поточного відносно повільного темпу просування Росії, попереджають в ISW. Обмеженість збройних ресурсів України також надає російським силам гнучкість у тому, як вони проводять наступальні операції, що може призвести до нелінійних можливостей російських сил та надати окупантам шанс на досягнення значних оперативних успіхів у майбутньому, наголошують аналітики.
Російські війська мають нові підтверджені просування поблизу Кремінної та Авдіївки на тлі продовження позиційних боїв уздовж усієї лінії зіткнення:
- Окупанти просунулися на південь від Кремінної на тлі триваючих позиційних боїв уздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна. Геолоковані кадри, опубліковані 2 квітня, показують, що війська РФ нещодавно просунулися на південь від Білогорівки (південніше Кремінної). Позиційні бої тривали на північний схід від Куп’янська в районі Синьківки та на захід від Кремінної в районі Тернів.
- Поблизу Авдіївки: геолоковані кадри, опубліковані 31 березня, свідчать, що окупанти просунулися на захід від Бердичів (село на північний захід від Авдіївки). Зображення від 1 квітня також доводять, що війська РФ просунулися в південній частині села Семенівка (на північний захід від Авдіївки). А додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 2 квітня, вказують на те, що росіяни просунулися і на захід від Тоненького (захоплене село західніше Авдіївки) — хоча незрозуміло, були ці кадри зняти до провальної механізованої російської атаки на захід від Тоненького 30 березня або ж це кадри нещодавніх поновлених російських наступів у цьому районі.
