Таємниця за сімома димами. Чим Україна могла вдарити по Кримському мосту 12 серпня і що намагалися приховати окупанти
Поділитися:
Клуби білого та чорного диму над Керченським мостом 12 серпня (Фото:Sota/Telegram)
Автор: Інна Семенова
Через дві доби після серії ударів по Кримському мосту, завданих 12 серпня, поки не з’явилося доказів значних нових пошкоджень цієї переправи. Однак експертів зацікавила інформація про те, що Україна могла використати для атаки модифіковані радянські ракети зенітних комплексів C-200.
NV нагадує, що це за зброя та що відомо про її ймовірне застосування по Кримському мосту.
Таємниця чорно-білих димів: чи пошкодили Кримський міст удари 12 серпня
12 серпня Кримський міст знову опинився в центрі уваги соцмереж і світових ЗМІ: окупанти визнали щонайменше дві серії атак по цій надважливій для росіян транспортній артерії. Як підкреслює британське видання Telegraph, особливістю цієї імовірної атаки України є зокрема те, що ударів по незаконно збудованій Керченській переправі вперше було завдано посеред дня, а не вночі чи на світанку.
Спочатку після 13:00 повідомлялося про низку вибухів в районі мосту. На фото і відео, які з’явилися в соцмережах, було видно клуби білого та чорного диму над прольотами Кримського мосту, рух переправою закрили. Російський гауляйтер Криму Сергій Аксьонов заявив, що в районі Керченської протоки російська ППО буцімто збила дві ракети, а міст не пошкоджено. Його радник Олег Крючков, намагався переконати, що дим нібито був «спеціальною димовою завісою». Однак чимало фахівців припустили на те, що окупанти, ймовірно, недоговорюють про справжній масштаб наслідків.
Зокрема експерти Defence Express вказали на те, що якщо білий дим дійсно могла спричинити робота термодимової апаратури, то причина чорного диму могла бути іншою. Цю ж думку в інтерв’ю Радіо NV ще ввечері 12 серпня висловив Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. «Щодо того, які наслідки цього обстрілу. Ми бачимо, що противник спеціально задимів Кримський міст. Ми бачимо суміш білого диму і чорного. Білий дим — це схоже на маскування, а чорний — на результати ураження», — відзначив тоді Костенко. Він припустив, що якщо уражень мосту таки було завдано, то росіяни або намагалися замаскувати їх, або зробити «так, щоб якось зменшити вплив на нього». Окремо Костенко зауважив, що повну інформацію про наслідки удару ще належить з’ясувати.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в ефірі Radio NV припустив, що використання димів могло бути так званим «ноу-хау», яке використовує зараз Росія з метою захисту конструкції. «Вони думають, що [надводний] дрон втрачає орієнтацію, тому що камери, які стоять і керуються операторами, не помітять через димову завісу, де саме можуть бути опори. Можливо, в них такий розрахунок, чому вони випускають дим. Ракеті байдуже. Якщо [це] ракета, то є координати: чи там буде димова завіса; чи не буде, чи буде туман, чи ні, вона наводиться і йде», — пояснив Мусієнко.
Близько 14:00 суботи, 12 серпня, окупанти встановили нову «димову завісу» в районі мосту, заявивши про загрозу нових атак. Невдовзі повідомлялося про відновлення руху по Кримському мосту, однак ще до 15:00 він знову був закритий. Після 15:00 з’явилися повідомлення про нову серію вибухів на Кримському мосту. Аксьонов заявив, що над Керченським проливом нібито було збито ще одну ракету.
Водночас дані Аксьонова про три «перехоплені» ракети не збіглися з офіційними даними російського Міноборони. У двох повідомленнях відомство заявило, що росіяни збили дві, а не три ракети. Міноборони РФ стверджує, що 12 серпня ударів по Кримському мосту було завдано зенітними керованими ракетами С-200, «переробленими в ударний варіант». Окупанти заявили, що нібито перехопили ці ракети в повітрі, а «руйнувань і постраждалих немає».
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Хоча в російських пабліках повідомлялося про відновлення автомобільного руху по Кримському мосту після атак 12 серпня, у подальші два дні його перекривали ще кілька разів — зокрема вдень 13 серпня і вранці 14 серпня.
Нові супутникові знімки Керченської переправи від Skywatch і Planet Labs, датовані 13 серпня, показують динаміку ремонтних робіт на ділянці мосту, пошкодженій під час попередніх ударів 17 липня. Нових пошкоджень дорожного полотна мосту на них не видно, а можливі пошкодження його опор побачити неможливо. Водночас Бреді Африк, аналітик Американського інституту підприємництва, який порівняв знімки, звернув увагу на можливе пошкодження не лише автомобільної, але й залізничної ділянки мосту. Вказівка на це є і в липневих світлинах, хоча окупанти не підтверджували такі пошкодження офіційно.
Тож станом на ранок 14 серпня достеменної інформації про нові суттєві пошкодження Кримського мосту внаслідок атак 12 серпня поки немає.
Чи дійсно Україна намагалася уразити міст модифікованими ракетами С-200 і що це за зброя
Незалежно від наслідків нових ударів по Керченській переправі 12 серпня увагу військової експертної спільноти привернула заява росіян про те, що Україна нібито намагалася атакувати міст модифікованими ракетами з комплексів С-200. Ці зенітні ракетні комплекси дальнього радіуса дії були початково розроблені ще в 1960-х роках в СРСР.
«Це вже не вперше, коли окупанти бідкаються про атаки переробленими ракетами С-200 — наприклад, ще на початку липня цього року окупанти заявляли, що збили таку ракету в районі Керчі, а вже наприкінці того ж місяця казали про удари по Таганрогу та Керчі», — нагадують аналітики Defence Express.
Роман Костенко в інтерв’ю NV звернув увагу на те, що застосування такої зброї вкотре засвідчило б те, наскільки системно України використовує увесь арсенал своїх засобів ураження, навіть якщо він обмежений. «По факту іноді вражаємо тими засобами, яких не мало б бути в природі, саморобними іноді. Ми говоримо про дрони, про якісь перероблені ракети, про які росіяни заявляють, начебто по них летять ракети С-200 , — зауважив Костенко. — Я нагадаю, що ці ракети, мабуть, ще в 2000-х роках були зняті з озброєння в Україні якимись не досить патріотичними людьми. Але це великої дальності ракети для систем ППО, які можуть вражати. Вони кажуть, що начебто ми по них їх запускаємо. Добре, якщо в нас є така можливість і це робити. І дрони. Ті речі, яких не мало б бути, але воно летить, ми з цим працюємо».
https://www.youtube.com/watch?v=b0H6y86MPLo&embeds_referring_euri=https%3A%2F%2Fnv.ua%2F&feature=emb_imp_woyt
Ще в липні 2023 року детальний огляд гіпотетичних можливостей модифікованих ракет С-200 навела на своїй сторінці у Твіттер Брінн Таннегілл, американська військова аналітикиня та експертка у галузі військово-морської авіації. Тоді приводом для такого аналізу стало ймовірне застосування подібних ракет, перероблених з класу «земля-повітря» в клас «земля-земля», у Брянській області РФ.
«Це цікаво, оскільки теоретично це може забезпечити Україні можливості [застосування ракет] „земля-земля“ з більшою дальністю, ніж ATACMS. Суто теоретично», — підкреслила експертка.
https://twitter.com/BrynnTannehill/status/1678425848955666432
Вона нагадала, що комплекси С-200 була вперше представлені в 1967 році як система «земля-повітря» надзвичайно великої дальності (на той час). Передбачалося, що ці системи зможуть протидіяти американським літакам-розвідникам Lockheed SR-71 Blackbird часів холодної війни.
Брінн Таннегілл нагадала, що С-200 — це величезні ракети вагою понад 7 тонн, довжиною більше 10 м, з вагою бойової частини близько 220 кг, радіусом дії близько 300 км (проти повітряних цілей) і високою швидкістю. Потенційний радіус дії С-200 проти наземних цілей, ймовірно, міг би бути навіть більшим, ніж проти повітряних, припускає Таннегілл.
С-200 широко експортувалися, такі комплекси за часів СРСР мала Болгарія, Україна, Східна Німеччина, Угорщина, Чехословаччина, Польща. Згодом система застаріла, більшість країн припинили її використання в 90-х або 2000-х роках.
Так, Україна офіційно вилучила з обігу останні батареї С-200 в 2013 році. Однак залишається невідомим, скільки таких систем зберігалося на українських складах і в якому стані вони перебували, зауважує аналітикиня. Те саме стосується й інших країн колишнього Варшавського договору. Зокрема були дані про те, що США переконували Болгарію передати ЗСУ свої списані С-200, нагадує Таннегілл.
Модифікація старих радянських зенітних комплексів для наземних ударів не є новим рішенням у великій війні Росії проти України, наголошує експертка. РФ витратила сотні старих ракет С-300 задля обстрілів України, які веде вже понад рік. С-300 був розроблений як обмежена за потужністю версія С-200.
Крім того, Сирія вже використовувала комплекси С-200 у ролі ракет класу «земля-земля». Однак, зауважує Таннегілл, на відміну від С-300, цей комплекс ніколи не призначався для такої ролі. Він має напівактивну голівку самонаведення — це що означає, що йому потрібен наземний радар для наведення на ціль для її ураження.
Старі ракети С-200, вироблені в 70−80-х роках не мають також «бортового комп’ютера», який можна було б перепрограмувати, адже тоді СРСР дуже помітно відставав від Заходу в цифрових технологіях, підкреслює експертка. З іншого боку, комплекси С-200 мають блок інерційних вимірювань, який допомагає ракеті оцінювати її швидкість і напрямок на основі прискорення. Теоретично цю технологію можна було використовувати для застосування цих ракет у ролі класу «земля-земля». Однак на практиці це означало б, що застосування цих ракет по наземних чи стаціонарних цілях могло б бути недостатньо точним через занадто велика значення кругового імовірного відхилення.
«Таким чином, на практиці точно вразити об’єкти за допомогою С-200 було б складно, і вимагав би високого ступеня „МакГайверінгу“. Не те щоб Україна була на це не здатна, просто це дуже важко», — пояснює Брінн Таннегілл.
За її словами, ще однією проблемою використання таких «модифікованих» ракет для України було б те, що пускові майданчики С-200 не є мобільними, як пускові установки HIMARS, а являють собою величезні стаціонарні конструкції. Це означає, що скористатися перевагами тієї дальності, яку можуть дати ці системи, набагато важче, пояснює Таннегілл.
Це не неможливо, але дуже складно, повторює вона. Тож, резюмує експертка, в ідеальному варіанті Україна могла б віднайти спосіб «модернізувати» старі С-200 у такий спосіб, щоб використовувати для більш точного їх наведення системи Glonass / Beidou / GPS / Gallileo. За умови, що ЗСУ мають «купу таких систем на складах, які все ще придатні до експлуатації», додає вона.
Отже, якщо для нових ударів по території РФ у липні та по Кримському мосту в серпні дійсно було застосовано модифіковані ракети С-200, це означало б новий технічний стрибок у можливостях ЗСУ.
https://twitter.com/BrynnTannehill/status/1678434126121127936
Водночас керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко після ударів по Кримському мосту 12 серпня заявив, що йому невідомо про використання Україною ракет С-200. З іншого боку він погодився, що завдати пошкоджень мосту — окрім найефективнішого варіанту вибуху зсередини — можна ракетами або надводними дронами
«Це те, що пробують. Тобто, ми ж розуміємо, що може бути кілька спроб, але вісім може бути невдалих, а дві будуть вдалими, буде два влучання — чи дронами, чи ракетами, — наголосив Мусієнко. — Будь-яка ракета, яка стандартно має вагу вибухівки 450−500 кілограмів, здатна спричиняти руйнування за умови правильного влучання. Ми побачили, що дрони теж здатні серйозні руйнування спричиняти, їхні влучання в опори. Тому чимось із цих засобів».
Яке значення мають нові удари по Кримському мосту
Роман Костенко констатував в інтерв’ю NV, що системне завдання ударів по Кримському мосту частішає. «І це досить сильно непокоїть Російську Федерацію. Вони бачать, як ми завдаємо [ударів] по переходах з Криму на територію тимчасово окупованого лівобережжя Херсонської області. Також мости були і залізничні вражені, і сухопутні переходи», — наголосив нардеп.
За його словами, тепер росіяни бачать, що їм потрібно «щось міняти і перенаправляти логістику». «І вони таким чином намагаються частину [вантажів направляти] по залізничній колії, по окупованій території, але, розуміючи, що вона досить близько проходить від лінії зіткнення, намагаються все ж налагоджувати сухопутний коридор — дороги на Мелітополь, Маріуполь. Але це набагато складніше, це набагато дорожче, це набагато довше, це набагато важче», — наголосив секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Тому подібні системні удари ЗСУ та спецслужб «досить сильно здорожчують логістику противника», підкреслює він.
Крім того, як нагадав Костенко, кожен удар по Кримському мосту — це ще й «ляпас по морді Володимира Путіна, який показує йому те, що він йшов захопити нас за три дні, а зараз його „дітище“, яке він там побудував, яким він гордився, ми поступово знищуємо».
Надважливе значення кожної подібної атаки підкреслив у своєму відеозверненні і президент України Володимир Зеленський.
«Кожен знищений окупант, усі одиниці спаленої російської техніки, вогонь замість їхніх штабів і складів, дуже красномовне задимлення на Кримському мосту й не тільки — усе це свідчення того, що ми жодного злочину Росії не залишимо без відповіді», — заявив Зеленський.
