Телекомпалата України: скасування коефіцієнтів як тривожний сигнал для іноземних інвесторів та гальмування розвитку мобільних мереж

Поділитися:

Телекомпалата

Минулого тижня Телекомунікаційна палата України ініціювала Діалог між представниками державних та бізнес-структур з метою обговорення законодавчої ініціативи щодо зміни діючих умов оподаткування користувачів радіочастотного ресурсу шляхом одномоментного скасування всіх спектральних коефіцієнтів.

Дискусійним є проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України», який Міністерство фінансів України 22 листопада повторно оприлюднило для громадського обговорення. Законопроєкт вже з 2024 року передбачає відміну підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів, що застосовуються до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, для діючих строкових ліцензій на 15 років.

Діалог підтримали Посольство Туреччини в Україні, Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку, Державна регуляторна служба України, Державна податкова служба України, Офіс Ради бізнес-омбудсмена України, Офіс залучення інвестицій (UkraineInvest), Телекомпалата України.

Представники Регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку) та Міністерства фінансів України, що є головним розробником законопроєкту, від участі в заході відмовилися. Учасники Діалогу у такому рішенні відмітили загрозу відкритості і ефективності державної регуляторної політики.

Голова Ради Асоціації «Телекомунікаційна палата України» Тетяна Попова нагадала присутнім, що спектральні коефіцієнти були запроваджені напередодні 4G-тендерів з метою стимулювання операторів ефективно використовувати радіочастотний спектр в інтересах користувачів, а також для уникнення його надмірного накопичення операторами. Але наразі механізм, пропонований у законопроекті, є не справедливим і не відповідає реальній ситуації, в якій знаходиться зараз бізнес. Саме тому Телекомпалата України і підняла питання скасування спектральних коефіцієнтів для обговорення, виступила проти такої ініціативи та очікує послідовної державної політики у цьому питанні.

Фото: lifecell

Діалог сфокусувався на трьох основних проблемах та ризиках законопроєкту:

1. «Тривожний сигнал» для іноземних інвесторів через непослідовну державну політику та одномоментні зміни умов оподаткування радіочастотного спектру рентою за ліцензіями, дія яких триває, і які не могли бути передбачені інвесторами на етапі прийняття інвестиційного рішення;
2. Створення дисбалансу на телеком-ринку та в існуючій структурі рентного навантаження, що негативно вплине на конкурентне середовище в галузі і концентрацію спектральних накопичень;
3. Відсутність конструктивного діалогу з Міністерством фінансів України, що демонструє небажання шукати компроміси з бізнесом, а також «відсторонення» Регулятора від цього процесу та ігнорування проблеми.

Скасування коефіцієнтів може негативно вплинути на привабливість України для іноземних інвесторів, зокрема турецьких, підтвердили Торгові радники Посольства Туреччини в Україні. Туреччина залишається одним з найбільших інвесторів в українську економіку, а компанія ЛАЙФСЕЛЛ є найбільшою турецькою інвестицією в Україні. Представники Посольства зазначили, що телекомунікаційний сектор надто чутливий до непослідовних регуляторних рішень держави, особливо в ці неспокійні часи. Для інвестора важливо, щоб ринок залишався стабільним та прозорим, а конкуренція продовжувала розвиватись. Саме тому радники Посольства Туреччини в Україні закликали українську владу прислухатися до аргументів та не допустити схвалення дискусійного законопроекту, хоча б до моменту реалізації вже прийнятих інвестиційних рішень.

Андрій Осіпов, Заступник Головного виконавчого директора ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ», поділився розрахунками змін у податковому навантаженні на операторів мобільного зв’язку. У разі прийняття законопроєкту та скасування коефіцієнтів для ПрАТ «Київстар» бюджетні зобов’язання стають меншими на 80,5 млн грн на рік, для ПрАТ «ВФ Україна» незначно, але збільшуються на 0,9 млн грн на рік, тоді як для ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» річна рента зросте одномоментно на 132,5 млн грн.

При цьому, економічна вигода для держави від відміни спектральних коефіцієнтів складе близько 56,3 млн грн на рік, що демонструє річний приріст всього на 2,6% порівняно з поточними умовами оподаткування.

«Такі додаткові надходження не є співрозмірними з витратами операторів і зниженням інвестиційних очікувань майже на 32%, які закладалися при проведенні 4G-тендерів. Цей законопроєкт приймається за відсутності діалогу влади та бізнесу. Ми неодноразово від компанії зверталися до Міністерства фінансів України, як головного розробника законопроекту, до Кабінету Міністрів України для того, щоб знайти порозуміння для прийняття виваженого рішення, адже не завжди це має бути наша позиція, або позиція інших компаній — має бути компроміс, який дозволив би всім знизити негативний вплив і не розбалансовувати ринок», — вважає Андрій Осіпов.

Він також зазначив, що скасування спектральних коефіцієнтів є односторонньою зміною державою тендерних умов. Адже lifecell купував частоти на тендерних засадах, виходячи з того, що спектральні коефіцієнти діятимуть весь строк дії ліцензій. Скасування цих коефіцієнтів призведе до значних фінансових втрат, які ні компанія, ні її інвестори не мали можливості передбачити. Такий крок негативно вплине на здатність компанії розбудовувати та відновлювати покриття, як того вимагає держава.

Андрій Забловський, член правління Шведсько-української торговельної палати, наголосив на важливості діалогу з ініціаторами законопроєкту і дотримання принципів послідовності, ефективності, передбачуваності та прозорості при розробці законопроекту:

«На сьогодні історія ще не завершена і є можливість на етапі, коли цей законопроєкт потрапить у Верховну Раду, щоб за результатами сьогоднішнього діалогу був документ, який можна було б надати всім стейкхолдерам, що сьогодні відсутні, аби зафіксувати передбачувану, послідовну позицію бізнесу. Це особливо важливо під час війни, коли бізнес стикається з новими і новими складнощами. Важливо продовжувати діалог послідовно через використання різних інструментів — мовою цифр, мовою аргументів. Особливо важливо під час війни не ретранслювати іншим закордонним інвесторам негативні сигнали».

Представники Офісу залучення інвестицій (UkraineInvest) та Ради бізнес омбудсмена також готові долучитися до пошуку виваженого регуляторного рішення. А присутній на Діалозі представник Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку завпевнив, що питання економічної конкуренції та інвестицій повністю у фокусі Комітету. Комітет готовий долучатися та долучати інших стейкхолдерів для більш широкого обговорення і деталізації.

Віталій Мироненко, представник ДПС України, зазначив: «Рентна плата для нас надзвичайно складна в адмініструванні, тому що показники, які декларуються, силами податкового інспектора неможливо перевірити. В ідеалі було б доцільно, щоб рентна плата контролювалася фахівцями з радіозв’язку — тими, хто знає, ким спектр використовується і які зміни у ньому відбуваються. У підсумку дискусія має бути між профільними фахівцями».

Для учасників Діалогу є очевидною необхідність додаткового доопрацювання законопроєкту з профільними фахівцями з радіозв’язку для оцінки наявності проблемних питань в адмініструванні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, користувачів і спектральних змін.

Наталя Давиденко, радниця з регуляторної стратегії lifecell, зауважила: «Cпектр обмежений, він потребує багатьох інструментів з боку держави для того, щоб модерувати його правильне, доцільне та економічно вигідне використання. Тому давайте не забувати про те, що вирішувати проблему адміністрування шляхом відміни коефіцієнтів, які впливають на конкуренцію і можливість користуватися дуже обмеженим державним ресурсом, — це хибний шлях. Адже можна зосередитися на пошуку інших інструментів, які спростять та покращать процедуру адміністрування, а не призведуть до того, що ми порушимо конкуренцію і накопичимо спектр в одного суб’єкта ринку».

Максим Здоров, заступник директора департаменту — начальник першого відділу погодження проектів регуляторних актів органів виконавчої влади Департаменту державної регуляторної політики та дерегуляції ДРС України відмітив: «Цей законопроєкт було знято з розгляду на Урядовому комітеті завдяки нашій позиції. Але ситуація по ньому є дуже серйозна — фактично відбувається нова регуляторна процедура громадського обговорення, і зараз необхідно сформувати серйозний аргументаційний кейс. Він має бути сформований саме зараз, під час реалізації цієї процедури. Тому що зараз фактично відкриті нові регуляторні ворота, законопроєкт зараз по суті розглядається як документ, який не має історії. Вкрай необхідно сформулювати позицію бізнесу, з дуже чіткими аргументаційними висловлюваннями, так і отримати позицію регуляторів. В залежності від того, як буде проходити адвокація процесу, це буде мати прямий вплив на результат».

Підсумовуючи обговорення, Голова Ради Асоціації «Телекомунікаційна палата України» Тетяна Попова зауважила, що розробники законопроєкту та його ініціатори, коли вирішили відмінити спектральні коефіцієнти, не здійснили ретельний аналіз і деталізацію по кожному оператору, не врахували кількість ліцензій і, в першу чергу, кількість та ефективність використання спектру, накопиченого операторами.

За результатами Діалогу було прийнято Резолюцію щодо подальших дій, продовження та розширення Діалогу з усіма зацікавленими державними органами та стейкхолдерами, дотичним до питань рентної плати за радіочастотний ресурс, щоб віднайти консенсус між інтересами держави та бізнесу.