«Тепер ми будемо тусуватися на вашій землі». Учасники Курської операції розповіли WSJ про деталі прориву, полонених строковиків і свої емоції

Українські військові у Сумській області на кордоні з Курською областю РФ, 11 серпня 2024 (Фото:REUTERS/Viacheslav Ratynskyi)

Протягом кількох днів Курської операції війська ЗСУ захопили понад два десятки сіл у блискавичному наступі, який шокував Росію та підняв моральний дух в Україні. Про це пише видання The Wall Street Journal, яке поспілкувалося з українськими військовими, щоб розповісти про наступ очима його учасників.

33-річний український командир взводу на позивний «Яник» згадує, як минулого тижня близько 3:00 ночі його підрозділ зіткнувся з найсерйознішою перешкодою у своєму зухвалому наступі на територію Росії: ним виявився ряд бетонних пірамід, які мали б завадити руху танків.

«Вони швидко вдарили по одній з пірамід трьома танковими снарядами, а потім протислися через прогалину [в лінії „зубів дракона“ — прим. ред.] на своїх броньованих машинах. Російські вороги, переважно солдати строкової служби, здебільшого втекли або здали, оскільки були швидко розбиті», — описує початок прориву WSJ, підсумовуючи розповіді українських військових.

«За два з половиною роки Росія не побудувала лінію оборони», — ділиться 33-річний командир взводу «Яник» своїми враженнями про ту ділянку, де проривався його підрозділ.

У понеділок, 12 серпня, Яник був у селі поблизу російського кордону, готуючись повернутися до контрольованого Україною міста Суджа, яке розташоване приблизно в 12 км від кордону вглиб Росії. На відео з території Росії, яке він опублікував у соцмережах, видно, як Яник їде темними безлюдними дорогами, зупиняючись, щоб підібрати знаки завойованих сіл як трофеї. «Тепер ми будемо тусуватися на вашій землі так, як ви на нашій», — каже він на одному з відео.

Судячи з розповідей інших військових, у Курській операції беруть участь навіть сили ЗСУ, залучені з інших ділянок фронту.

Зокрема в одному з населених пунктів [на території України] поблизу російського кордону двоє українських солдатів, які чекали наказу приєднатися до Курської операції, розповіли WSJ, що вони щойно прибули з Покровського напрямку, де українські сили зазнають сильного тиску росіян. «Ми прийшли допомогти», — сказав один із них.

Інший військовий сказав, що був здивований, дізнавшись, що його перекидають з Донбасу у прикордонну Сумську область. Адже в його підрозділі на сході України було настільки мало людей, що піхотинці провели в окопі 45 днів. Ще за тиждень до наступу в Курській області цей 25-річний військовий був дислокований у Часовому Яру — одній із найгарячіших точок на лінії фронту.

На Курському напрямку, за його словами, концентрація військ більша. Тут він допомагає зміцнювати тили в той час, як українські сили просуваються далі. Порівняно зі сходом України, небо менш насичене безпілотниками, які на Донбасі унеможливлюють практично будь-який рух, порівнює він.

Інші українські сили перекинули в Сумську область завчасно. Заступник командира одного із загонів, який бере участь у наступі, розповів, що його підрозділ спрямували сюди близько двох місяців тому, однак про Курську операцію він дізнався лише незадовго до її початку.

«Усі більш-менш задоволені тим, як все відбувається», — сказав цей військовий ЗСУ із позивним «Покемон».

Він зауважив, що очікував більш жорсткого опору. «В основному це були діти, які проходили строкову службу», — сказав він про російських солдатів, з якими йому довелося зіткнутися. Його загін узяв трьох полонених, наймолодшому з них 19 років.

«Покемон» вважає, що вторгнення може зміцнити позиції України, давши Києву можливість «торгуватися» з Росією. Попри досягнення Курської операції, він зауважує, що забезпечувати українські підрозділи в Росії належним чином буде важко. «Логістика маж бути дуже добре продуманою», — сказав український боєць.

Інший військовий ЗСУ, з яким поспілкувалися журналісти WSJ, сподівається, що наступ прискорить припинення війни. Він ще не брав участі у боях у Курській області, але розповів, що інші військові з його бригади взяли чотирьох полонених з артилерійської частини армії РФ. Ще двоє були вбиті, решта втекли.

«З часів Другої світової війни це вперше, коли війна відбувається на території Росії, — додав він. — Всі боялися Росії, але ми показуємо, що боятися немає чого».

Остаточні плани України у Курському наступі залишаються незрозумілими, додають від себе журналісти WSJ. Але незалежно від того, чи намагатиметься Україна розширити своє проникнення на територію РФ, чи триматиметься за те, що вже вдалося завоювати, ЗСУ доведеться піти на компроміси, сказав виданню Девід Благден, дослідних питань міжнародної безпеки і викладач британського Ексетерського університету.

Він вказує на те, що якщо ЗСУ намагатимуться продовжувати проникнення на територію РФ, а також утримувати вже зайняту територію, то потреби в живій силі, озброєнні та логістичному забезпеченні «будуть значними, особливо в міру того, як дедалі довшими ставатимуть лінії постачання».

Тим часом поки тривають бої в Курській області, російські війська продовжують здобувати позиції на сході України, підступаючи дедалі до Покровська, важливого логістичного центру ЗСУ, і завдаючи ударів по сусідньому місту Часів Яр, розташованому на стратегічно важливих висотах у Донбасі, нагадує WSJ.

Редактор: Інна Семенова