«Тепер ви належите нам». Як Росія викрадає та змушує зникнути українських дітей — розслідування Reuters

Обласний будинок дитини в Херсоні, вересень 2023 року (Фото:REUTERS/Alina Smutko)

Агентство Reuters у четвер, 11 січня, опублікувало розслідування про долі українських дітей, осиротілих або розлучених із сім’ями, яких країна-агресор Росія викрала з Херсона.

NV переказує публікацію Reuters.

«Важлива гостя» у Генічеську

Reuters описує, як на початку 2023 року дитяча омбудсмен країни-агресорки Росії Марія Львова-Бєлова приїздила в Генічеськое професійно-технічне училище № 27, чимало учнів якого були сиротами або розлученими зі своїми сім’ями. Серед них — 16-річні Ліза Бацура та Зорік Ібрян із Херсона.

Бєлова сказала одній дівчинці, що та може вчитися в будь-якому російському університеті, «навіть у Москві». Вона обіцяла дітям російські паспорти, по 100 тисяч рублів і квартиру після 18 років, якщо ті залишаться на окупованій території.

Reuters ідентифікувало Зоріка, Данила та ще трьох підлітків, яких росіяни вивезли з Херсона разом із Лізою і батьки яких померли або не в змозі про них піклуватися. Усі п’ятеро залишаються на підконтрольній Росії території.

Журналісти також відстежили шлях 48 більш юних сиріт із Херсона, яким на момент вивезення окупантами було не більше п’яти років. 46 із них перебувають у двох будинках дитини та санаторії в окупованому Криму, ще двоє — у Росії. Один із них — Ілля Ващенко, якому в січні виповнюється чотири роки. Росіяни видали йому нове російське свідоцтво про народження, але в документах не вказано ні його точне місцеперебування, ні те, чи був він усиновлений. Друга дитина — дворічна Маргарита Прокопенко, яку «удочерив» голова прокремлівської партії Справедливая Россия Сергій Миронов із дружиною Інною Варламовою. Їй змінили ім’я на Марина Миронова. Прессекретарка Миронова в розмові з журналістами заперечувала інформацію про всиновлення і скаржилася на «кампанію української розвідки з дискредитації».

Операція «депортація»

Як пише Reuters, за вивезенням українських дітей стоїть «величезна машина з депортації, розміщення та перевиховання». За даними журналістів, у депортації двох груп сиріт із Херсона брали участь Львова-Бєлова, члени російського парламенту, «чиновники» в окупованому Криму та колаборанти серед українських лікарів і вчителів. У деяких випадках росіяни використовували дітей для своїх пропагандистських відеороликів.

24 лютого 2022 року Ліза разом із Зоріком Ібряном, його старшим братом Данилом і двома їхніми молодшими братами перебували в Центрі соціально-психологічної реабілітації в Херсоні.

Після початку російського вторгнення директор Центру Володимир Сагайдак дозволяв дітям гратися на вулиці по 15 хвилин на день, якщо вони поводитимуться тихо, щоб окупанти не запідозрили, що на території живе так багато дітей. Співробітники зібрали для кожної дитини невеликий «тривожний рюкзак», щоб за першої можливості евакуювати їх на підконтрольну Україні територію. У Центрі було 52 дитини віком від трьох до 18 років.

Коли стало зрозуміло, що Сили оборони України «найближчим часом не звільнять Херсон», пише Reuters, Сагайдак почав зв’язуватися з родичами дітей і просити забрати їх.

«Ми передивились всі документи дітей, у яких були родичі, навіть тих, у кого були далекі родичі. Я сам дзвонив їм і просив негайно забрати дитину, інакше її вивезуть до Росії», — розповів він.

Рідні забрали двох молодших братів Зоріка та Данила — їхня мати раптово померла за рік до цього, і четверо дітей чекали, коли їх усиновить дорослий зведений брат. Двоюрідний брат їхньої матері Олександр Пономарчук сказав, що не впевнений, чи зможе гарантувати безпеку старших хлопців — на той час окупанти зупиняли та допитували молодих людей у Херсоні. Як пише Reuters, Зорік і Данило погодилися на розлуку, а їхній родич вважав, що це буде тимчасово. За кілька місяців Олександр із сім’єю зміг виїхати з Херсона в Умань.

Окупанти почали приходити до Центру в червні 2022 року разом із Георгієм Тамбовцевим — «призначеним» росіянами так званим заступником голови департаменту у справах молоді, сім’ї та спорту. Сагайдак вважає, що окупанти були співробітниками ФСБ країни-агресора, бо завжди носили маски і не називали своїх імен.

До жовтня 2022 року, коли захисники України просувалися до Херсона, Сагайдаку вдалося повернути в сім’ї більшість вихованців притулку, але не Лізу, Зоріка, Данила і ще трьох підлітків віком від 15 до 17 років. Вони навчалися в Херсонському професійному училищі № 2. Одного разу один зі співробітників училища сказав їм, що діти поїдуть відпочивати на море на два тижні.

Ліза пізніше розповіла журналістам, що окупанти вивезли їх у великий табір у Криму під назвою Дружба, де примушували дотримуватися суворого графіка харчування і вправ, а дітей, які не підкорялися або демонстрували прихильність Україні, погрожували побити.

«Нас вчили, що батьки не приїдуть нас звідти забрати. Вони не зможуть, бо ми більше не їхні діти», — сказала Ліза. Окупанти в таборі переконували їх, що тепер діти «належать росіянам і не потрібні своїм батькам».

Наприкінці квітня 2022 року чоловік, який назвався Навігатором, у супроводі озброєних окупантів наказав священнику відправити дітей назад до Будинку дитини, і той підкорився. Після цього росіяни звільнили директорку Будинку, яка відмовилася співпрацювати з окупантами, і призначили на її місце колаборантку Тетяну Завальську — місцеву лікарку-педіатра.

У серпні до Будинку дитини приїхали дві росіянки — як встановило Reuters, це були дружина Миронова Інна Варламова (співробітниця апарату російського парламенту) і російська депутатка Держдуми Яна Лантратова. Варламова також була в Херсонській обласній дитячій лікарні. Вона разом зі ще однією невідомою росіянкою в супроводі окупантів прийшли до двох дітей з Будинку дитини — Іллі Ващенка та Маргарити Прокопенко. Їх лікували від кашлю, і, хоча медики сказали росіянам, що виписувати дітей не можна через високу температуру, ті влаштували їхнє повернення до Будинку дитини після розмови з «призначеним» окупантами «директором» лікарні Віктором Бурдовіциним. Восени Іллю та Маргариту депортували в Москву.

За даними Reuters, автобус приїхав у район Сімферополя. Більшість дітей помістили в установу для дітей із психологічними та нервовими розладами під назвою Елочка. Близько десяти дітей дошкільного віку зараз перебувають у туберкульозному «санаторії» в Криму, співробітників якого звинувачували в жорстокому поводженні з дітьми, або в дитячому будинку для більш дорослих дітей. Серед вивезених із Будинку дитини були Діана та Світлана Берензон. Їхня мати з партнером загинули в грудні 2022 року в Херсонській області, наступивши на протипіхотну міну.

Співробітники Елочки сказали Reuters, що станом на листопад 2023 року там залишалося близько 30 вивезених із Херсона дітей. Одна зі співробітниць розповіла, як українські діти плакали від розгубленості, коли їх привезли.

«Вони не розуміли, що відбувається, де вони. Вони весь час кричали», — сказала жінка. За її словами, на руках дітей написали їхні імена та прізвища, щоб не переплутати й не загубити.

Кримський «чиновник» заявив, що інформація про українських сиріт суворо засекречена за розпорядженням Аксьонова. Як з’ясувало Reuters, будь-який запит західних ЗМІ про дітей мають негайно передавати «керівництву» окупантів у Криму — це питання контролює офіс Львової-Бєлової. Головна юристка Save Ukraine Мирослава Харченко сказала, що росіяни почали приховувати інформацію після ордера на арешт російського диктатора Путіна та Львової-Бєлової, виданого Міжнародним кримінальним судом.

Інфографіка: NV

«Кожна дитина — це ще один доказ у цій справі, і вони [російські чиновники] це розуміють», — зазначила вона.

Подальша доля

У листопаді 2022 року, коли захисники України вже звільнили Херсон, Лізу, Зоріка та Данила перевели в інший табір у Криму — Лучистый. Там дітей змушували співати російських пісень і заучувати напам’ять слова на випадок приїзду «важливих гостей», ходили чутки про побиття та ізоляцію. Наприкінці 2022-го окупанти вирішили знову перевезти підлітків — у захоплений Генічеськ, щоб вони «продовжили навчання».

Як пише Reuters, до моменту приїзду Львової-Бєлової на початку 2023 року багато підлітків «вже почали вірити, що Україна зрештою програє». Одні діти сподівалися на повернення України, інші дотримувалися проросійської риторики. 16-річна Настя, яка кілька місяців провела в училищі в Генічеську, розповіла, як заспівала гімн України та вигукнула Слава Україні, після чого «приїхала поліція і погрожувала позашивати нам роти».

У травні 2023 року кілька українок поїхали в Росію, щоб забрати своїх дітей. Матерям Насті та Лізи, які доїхали до Москви, вдалося повернути на підконтрольну Україні територію своїх доньок.

Зорік і ще щонайменше три підлітки з його групи провели частину червня 2023 року в таборі в окупованому Криму, організованому офісом Львової-Бєлової.

Директор херсонського Центру реабілітації Сагайдак сказав журналістам, що, на його думку, такі розумні діти, як Зорік і Денис, «роблять те, що повинні, щоб вижити».

Старшому брату Зоріка Данилу зараз 19. Reuters пише, що нещодавно він переїхав у квартиру в Краснодарському краї країни-агресора і збирається одружитися зі своєю дівчиною, сиротою з Херсона. Опікуни двох молодших братів хлопців обмежили з ними контакти після того, як Данило зателефонував їм і звинуватив Україну в руйнуванні дамби Каховської ГЕС, яку Росія підірвала в червні 2023 року.

Ліза зараз живе з матір’ю в Києві в готелі, який Save Ukraine зробила тимчасовим притулком для вимушених переселенців. Вона показала відео, яке їй надіслав у Telegram Зорік — на ньому підліток показує російський триколор на рукаві футболки, ображає її за підтримку України та прославляє Росію.

«Я їх боюся. Сподіваюся, я більше нікого з них не побачу», — сказала Ліза.

За даними української влади, Росія депортувала понад 4 тисячі дітей-сиріт або дітей, які залишилися без батьківського піклування. Станом на початок жовтня 2023 року Україні вдалося повернути 386 дітей.

Прокуратура Міжнародного кримінального суду повідомила Reuters, що продовжує розслідувати викрадення українських дітей, але не може надати подробиці.

За інформацією української державної платформи Діти війни, щонайменше 19,5 тисяч українських дітей депортовані або примусово переміщені країною-агресором Росією.

Редактор: Ніна Григорська