У бій з логістикою РФ вступають туристи. Наслідки удару по Кримському мосту від ISW: нові проблеми, критика і ризики для Кремля і його армії
Пошкоджений Кримський міст після атаки 17 липня 2023 (Фото:REUTERS/Stringer)
Удар по Кримського мосту завадить підтримці південного угрупування військ РФ не лише в короткостроковій, але й в середньостроковій перспективі. А розпал туристичного сезону і цивільний трафік альтернативним маршрутом лише ускладнюватиме військову логістику РФ.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Сьогодні аналітики ISW детально аналізують новий підрив Кримського мосту, який, ймовірно матиме подальші наслідки для російської логістики на півдні України. Вони нагадують, що російська окупаційна влада перенаправила інтенсивний трафік цивільного транспорту з окупованого Криму в Росію через окупований південь України, а російські джерела повідомили про значні затори в Джанкойському районі Криму та в окупованій частині Херсонської області в бік Мелітополя. Російські туристи, які тікають з окупованого Криму, ймовірно, вже ускладнили рух і російську логістику з Криму в тилові райони Запорізької та Херсонської областей, констатують аналітики ISW. Вони також нагадують, що Керченський міст і райони військових об’єктів в окупованому Криму є законними військовими цілями для ЗСУ під час захисту від повномасштабного російського вторгнення та окупації України.
Ситуація з Кримським мостом демонструє, як тривала неспроможність влади РФ налаштувати російське суспільство на стан війни матиме значний вплив на російську логістику. Тепер російський туристичний трафік з окупованого Криму блокує російську логістику на півдні України в розпал контрнаступу ЗСУ. Крім того, після пошкодження Керченського мосту, одного з двох маршрутів підтримки російського південного угрупування військ, маршрут через окуповані Донецьку, Запорізьку та Херсонську області України перетворюється на т. зв. «єдину точку відмови» — тобто шлях, від якого залежатиме все постачання значної кількості механізованих російських сил на півдні України, задіяних у протистояння контрнаступам ЗСУ. При цьому російські та окупаційні чиновники продовжують рекламувати окупований Крим як привабливий туристичний напрямок. Водночас вони закликають російських цивільних проїжджати через зону бойових дій, а не радять їм уникати її, як це зробив би відповідальний уряд, наголошують в ISW. Навіть навпаки, російська окупаційна «влада» нещодавно намагалася лише збільшити потік російських туристів у Крим: Володимир Путін навіть наказав використовувати російські військові кораблі для переправлення туристів через Керченську протоку. Деякі російські «воєнкори» також розмірковували про те, що атака на Керченський міст нібито не повинна зменшити туристичні потоки.
Тепер російська логістика на півдні України, ймовірно, постраждає в короткостроковій та середньостроковій перспективі, що може лише посилити нещодавні та значні скарги командирів окупаційної армії на неадекватне забезпечення на півдні України. Нещодавні скарги колишнього командувача 58-ї загальновійськової армії РФ (Південний військовий округ) генерал-майора Івана Попова на погане забезпечення російських військ, які ведуть бої на півдні України, викликало великий резонанс у російському інформаційному просторі. Чимало зі скарг Попова вказували на те, що 58-а загальновійськова армія та, ймовірно, інші російські формування, дислоковані в Запорізькій області, страждають від дефіциту поставок, який ще більше посилиться, якщо туристичні та інші цивільні перевезення сповільнюватимуть логістичні маршрути підтримки російських сил на півдні України. Подальші проблеми з підтримкою цього угруповання та скарги, які з’являться в російському інформаційному просторі, ймовірно, викличуть подальше обурення російської ультранаціоналістичної спільноти та ще більше підірвуть довіру до Міністерства оборони Росії, прогнозують в ISW.
Російська та окупаційна «влада», схоже, зайнята пом’якшенням наслідків атаки, а тому поки не використовує удар по Кримському мосту для потужних інформаційних атак та зміни риторики. Заяви Путіна та інших російських високопосадовців були здебільшого прямолінійними: вони звинуватили Україну нібито в здійсненні «терористичної атаки» та пообіцяли «відплату», що узгоджується з іншими випадками офіційної реакції РФ на те, що вона вважає «українськими провокаціями». МЗС РФ звинуватило Україну в завданні удару по мосту нібито за сприяння американської та британської розвідок, поширюючи давній російський наратив про те, що Росії буцімто протистоять «колективний Захід». Вихід РФ із зернової угоди вочевидь не пов’язаний з атакою на Кримський міст — про такий намір Москва заявляла і раніше. Загалом Росія навряд чи колись добросовісно брала участь у переговорах щодо продовження зернової угоди чи будь-яких інших переговорах з Україною, нагадують в ISW.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
У російській провоєнній спільноті після нового удару по Кримському мосту звучать критичні голоси на адресу влади РФ за неспроможність забезпечити захист переправи. Деякі «воєнкори» і блогери, зокрема воєнний злочинець і колишній офіцер ФСБ Ігор Гіркін заявили, що російська влада надто сильно зосередилася на безпеці доріг і недостатньо — на безпеці на морі, що дозволило здійснити атаку на міст. Гіркін поскаржився, що російські прикордонники приділяли занадто багато часу перевірці цивільних автомобілів, які в’їжджали на міст, однак недостатньо зусиль було вкладено в інфраструктуру, яка могла б захистити об’єкт від атак з моря. Інший відомий «воєнкор”-пропагандист Олександр Коц, який раніше отримав від Кремля посаду в Російській раді з прав людини, звинуватив російську владу в надто великій зосередженості на ризиках, які міг становити транспорт на мосту, та нехтуванні будь-якими морськими загрозами. Ще один «воєнкор» підкреслив, що до удару призвела «низка неправильних рішень всередині держави [РФ]», а наслідки атаки можуть стати «ударом по внутрішній стабільності Росії». Чимало російських джерел хибно стверджували, що удар по Кримському мосту нібито не вплине на логістику Росії в окупованій Україні, і називали напад «терактом» у спробі приховати той факт, що Керченський міст є законною військовою ціллю в тилу активної зони бойових дій.
Тим часом ЗСУ продовжують контрнаступ щонайменше на трьох ділянках фронту на тлі посилення наступальних дій росіян уздовж кордону Харківської та Луганської областей. Російські та українські джерела повідомили, що російські війська почали активні наступальні дії та просунулися до Куп’янська за останні кілька днів. В ISW пояснюють, що російські війська, ймовірно, ведуть наступальні операції на цій ділянці фронту, намагаючись використати оперативну концентрацію сил ЗСУ на інших ділянках фронту та відтягнути українські резерви від критичних ділянок театру бойових дій, а саме біля Бахмута, на заході Донецької та на заході Запорізької областей — з районів, де українські війська ведуть контрнаступальні дії. Однак низька якість складу російських військ, які зараз розгорнуті на Куп’янському напрямку, ймовірно, перешкоджатимуть здатності Росії досягти більш ніж тактично значущих успіхів або здійснити важливий в оперативному плані прорив. Як українські, так і російські джерела повідомили про перекидання на Куп’янський напрямку сформованих з ув’язнених штурмових підрозділів Шторм-Z. Протягом 17 липня українські війська також продовжували контрнаступальні операції поблизу Бахмута, на південь від Великої Новосілки та поблизу Оріхова на заході Запорізької області.
Редактор: Інна Семенова
