Всі новини / Новини України / Події

У РФ провалюються мобілізаційні плани, однак Кремль поки не наважується на фундаментальні зміни у підготовці до тривалої війни — ISW

by Олена Савінова · 14.04.2023

Стенд на підтримку контрактної служби в армії РФ у Москві (Фото:REUTERS/Yulia Morozova)

Москва поки не розпочала необхідну реорганізацію військових зусиль, яка б дозволила їй максимально ефективно використати свої можливості для підтримки великомасштабного формування військ, хоча такий ризик залишається.

Про це йдеться у новому зведенні Інститут вивчення війни.

ISW погоджується з оцінкою про те, що Україна та її союзники не повинні недооцінювати можливості російської армії у довгостроковій перспективі для тривалої війни на виснаження — про що 13 квітня попередив бригадний генерал Олексій Громов, заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ. За його словами, не варто недооцінювати мобілізаційні можливості РФ, оскільки вона здатна забезпечити себе кадрами для такої війни. Хоча наразі мобілізаційні плани у Росії провалюються, адже росіяни починають усвідомлювати високий рівень смертності на війні, зауважив Громов. Він нагадав, що РФ анонсувала призов на контракт у 400 тис. осіб, на строкову службу — 147 тис. Але протягом трьох місяців у Волгоградській області із 7800 осіб, запланованих до залучення протягом року, призвані лише 134 (7% від норми за квартал). А у Саратовській області з 7600 осіб призвано 270 (14% від запланованого за цей період). Щоб заповнити цю нестачу, РФ створює альтернативні приватні військові компанії, попередив Громов — утім, за оцінкою союзників України, ці ПВК найближчим часом не будуть настільки потужними, як ЧВК Вагнера, що також узгоджується з більш ранніми оцінками ISW.

Аналітики Інституту нагадують свої попередження про ризик загрози відродження бойової потужності РФ із залученням її населення та військово-промислового комплексу. В ISW вважають, що такий ризик зростатиме, якщо Володимир Путін вирішить фундаментально змінити стратегію Росії у розподілі ресурсів у довгостроковій перспективі. Так, міністр оборони Росії Сергій Шойгу 17 січня оголосив про плани протягом кількох років сформувати 12 нових маневрених дивізій.

Однако поки експерти ISW не бачать ознак того, що Кремль узявся за необхідну реорганізацію військових зусиль, аби максимально ефективно масштабувати свої можливості для підтримки великомасштабного формування військ. Поточні російські «напівзаходи» та децентралізовані вербувальні зусилля для компенсації втрат (такі як прихована мобілізація, опора на російські регіони для залучення добровольців, покладання на нові невеликі «ПВК» і тиск на різні російські державні підприємства, аби вони спонсорували та оплачували вербувальні кампанії) мають на меті розподілити тягар формування сил серед різних елементів російської держави та груп «силовиків».

Однак ресурси цих російських груп обмежені, констатують в ISW. Тож нинішні нежиттєздатні спроби Кремля керувати ними вичерпаються без фундаментальної реформи у підході до генерації та розподілу ресурсів з боку Москви. Безумовно, поточні зусилля забезпечать армії РФ створення деякої додаткової бойової сили в короткостроковій перспективі, але витрати при цьому лише зростатимуть, тоді як ефективність зменшуватиметься. Рішення Кремля продовжувати покладатися на фінансове стимулювання призову «добровольців» (як одноразовими, так і довгостроковими виплатами) призведе до великих довгострокових структурних витрат і не може бути стійким підходом протягом невизначено довгого часу, прогнозують в ISW.

Оцінки українського командування також підтверджують більш ранні оцінки ISW про те, що Росія не може проводити декілька наступальних операцій на кількох напрямках одночасно. Це підтверджує заява бригадного генерала Олексія Громова, за словами якого російські війська перекинули неуточнені сили з району Авдіївки для посилення наступальних дій навколо Бахмута і що Росія втратила близько 4 тис. особового складу («вагнерівців» та регулярних військ) в Бахмуті приблизно з 30 березня.

Інформація про те, що Володимир Путін особисто погодив арешт кореспондента Wall Street Journal Евана Гершковича, дозволяє припустити, що цей крок, ймовірно, був відповіддю на арешт у США громадянина Росії Сергія Черкасова, якого затримали 24 березня за звинуваченням у діяльності як агента іноземної держави. Повідомлення про особисту участь Путіна в першому арешті американського журналіста від часів холодної війни може свідчити про те, що Кремль розглядав арешт як прораховану ескалацію, яку він намагатиметься використати як важіль для отримання поступок від Сполучених Штатів.

poster Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:

Федеральна служба державної безпеки (ФСБ) Росії 13 квітня озвучила свою версію щодо причетних до вбивства воєнкора Максима Фоміна (Владлена Татарського).
Російські війська продовжували обмежені атаки на лінії Сватове-Кремінна.
Окупанти продовжують досягати поступових успіхів у Бахмуті (ймовірно, просунулися далі на захід в бік центру Бахмута та досягли незначного прогресу в південних та південно-західних районах міста) та продовжують наземні атаки на лінії Авдіївка-Донецьк.
Війська РФ продовжують зміцнювати свої позиції на півдні України, готуючись до можливого українського контрнаступу.
Спонсор ПВК Вагнера Євгеній Пригожин і його прихильники продовжують ворожнечу з владою Санкт-Петербурга та рекламними компаніями, які нібито перешкоджають «працевлаштуванню» у цю ПВК.
Повідомляється, що «вагнерівці» навчають українських дітей поводитися зі зброєю в рамках руху «Юнармія» на окупованій території України.