У РФ залізо закінчується швидше «м’яса». Навесні буде вікно можливостей для наступу, який залежить від двох факторів — інтерв’ю NV з Диким
Поділитися:
Воїни 93-ї бригади Холодний Яр стримують ворога на околицях Часового Яру (Фото:93-я бригада ОМБр Холодний Яр/Facebook)
Автор: Василь Пехньо
Ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону Айдар Євген Дикий в інтерв’ю Radio NV розповів, від чого залежатиме наш весняний наступ, та порівняв мобілізаційні ресурси Росії і України, де арифметика не на користь ворога, як багато хто думає.
https://www.youtube.com/watch?v=A8TfEt9mswI
— З’явилося відео від 72-ї механізованої бригади, відомих захисників Вугледара, як вони працюють у районі Новомихайлівки. Росіяни йдуть по відкритому полю величезною колоною техніки, 72-га бригада знищує 11 одиниць бронетехніки: три танки, сім МТ-ЛБ і одну БМП. Це наче флешбеки минулого року, коли так само під Вугледаром на 72-гу бригаду по полю росіяни сунули і валили. Наче добре, що росіяни так багато втрачають, але з іншого боку, таке враження, що вони просто не закінчуються. Єдина надія, яку дав цього тижня голова ГУР Кирило Буданов, який сказав, що великий російський наступ може тривати приблизно до весни. Ви з ним згодні?
— Хотів би сказати, що коли ми говоримо про різні законопроєкти чи інтриги, скандали, розслідування, насправді варто про головне — що на фронті. Головне будь-що, що ми чуємо про законопроєкти, про скандали, про що завгодно, аналізувати через цю призму: а як це відіб’ється на тому, що на фронті.
Це зараз має бути той світлофільтр, через який ми маємо пропускати всю інформацію. Треба одразу себе запитувати: а як це відіб’ється на тих, хто там зараз і на тому, що саме там відбувається. Бо все наше з вами життя зараз і в майбутньому визначається там.
Тепер про там [Вугледар] і про росіян. Чесно кажучи, інколи таке враження, що вони дійсно не здатні до навчання. Не варто з цим враженням впадати в ейфорію, не варто недооцінювати ворога. Але інколи вони дійсно дивують тим, що регулярно повторюють одні і ті ж помилки. Зокрема таке враження, що є такі місця, де їм пороблено.
Саме вугледарський напрямок — це не рекордсмен по втратах, але рекордсмен по кількості саме «ходити колонами». Саме під Вугледаром ніби в них є якийсь секретний статут, у якому прописано: ходити колонами. Ті зйомки, про які ви говорите, викликають дежавю, тому що минулого року вони так на Вугледар ходили п’ять разів — не менше. П’ять разів вони ходили колонами, п’ять разів ці колони горіли. Далі була достатньо тривала пауза. Як казав їхній колишній прем’єр, «никогда такого не было и вот опять».
Наразі ми бачили шосту спробу прогулятися на Вугледар у складі механізованої колони. І, о диво, шоста спроба дала той же результат, що і попередні п’ять. Як так може бути?..
На жаль, вони не завжди так поводяться, але те, що вони так поводяться, продовжує мене вражати.
