«Українське військове диво». Поки триває ця війна, у НАТО іншої не буде. Європа має віддати всю зброю — інтерв’ю NV з Данилюком
Поділитися:
Українські військовослужбовці 3-ї окремої десантно-штурмової бригади на військових навчаннях поблизу міста Бахмут (Фото:REUTERS/Stringer)
Автор: Василь Пехньо
Поки Україна б’ється проти Росії, НАТО не матиме якоїсь іншої війни, вважає Олександр Данилюк, ексрадник міністра оборони України, член-кореспондент британського Королівського інституту оборонних та безпекових досліджень (RUSI).
Він запевняє, що це та війна, заради якої НАТО було створено, а тому позиція європейців щодо того, що вони не можуть дати Україні більше зброї, бо у них не залишиться для себе, — це абсурд.
В інтерв’ю Radio NV Данилюк розповів, якими масштабними мають бути постачання озброєнь Україні та якою буде цілковита перемога над Росією.
— Ваші колеги з Британського королівського інституту Нік Рейнольдс та Джек Вотлінг нещодавно вийшли з черговим аналітичним оглядом щодо проміжних підсумків українського наступу. Один із висновків: та підготовка, яку проходили наші бійці на потужностях НАТО, м’яко кажучи, не зовсім відповідає тим викликам, з якими стикнулися наші бійці у Запорізькій області, на таврійському напрямку. І потрібно це все змінювати. Наразі виглядає так, пишуть ваші колеги, що тактика, яку обрали Збройні сили України, єдино можлива — добре перевірена нашими оборонцями тактика, як вони вміють, як вони знають, як уміють долати і ті мінні поля, і всі оборонні укріплення, які насправді просто безпрецедентні. Ви згодні з такою позицією, виклики виявляються зовсім інакшими?
— Будьмо об’єктивні, є класичне правило 3:1: щоби здійснювати наступ на підрозділи, які в обороні, необхідна трикратна перевага. Очевидно, у нас трикратної переваги немає. І тут ми говоримо не лише про відсутність цієї переваги в живій силі, але і в тому, що насправді значна кількість наших підрозділів не є оснащеними належним чином. Очевидно, коли ми говоримо про дуже гарні західні системи, які постачаються в Україну західними партнерами, попри якість самих систем, кількість цих систем не відповідає обсягу викликів, які перед нами стоять.
Умовно кажучи, зараз для того, аби забезпечити всі бригади (до речі, не лише на південному напрямку, а і на східному також, тому що ситуація однорідна), нам необхідно було би забезпечити всі бригади, які є, до того рівня, аби вони дійсно вважалися механізованими. Це означає, що у кожній бригаді мають бути десятки одиниць бойових машин піхоти, десятки одиниць танків. А на сьогодні у нас загальний обсяг тих систем, який надійшов від західних партнерів Україні, обраховується десятками.
Та кількість техніки, яка була надана Україні, дозволяє оснастити три-чотири бригади. Це реальність. Причому це стосується і артилерії, і засобів зв’язку, РЕБ і всього необхідного для того, аби бригада, як військовий організм, була спроможна виконувати свої завдання.
