Українські ветерани на протезах підкорили Гімалаї: у Київській області презентували документальний фільм Еверест: Без меж
Поділитися:
ветеранський проєкт Limitless
31 травня у «Характер Парку» (Київська область, с. Крюківщина) відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Еверест: Без меж». Стрічка розповідає про експедицію ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України, які на протезах дістались базового табору Евересту.
На події також відбулася дискусія із героями експедиції Іваном Тарном та Олександром Дашком, автором фільму Романом Бебехом та альпіністами, які супроводжували групу — Тетяною Яловчак та Тарасом Позднієм.
Подолавши десятки кілометрів гірських маршрутів, Іван Тарн («Артан») та Олександр Дашко (KRAKEN) стали першими українцями з ампутаціями, які вийшли на базовий табір гори Еверест, що на висоті 5280 метрів. Їхній шлях зафіксував журналіст і автор ютуб-каналу «Бомбардир» Роман Бебех, який супроводжував хлопців під час експедиції та створив фільм на основі 19 годин відеоматеріалу.
«Це не просто документалка про гори. Це — історія про надлюдей нашого часу. Ми хотіли показати їхню мотивацію, виклики і моменти, коли здається, що сил більше нема — але вони все одно йдуть уперед», — поділився Бебех під час дискусії.
Невдовзі фільм зʼявиться на YouTube-каналі «Бомбардир».
Сама експедиція була частиною ветеранського проєкту Limitless («Без меж»), який тепер офіційно стає громадською організацією. Її місія — допомога ветеранам у відновленні фізичного та ментального здоров’я, а також привернення міжнародної уваги до потреб тих, хто постраждав унаслідок російсько-української війни.
На події глядачі вперше почули не тільки історії учасників, але й їхні думки, що дають надію іншим захисникам та захисницям, які проходять реабілітацію:
Олександр Дашко (KRAKEN):
«Нікого не слухайте. Вам дали другий шанс — і його потрібно використати на всі 1000%. Коли я лежав у тому лісі після поранення, я зрозумів, що ще не пожив це життя. А зараз — мені дали другий шанс, і я маю його використати».
Іван Тарн («Артан»):
“Ми показали, що після травм, після ампутацій життя продовжується — і воно може бути насиченим, цікавим, і навіть з пригодами”.
Експедиція і сама стрічка стали нагадуванням: меж не існує. Це більше, ніж просто трек до Евересту — це доказ того, що немає нічого неможливого для наших ветеранів, які мають силу й волю йти далі та жити наповнено після поранення.
