Успіхи, важливіші за кілометри. Чого насправді досягли ЗСУ за тиждень, звільнивши два селища під Бахмутом і просунувшись на півдні

Поділитися:

Прапор України у звільненій Андріївці, Донецька область (Фото:3-тя окрема штурмова бригада ЗСУ)

Протягом минулого тижня Збройні сили України звільнили Андріївку і Кліщіївку — два села на Бахмутському напрямку, тоді як на півдні України Сили оборони за тиждень звільнили ще 5,2 кв. км території.

NV узагальнює значення цих нових досягнень ЗСУ в контрнаступальних операціях протягом останнього тижня.

Бахмутський напрямок: що дає звільнення Кліщіївки та Авдіївки

17 вересня стало відомо про звільнення села Кліщіївка, тиск на яке українські сили чинили кілька місяців. Прапор України в Кліщіївці замайорів завдяки зусиллям 5-ї окремої штурмової бригади, 80-ї та 95-ї окремих десантно-штурмових бригад ЗСУ та Обʼєднаної штурмової бригади Лють Національної поліції.

А двома днями раніше, 15 вересня, Генштаб ЗСУ підтвердив звільнення Андріївки — сусіднього села, звідки окупантів витіснили зокрема сили 3-ї окремої штурмової бригади.

«Виконання задач на Бахмутському напрямку продовжується, армія рухається вперед», — заявив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський, відзначивши “чудову роботу” українських воїнів після звільнення Андріївки та показавши кадри їхніх зусиль. А Володимир Зеленський назвав ці досягнення «вагомим і дуже потрібним Україні результатом на Бахмутському напрямку».

Андріївка та Кліщіївка розташовані на південь від Бахмута і є важливими точками з огляду на гіпотетичні перспективи оточення окупантів у місті. «Андріївка, як і будь-які населені пункти навколо Бахмута, які будуть взяті, дозволяють завершити операцію з оточення Бахмута або витіснення ворога», — запевняв ще в черні 2023 року речник східного угрупування військ ЗСУ Сергій Череватий.

Зараз, за даними командування ЗСУ, Росія зосередила на Бахмутському напрямку 52 тисячі військових, а загалом на східний напрямок стягнули близько 150 тис. окупантів.

https://www.facebook.com/UALandForces/videos/859905795759178

Звільнення двох населених пунктів на південь від Бахмута тривало в два етапи, розповів Радіо Свобода Родіон Кудряшов, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. За його словами, спочатку ЗСУ підготували плацдарм на березі каналу Сіверський Донець — Донбас, що й дозволило діяти у напрямку Андріївки, Кліщіївки та Курдюмівки. А протягом останнього місяця українські військові проводили щоденні штурми, рейди та закріплювалися на окремих ділянках і висотах, доки не зробили це в самій Андріївці, а згодом і в Кліщіївці.

«Усі ці заходи, на жаль, супроводжувалися великими втратами безпосередньо для Третьої штурмової бригади не тільки серед техніки чи засобів ураження, але й, на превеликий жаль, серед особового складу. Тому ми повинні розуміти, якою ціною ці вже оперативні великі успіхи для України, безпосередньо для нас, для українців, даються. Ціною життя наших піхотинців і солдатів», — додав Кудряшов.

Кадри з обох селищ свідчать про те, що місяці жорстоких боїв та попереднього захоплення цих населених пунктів Росією перетворили їх на цілковиті руїни. До того ж, як підтверджують у Генштабі ЗСУ, росіяни намагаються повернути ці позиції, піддаючи Андріївку та Кліщіївку постійним атакам.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Однак і в ЗСУ, і в колі міжнародних аналітиків вже відзначають знаковість нових успіхів України на Бахмутському напрямку. Ось найважливіші з таких оцінок.

Було знищено значну кількість особового складу російської 72-ї окремої мотострілецької бригади разом із її керівництвом. «На сьогодні, за моєю скромною інформацією, 72-а бригада збройних сил Російської Федерації не існує на планеті Земля», — підтвердив Родіон Кудряшов після звільнення Андріївки. Саме цій бригаді було завдано значних втрат ще під час травневих боїв за Бахмут. Тепер же ЗСУ фактично розгромили її. «Російський гарнізон Андріївки був оточений, відрізаний від основних сил та знищений. За дві доби Третя окрема штурмова бригада ліквідувала: начальника бригадної розвідки ворога; трьох комбатів; майже всю піхоту 72 бригади, разом з офіцерами і значною кількістю техніки», — офіційно повідомили в 3-й штурмовій бригаді ЗСУ.

Відкрито шлях «до прориву на правому фланзі від Бахмута та до успіху всього подальшого наступу» ЗСУ на цьому напрямку — саме так оцінили роль звільнення та утримання Андріївки оцінили в 3-й штурмовій бригаді. Подальше звільнення Кліщіївки вже через два дні засвідчило, що такий прорив розширюється.

За умови аналогічних успіхів на північ від Бахмута зростають можливості для оточення окупантів у місті. «Вони (окупанти — ред.) розуміють, що просування наших [військ] на півдні від Бахмута і, можливо, на півночі (в перспективі) зробить неможливим взагалі їхнє перебування в Бахмуті», — нагадав в інтерв’ю NV після звільнення Андріївки Роман Костенко, секретар Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. За його словами, зокрема Андріївка знаходиться на висоті, що дозволить ЗСУ контролювати деякі частини Бахмута і деякі дороги «для того, щоб можна було в подальшому проводити активні дії, вести більш ефективну контрбатарейну боротьбу, розвивати подальший успіх».

Попри західну критику, доведено стратегічну важливість оборони Бахмута та поточного контрнаступу ЗСУ в цьому районі – зокрема він продовжує сковувати і виснажувати наймобільніші резерви Росії. На це у спеціальному великому огляді від 17 вересня вказують аналітики Інституту вивчення війни, коментуючи наступальні зусилля України в районі Бахмута. Ось найважливіші з їхніх висновків:

• Оборонні та контрнаступальні операції України в районі Бахмута ще з літа 2022 року є оперативно обґрунтованим заходом, що скував велику кількість російських підрозділів, які інакше могли б посилити російську оборону на півдні України. «Українці скористалися „зацикленістю“ Росії на незначному в оперативному плані Бахмуті, щоб там були залучені найякісніші мобільні російські резерви», — свідчать експерти ISW.
• Рішення командування ЗСУ розпочати контрнаступ під Бахмутом на початку червня 2023 року — щойно звідти пішли сили ПВК Вагнера та фактично одночасно з контрнаступом на півдні – змусило росіян утримати на Бахмутському напрямку вже дислоковані там сили ВДВ, а згодом розгорнути в районі Бахмута і додаткові підкріплення своїх повітряно-десантних військ.
• Саме підрозділи ВДВ є наймобільнішою бойовою силою Росії, однак нині в боях на Бахмутському напрямку вже задіяні підрозділи двох із чотирьох дивізій ВДВ та трьох із чотирьох окремих бригад ВДВ РФ, що є «значним досягненням» України.
• Таким чином, активність ЗСУ під Бахмутом — аж до нових просувань і звільнення Андріївки та Кліщіївки — виснажила ці елементи ВДВ, унеможливила їх перегрупування та переоснащення, а також не дозволила російському командуванню використати сили ВДВ для формування високомобільного оперативного резерву, аби перекинути його на південний фронт в Україні.
• Бахмутський контрнаступ України підвищив шанси ЗСУ досягти оперативних успіхів на південній лінії фронту в Запорізькій області, не допустивши створення там резерву ВДВ. Концентрація будь-якої значної частини підрозділів ВДВ у районі Роботиного, ймовірно, унеможливила б український прорив тамтешніх ліній оборони, вважають в ISW.
• Розгортання українських контрнаступальних зусиль від Бахмута до Запорізької області є більш ефективним і продуманим застосуванням можливостей ЗСУ, аніж гіпотетична концентрація зусиль України тільки на південному фронті, припускають аналітики ISW. На їхню думку, в такому випадку ЗСУ все одно б не змогли досягти швидкого просування — зокрема через відсутність обладнання для розмінування та складність проведення наступальних операцій з під вогнем російських атак, зокрема з повітря. Натомість передислокація Росією всіх або більшості елементів ВДВ для оборони на півдні України принесла б Росії набагато більше користі і могла б зупинити просування ЗСУ в Запорізькій області.
• Нещодавня ймовірна передислокація підрозділу однієї з бригад ВДВ з-під Бахмута на південь України свідчить про те, наскільки відчайдушно росіяни прагнуть компенсувати ті бойові потужності, які Україна «скувала» навколо Бахмута.

Запорізький напрямок: ще 5 кв.км і нові ризики для окупантів у Токмаку

За даними Міноборони України, за останній тиждень Сили оборони України звільнили на південному напрямку контрнаступу ще 5,2 кв.км території. Від початку контрнаступу ця цифра досягла загалом 261,7 кв. км. Важкі бої нині тривають уздовж лінії Роботине — Вербове, зокрема в напрямку Новопрокопівки (на південь від Роботиного). 16 вересня Ганна Маляр підтверджувала, що ЗСУ мають частковий успіх у районах Вербового та Новопрокопівки, а 18 вересня повідомлялося про «успіх в районі південніше та східніше Роботиного». «Наші [сили] зараз там закріплюються на досягнутих рубежах», — уточнила Маляр у понеділок.

І хоча протягом попереднього тижня нових звільнених населених пунктів на півдні не додалося, чимало аналітиків у своїх оглядах визнають, що ефективність зусиль ЗСУ в цьому контрнаступі вимірюється не лише кілометрами.

«Помилково оцінювати контрнаступ України лише з точки зору території, звільненої від російської окупації. На цьому етапі кампанії більш відповідним мірилом була б оцінка кількості знищених російських військ і техніки. Такий підхід створює значно перспективнішу картину з української точки зору», — пише у своєму новому огляді для Atlantic Council Денніс Солтис — канадський професор p порівняльної політології та фахівець з євразійського регіону.

Останнім часом дійсно з’явилося чимало свідчень того, наскільки значущий тиск чинять ЗСУ на оборону окупантів на півдні – зокрема в напрямку окупованого Токмака, розташованого приблизно в 20 км від нинішньої лінії фронту. Серед таких доказів за останній тиждень:

• Новий удар 16 вересня по військовій базі російських військ в окупованому Токмаку. За даними мера Мелітополя Івана Федорова, з Токмака виїхали співробітники ФСБ і частина адміністрації.
• Дані британської розвідки про зусилля росіян з розбудови нової оборонної лінії навколо Токмака. У Міноборони Британії вважають, що посилення оборони міста, ймовірно, вказує на зростання стурбованості Росії щодо нового тактичного прориву України. «Токмак готується стати опорою другої основної лінії оборони Росії», — вважають у британській розвідці – після того, як у серпні українським силам вдалося прорвати першу лінію оборони росіян біля Роботиного.
• Намагання Росії передислокувати в район найзапекліших боїв у Запорізькій області хоча б деякі частини зі своїх елітних формувань з-під Бахмута — зокрема окремі підрозділи російської 83-ї окремої десантно-штурмової бригади, яка до цього діяла в районі Кліщіївки, як засвідчили в ISW. Також до боїв в районі Роботиного, за даними британської розвідки, залучили сили приблизно п’яти полків ВДВ зі складу 7-ї та 76-ї дивізій — однак серйозно виснажених і суттєво недоукомплектованих. Більше того, російське командування використовує цих десантників як звичайну піхоту, що провокує нову хвилю невдоволення у командуванні ВДВ РФ, вважають в Міноборони Британії.
• Розвідка Естонії 15 вересня констатувала, що ЗСУ зайняли кілька важливих висот поруч із Новопрокопівкою, «що створює передумови для подальшого прориву та розвитку успіху, зокрема механізованими частинами. Естонські фахівці підтвердили, що Сили оборони України продовжують зачищати укріплені позиції окупантів на Оріхівському напрямку та можуть прискорити просування в бік Токмака, хай навіть і без стрімких проривів.

При цьому українські військові продовжують досягати просування у надзвичайно важких умовах. «Вони ведуть дуже запеклі бої, — цитує Wall Street Journal українського військовослужбовця з позивним Сивий з аеророзвідувального підрозділу, який діє поблизу Вербового. — Кожен будинок, кожен окоп — це повномасштабна битва з великою кількістю втрат з обох сторін».

У своїй оглядовій статті від 17 вересня про перспективи українського наступу — зокрема до погіршення погоди восени 2023 року — WSJ констатує важливість кожного кроку на шляху просування ЗСУ на південь: «Навіть якщо українські сили не зможуть пробитися до Азовського моря, розташованого приблизно в 88 км на південь від нинішньої лінії фронту, навіть просування 8−16 км могло б поставити життєво важливі лінії постачання Росії в зону ударів української артилерії», — пише видання, нагадуючи, що протягом останніх днів Збройним силам України таки вдалося «ще більше розширили виступ» біля Роботиного і, «схоже, націлитися на прорив крізь сільськогосподарські поля поміж двох селищ на південний схід від Роботиного [Новопрокопівка та Вербове]».

Військовий оглядач Денис Попович в новому інтерв’ю на Radio NV підтвердив, що хоча вийти на узбережжя Азовського моря українським силам до холодів було б «дуже бажано», але мінімумом дійсно могло б стати принаймні встановлення вогневого контролю на цими територіями. «Якщо подивитися на карту, то на мапі видно, що якраз уздовж узбережжя Азовського моря проходить Приморська траса, яка є основною дорожньою артерією цього т.зв. сухопутного коридору для проходження автомобілів. Вона йде з Маріуполя повз Бердянськ, далі на Приморськ, далі на Мелітополь і вже на Крим», — нагадав експерт.

Зараз же ЗСУ ведуть бої біля Новопрокопівки, що приблизно в 20 км від Токмака і сполучена з ним дорогою. Токмак же важливий тим, що через нього проходить залізниця, зокрема залізничне сполучення як з півднем України, так і з Волновахою. «Розуміємо, де Волноваха і який зв’язок з Донецькою агломерацією та РФ», — нагадав Попович важливість перерізання цього шляху для ЗСУ.

Редактор: Інна Семенова