В рамках деколонізації. Інститут нацпам’яті пропонує перейменувати понад 180 населених пунктів

Український інститут національної пам’яті запропонував змінити назви понад 180 населених пунктів в рамках Закону України про деколонізацію (Фото:REUTERS/Valentyn Ogirenko)

Український інститут національної пам’яті (УІНП) пропонує змінити назви 183 топонімів в Україні, які підпадають під дію Закону України Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії.

Про це йдеться в повідомленні пресслужби відомства.

«До переліку поки що не увійшли населені пункти, які розташовані на тимчасово окупованій території України. Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, УІНП має на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону», — говориться в повідомленні УІНП.

Зокрема, до переліку увійшли село Суворовське, селища Пестеля і Первомайське Вінницької області, села Олександрополь, Партизанське, Перше Травня, Велика та Мала Костромка Дніпропетровської області, село Пушкіно Закарпатської області та місто Червоноград Львівської області.

В Інституті нацпам’яті додали, що місцева влада має шість місяців до 27 січня 2024 року, аби подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування.

В УІНП нагадали, що під дію закону потрапляють ті населені пункти, які були названі на честь:

• осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів;
• осіб, які публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
• подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
• назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.

Під винятки потрапляють ситуації, якщо:

• топоніми на честь постатей, що обіймали керівні посади в російських державних утвореннях від Московського царства до сучасної РФ чи сприяли її політиці, але захищали політичні, економічні, культурні права українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру (не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки);
• топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.

«Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами», — підкреслили в УІНП.

27 липня Нацкомісія зі стандартів державної мови рекомендувала розглянути питання перейменування Запоріжжя, однак наштовхнулася на хвилю критики на свою адресу.

Проти перейменування міста Запоріжжя виступив уповноважений з питань української мови Тарас Кремінь.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Вже наступного дня, 28 липня, в Нацкомісії зі стандартів державної мови заявили, що таке рішення є лише рекомендацією і їхнє відомство не має повноважень здійснювати зміну топонімічних назв.

30 липня Національна комісія вилучила назву міста Запоріжжя зі свого переліку топонімів, які можуть мати прояви імперської політики РФ.

Редактор: Артемій Калінін