Величезний провал для Кремля. Що довели невдачі ядерних випробувань у Росії і які потужності втратив ЧФ РФ після удару по Керчі – Катков

Ярс відповідає за доставку половини ядерних зарядів РФ, однак випробування цієї ракети провалилися вже вдруге поспіль (Фото:Russian Defence Ministry/Handout via REUTERS)

Малий ракетний корабель (ймовірно, судно Аскольд), який ЗСУ вдалося вразити в окупованій Керчі був не лише одним з найновітніших у ЧФ РФ, але й за своїми далекобійними спроможностями відповідав рівню фрегата.

Про це в інтерв’ю Radio NV розповів Олег Катков, головний редактор військового порталу Defense Express. Він пояснив значення ударів України по гелікоптерних базах росіян, ураження російського корабля проєкту 22800 Каракурт у Керчі та проаналізував нові провали РФ у ядерних випробуваннях.

— Давайте почнемо з Сєдово [Донецької області]. Це далека досить точка. Вона була окупована ще з 2014 року, дуже близько до Маріуполя. Але повідомляють, що там знищені російські гелікоптери, які приземлились на ремонт. І на відео можна побачити також, що і боєприпаси досить довго далі вибухали. Що це могло бути? Чим могли знищити таку базу? Вона досить далеко від лінії розмежування.

— Враховуючи те, що відносно нещодавно були завдані удари по Бердянську і по Луганську, то тут є декілька варіантів. По-перше, можливість застосування таких речей, як Storm Shadow, SCALP, можливість застосування ATACMS у касетному виконанні. Тим паче, що для ураження вертолітних баз це буде вже не перше його застосування в Україні. Тому тут я не думаю, що є якась новизна у якомусь новому, невідомому засобі ураження противника на дистанції, яка цілком досяжна для тих засобів, які вже є на озброєнні України.

https://www.youtube.com/watch?v=RBemaTRlJ0M&ab_channel=RadioNV

— А якщо проаналізувати знищення саме гелікоптерного флоту. Це ж фронтова авіація і штурмова, і транспортна. Як ми можемо оцінити втрати для ворога? Я розумію, що в той раз писалося про знищення і пошкодження 20 [гелікоптерів] з гаком. Зараз ми не знаємо, скільки саме бортів було вражено. Але сама динаміка, як би ви її описали?

— Тут справа в тому, що ми говоримо не лише про динаміку, а про відповідний методизм і постійні такі удари по авіабазах — з огляду на все, по вертолітних майданчиках. Тому що саме такі постійні, а не окремі удари призведуть до того, що в окупантів просто не залишиться вибору, окрім двох. Перший — відвести свої ударні вертольоти якомога далі, і це означає те, що вони просто впруться у свій власний бойовий радіус. Тобто долетіти вони можуть, а вже виконувати завдання на передньому краї – будуть вкрай обмежені. Тому що дальність бойового застосування дозволяє [гелікоптеру] долетіти до певного району, пробути там певний час і повернутися у зворотній бік. Це все, на що вистачає. Чим далі вертольоти знаходяться, тим менше часу вони можуть знаходитися на передньому краї, тому що не вистачає банально палива. І можлива така ситуація, що бойовий радіус буде менший, ніж та дальність від аеродрому, з якого вони будуть літати. Тобто їх використання на передньому краї буде нівельовано. Другий сценарій — це коли ворог буде продовжувати намагатися використовувати армійську авіацію, але це означатиме, що вона буде просто нищитися на землі тими засобами, які є у розпорядженні Збройних сил України.

— Давайте тоді про ще одне успішне ураження. Це вже далі – Керч. Там, за попередніми даними, вражено малий ракетний катер Аскольд, який перебував ще на заводі ще. Там були чи то ходові випробування заводські, чи ще якісь штуки. Що нам треба розуміти про цей малий ракетний катер? І що це нам дасть?

— По-перше, не катер, а корабель.

— Корабель, пробачте, так.

— Так, це величезна різниця. Мова йде про те, що це все ж таки малий ракетний корабель проєкту 22800 Каракурт. Тут питання лише, що саме це було. Тому що є певна інтрига, що називається: чи був це Аскольд, чи був Амур. Обидва знаходилися свого часу на цьому підприємстві. Обидва знаходяться на стадії добудови. Аскольд — трішки раніше, він уже проходить там випробування, Амур добудовується. У будь-якому випадку ми говоримо про корабель, які є носієм ракет Калібр. Причому одразу до восьми. І мова йде про те, що там можуть бути як Калібр, так і Онікси. І це насправді такий корабель, який за своїми можливостями щодо завдання далекобійних ударів відповідає фрегату. Тобто ураження такого корабля — це вкрай важливо. Тому що ворог наразі не має класичної можливості підсилення свого чорноморського угруповання через закриття протоки Босфор. Там залишаються, звісно, певні альтернативи для переходу малих ракетних кораблів проєкту Буян-М з Каспійської флотилії, навіть з Балтики по внутрішній мережі каналів. Але у будь-якому випадку посилення чорноморського угруповання ворога вкрай ускладнене. Тому ураження цього корабля — це просто черговий момент того, що російські кораблі у Чорному морі – це щось зайве.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Я про цей корабель прочитав, що він ще й побудований з якимись елементами технології стелс. Нібито його габаритні розміри менші, але при цьому він має і власну систему протиповітряної оборони, і щось там дуже наверчене. Що нам треба знати про його технічні характеристики? Крім того, що ви вже сказали, що він є носієм у залпі аж восьми Калібрів.

— Відносно стелс-технології – тут це доволі спірно. Справа в тому, що РФ, звісно, може про це заявляти, водночас ніяким стелсом він не є в принципі. У нього просто використані сучасні форми корпусу, які можуть трохи зменшити його радіолокаційну помітність відносно більш старих кораблів. Але він не є таким стелс-кораблем, як, наприклад, сучасні літоральні кораблі Сполучених Штатів Америки. Другий аспект — відносно протиповітряної оборони. Якраз нею традиційно у РФ дуже сильно [знехтували], принесли в жертву, тому що це малий ракетний корабель. У цьому його відмінність його від, наприклад, більш потужного фрегату. Малий ракетний корабель — це класифікація Російської Федерації. Він фактично є корветом, але корветом без адекватної протиповітряної оборони. Тому що все, що відповідає у ньому за протиповітряну оборону — це Панцирі. Панцирі в морській версії. Сказати, що це надпотужний комплекс, який дозволяє йому захиститись від всіх загроз — ні, абсолютно. Більше того, у деяких випадках він навряд чи переживе бодай будь-яку ракетну атаку в принципі чи навіть відповідно побудований наліт авіації. Це просто природньо для РФ, які нехтують протиповітряною обороною своїх кораблів заради більшої масовості та дешевизни. Для розуміння: на тому ж Буяні-М, який також малий ракетний корабель, то в ньому із засобів протиповітряної оборони взагалі такий комплекс під назвою Гибка, який використовує переносні зенітні ракети від Ігли або Верби. Тобто переносний зенітно-ракетний комплекс, але у вигляді бойового модуля. Це означає те, що втопити Буян-М, при правильному підході, можливо ледь не з умовного Bayraktar TB2, який має знаходитися на висоті понад шести кілометрів.

— Тоді ще про системи протиповітряної оборони. Наскільки мені відомо і про що писали, що якраз Керч і оці всі місця неподалік Керченського мосту росіяни дуже і дуже «накачали», що називається, своїми С-300, С-400 тощо. Це просто наші, ті, хто планували операції, вони перевантажили системи протиповітряної оборони? Чи як це вдалося? Тому що там на берегу точно протиповітряна оборона була.

— Коли мова йде про використання Storm Shadow, то зазвичай використовуються такі хибні цілі як MALD, які симулюють в даному випадку крилаті ракети. Вони можуть симулювати навіть стратегічні бомбардувальники у випадку потреби, хоча це доволі малогабаритна ракета без бойової частини. Але, по-перше, базова її версія вміє симулювати будь-яку загрозу — звісно, від малопомітного винищувача або крилатої ракети до хоч стратегічного бомбардувальника. [Це потрібно] для того, щоб максимально перетягнути на себе увагу, щоб по ній працювали засоби протиповітряної оборони. А, по-друге, є новіші версії цієї ж MALD, які ще й вміють передавати отримані дані: хто її опромінює, які комплекси. І передаються дані у режимі онлайн на базу, грубо кажучи. Там є доволі відео цікаве. По ньому видно, що, скоріш за все, дійсно, були запущені декілька ракет, плюс хибні цілі. Хибні цілі летіли вище якраз для того, щоб максимально на себе звернути увагу. Водночас крилаті ракети використовували традиційний маловисотний політ. Просто для розуміння, наскільки низько летить та ж сама ракета Storm Shadow — важливо згадати про відео, коли її застосували для удару по поки окупованому Севастополю, для удару по Генштабу [ЧФ РФ]. Є там таке відео, яке знято було в поки окупованому Криму, де просто людина знімає і каже: Storm Shadow. І там на цьому відео чудово видно, як низько, дійсно, летить Storm Shadow. І водночас на відео, яке було знято в Керчі, видно, що ППО і якісь там ракети пролітають значно вище цієї висоти.

— Давайте тоді про ще одну історію. Це вже про повідомлення від українського Головного управління розвідки Міністерства оборони. 1 листопада росіяни знову провели невдалі випробування ракет-носіїв ядерної зброї Ярс. Щось кудись не полетіло. З підводного ракетного крейсера Борей балістична ракета Булава теж якось [не дуже спрацювала]. І Сармат вважається — принаймні в ГУР так кажуть, — що це недопрацьована ракета. Що нам треба розуміти про спроможності росіян? Вони ж постійно розказують, що вони удосконалюються. Але повідомлення ГУР МО вказує на дещо інші штуки. Це просто такі робочі стадії? З першого разу не спрацювало, друге, п’яте випробування — і тоді полетить. От так треба вважати?

— Відносно Ярсу, то мова точно не йде про випробування, тому що він вже прийнятий на озброєння. Більше того, там мова йде про те, що його прийняли в експлуатацію ще в 2010 році. Тобто це було не випробування як нової ракети, а це було просто як тренування, скажімо так. Причому [невдача] вдруге поспіль. Там в чому аспект: ГУР МО повідомило про те, що це вже другий випадок, коли саме Ярс, який насправді є одним з головних компонентів ракетних військ стратегічного призначення Російської Федерації, він другий раз схибив.

Перший раз — під час тих випробувань Грім, які були 25 жовтня без жодного анонсу. І там Ярс використовувався. Тобто ГУР МО повідомило, що ще тоді Ярс схибив, відхилився від курсу. Через тиждень — якраз через те, що він схибив — у РФ провели ще один такий же тестовий запуск. І знову зустрілися з тим, що ракета схибила, збилася з курсу. Це насправді вкрай великий такий дзвіночок для Кремля. І, скоріш за все, це буде означати те, що він, по-перше, буде намагатися знайти причину, по-друге, він буде відтестовувати і робити пуски Ярс згодом.

У чому аспект? Для РФ Ярси мають величезне значення з точки зору кількості ракет. Тому що це найбільш розповсюджена ракета у ракетних військах стратегічного призначення. Вони замінюють всі Тополі – ті, які радянський модернізований Тополь-М. Ця ракета відрізняється від Тополя, хоча базується на її базі. Тобто це модернізація Тополя, але має вона роздільну бойову частину (у Тополя — моноблочна). І саме Ярс зараз відповідає за доставку приблизно 540 зарядів. Це величезна кількість. І якщо брати всі інші ракети ракетних військ стратегічного призначення, тобто ті безпосередньо Р-36М2, УР-100Н УТТХ, якісь залишкові Тополі, то там мова йде приблизно про ще десь 50% від цієї кількості, тому що там може бути різна кількість бойових зарядів. Тобто 50% ядерних зарядів РФ, які мають бути доставлені ракетними військами стратегічного призначення, вони якраз знаходяться на Ярсах. І те, що ракета не демонструє надійність, це означає те, що 50% ядерних зарядів РФ можуть просто не долетіти до цілі. Це величезний фактор для Кремля, тому що все, що в нього є відносно можливостей вести себе вкрай агресивно на перемовинах з США, з іншими країнами — це якраз ядерна зброя.

Паралельно ще один момент, теж важливо — те, що також у ГУР МО повідомили про те, що Булава Р-30, ракета для підводних човнів класу Борей, вона також схибила. А ця ракета — також 50% тих, які має на озброєні підводний флот Російської Федерації.

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Директор ЦРУ Вільям Бернс написав книжку,
яка, на мою думку, має бути обов’язковою для прочитання тими, хто прагне зрозуміти всі важливі події у світі з кінця ХХ століття, зокрема за кулісами дипломатії, міжнародної політики
Кирило Буданов, начальник ГУР, — про книгу
Невидима сила. Як працює американська дипломатія

Повний текст про улюблені книжки
Буданова читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Путін був змушений вбити одного зі своїх найдовіреніших лейтенантів, Пригожина, на очах у всього світу, щоб показати, що він все ще головний. Це схоже на кінець гангстерського фільму Обличчя зі шрамом, коли Тоні Монтана вбиває свого найкращого друга
Борис Джонсон, британський експрем’єр

Повне інтерв’ю з Джонсоном
читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Європейський Союз з’явився тільки тому, що Захід програв всі війни за свої імперії
Тімоті Снайдер, знаменитий американський історик

Повне інтерв’ю з Снайдером
читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Володимир Зеленський є президентом країни в стані війни понад 600 днів, він неабияк втомився, і я не впевнений, що він настільки жадає влади, що захоче лишитися при владі назавжди
Френсіс Фукуяма, зірковий американський політолог і філософ

Повне інтерв’ю з Фукуямою
читайте в номері,
що можна придбати тут

Редактор: Інна Семенова