Від Святого Миколая до Водохреща. Коли тепер відзначають найважливіші зимові свята і чому не тільки Різдво змінило дату
Різдво Христове в Україні тепер святкують 25 грудня, разом із більшістю західних країн світу (Фото: pomisna.info)
Вже третій рік поспіль Україна відзначає релігійні свята, зокрема День Святого Миколая, Різдво та Водохреще, за новим церковним календарем. Водночас дата святкування Нового року, яка не належить до церковних свят, залишається незмінною.
У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вирішили перейти на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква.
Відповідно до оновленого календаря більшість дат церковних свят змістилися на 13 днів назад.
NV нагадує, як у зв’язку з цим змістилися зимові свята та які з них тепер в Україні відзначають у грудні, а які – в січні.
День Святого Миколая
Субота, 6 грудня (раніше 19 грудня): робочий день у воєнний і невоєнний час
У цей день вшановують Святого Миколая Мирлікійського (Чудотворця) — християнського священника грецького походження, що жив у III-IV століттях за часів Римської імперії. За правління римського імператора Діоклетіана він зазнав гонінь і був ув’язнений. Віряни переконані, що він звершив багато чудес за життя і після смерті. Вважається покровителем дітей, пекарів, мандрівників і моряків. Помер 6 грудня 343 року, тому саме ця дата є днем вшанування його пам’яті.
Святий Миколай є одним із найшанованіших святих у католицьких, православних і деяких протестантських церквах. У багатьох країнах Святого Миколая вшановують як дарувальника подарунків для малечі. Цей образ походить від християнських легенд, відповідно до яких Миколай за життя допомагав дітям у скрутному положенні, нагадувала в коментарі Українському радіо історикиня Стефанія Демчук.
«Найбільш відомою є історія, як він допоміг трьом дівчатам, у яких не було посагу, щоб вийти заміж, і через це вони мали зайнятися проституцією. І щоб уберегти їх від такого шляху, він підкинув їм мішечки з золотом», — розповіла Демчук.
Нині як у західних, так і в східних церквах побутує традиція, згідно з якою Святий Миколай винагороджує «чемних» дітей подарунками, які кладе їм під подушку або в черевик. Саме постать цього святого стала основою для образів таких персонажів, як американський Санта-Клаус або британський Батько Різдва (Father Christmas).
Різдво Христове
Четвер, 25 грудня (раніше 7 січня): неробочий день у мирний час, робочий день — у воєнний
Вже третій рік Україна святкуватиме Різдво 25 грудня, разом із більшістю країн західного світу. Адже після зміни церковного календаря віряни ПЦУ та УГКЦ відзначають Різдво Христове саме 25 грудня, а не 7 січня. А Святвечір тепер припадає на 24 грудня замість 6 січня.
Відповідно змістилася і дата Різдва як державного свята. Ще в липні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким Різдво Христове в Україні на державному рівні відтепер відзначатимуть 25 грудня замість 7 січня.
День народження Ісуса Христа — дата умовна, оскільки ані історики, ані релігієзнавці не мають достовірної інформації про неї. У Святому Письмі немає вказівок на день чи рік, коли саме він народився.
Незадовго до Різдва 2024 року Православна церква України нагадала, що ані Писання, ані інші канонічні церковні тексти не наводять точної дати народження Сина Божого.
У церкві розповідають, що в перші століття існування християнства Різдво Христове як подія не виокремлювалося у повноцінне свято, а відзначалося разом з Хрещенням Господнім 6 січня під спільною назвою Богоявлення (грец. «Епіфанія»).
Так тривало приблизно до IV століття. Розділяти ці два свята почали спочатку в Антіохії та Каппадокії, а потім й у Константинополі. Приблизно в той час для Різдва Христового визначили календарну дату 25 грудня, а Хрещення Господнє вшановували 6 січня.
Для вирахування дати Різдва саме 25 грудня використовувалося кілька підходів, пояснюють у ПЦУ.
«За одним із них, Христос перебував на землі повне число років, тож він був зачатий в день Благовіщення, який, згідно з деякими обчисленнями, збігається з днем розп’яття. А єврейська Пасха, на яку був розіп’ятий Спаситель, випадала того року на 25 березня. Відраховуючи звідси 9 місяців, отримували 25 грудня як дату Різдва Христового. Цю дату приймає святий Іполит на початку III століття, а потім її „захищають“ святий Іоан Золотоустий (IV ст.) та блаженний Августин (V ст.)», — додає Православна церква України.
За другим підходом, дату Різдва вираховували, виходячи з дати зачаття Іоана Хрестителя. «Від дати руйнування Єрусалимського храму шляхом зворотного хронологічного відліку виводили дату зачаття славного пророка [Іоанна Хрестителя] на 23 вересня. Звідси відраховували 6 місяців вперед, отримуючи дату Благовіщення і чудесного зачаття Сина Божого (25 березня). І ще плюс 9 місяців — отримуємо дату народження Спасителя, 25 грудня», — пояснила ПЦУ.
Дата 7 січня з’явилася вже пізніше через низку розділень церков та календарних реформ, що призвели до появи кількох дат відзначення події Різдва Христового. Різниця полягала лише в тому, яким календарем послуговувалася та чи інша церква, тоді як 7 січня фактично було 25-м грудня, але за іншим «стилем» літочислення.
Про ідею відзначати Різдво саме 25 грудня, як його святкує значна частина західного світу, в Україні дискутували ще до повномасштабного вторгнення РФ. На тому етапі більшість вірян християнських церков в Україні відзначати Різдво 7 січня, послуговуючись старим римським юліанським календарем.
Ще в 2017 році Верховна Рада запровадила додатковий неробочий день 25 грудня — аби ті українці, які відзначали Різдво за григоріанським і новоюліанським календарями, могли повноцінно його відсвяткувати.
У 2023 році перехід на новий церковний календар та зміна дати Різдва як державного свята остаточно завершили цей процес.
Новий рік
Четвер, 1 січня: неробочий день у мирний час, робочий день — у воєнний
Новий рік Україна традиційно відзначає разом з усім світом у ніч проти 1 січня, з вечора 31 грудня.
Цьогоріч святкування припадає в ніч з середин на четвер, однак обидва дні будуть робочими. Хоча 1 січня в Україні є офіційним святом і неробочим днем, однак в умовах воєнного стану не діють норми Кодексу законів про працю, відповідно до яких встановлюються святкові й неробочі дні або переносяться робочі дні під час збігу свят і вихідних.
Тож у 2026 році 1 січня буде робочим днем — як і попередня доба, 31 грудня 2025.
Традиційно Новий рік в Україні – хоча не релігійне свято, проте одне з найбільш «сімейних». Утім, через повномасштабну війну, яку веде Росія, десятки тисяч українських родин, чиї близькі стали на захист України, зустрінуть 2026-й не у повному складі. А на початку цього року, у лютому 2026-го, виповниться чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії і 12 років — відтоді, як росіяни вторглися в Крим, де-факто розпочавши війну проти України.
Водохреще та Богоявлення
Вівторок, 6 січня (раніше 19 січня): робочий день у воєнний і невоєнний час
Водохреще або Хрещення Господнє – одне з найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу. Воно вшановує подію хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордан.
Під час обрядів на Водохреще священники опускають хрест у воду для її освячення. Віряни переконані, що так вода стає священною і наділеною особливою духовною силою, зберігається протягом усього року та не псується. Саме тому люди в цей день занурюються в ополонки, аби набути її «цілющої», як вважають християни, сили.
Водохреще збігається зі святом Богоявлення (також відзначають 6 січня), однак ці свята слід розрізняти. Богоявленням називають подію, коли після хрещення Ісуса «відкрилися небеса», і Дух Божий у формі голуба схилився над сином Божим.
Хрещення Ісуса Христа у Йордані є важливим етапом в історії християнства, адже саме ця подія поклала початок громадській діяльності Ісуса. Водохреще є одним із найдавніших та найважливіших свят у християнській традиції та відзначається різними способами у різних церковних обрядах.
Редактор: Інна Семенова
