Відбудова України після війни. Яку роль гратимуть державні підприємства

Поділитися:

USAID&UKaid

Близько 100 українських та закордонних фахівців взяли участь у обговоренні ролі держпідприємств у післявоєнному відновленні України — дискусія була організована проєктом USAID «Діяльність у рамках реформи державних підприємств України» (SOERA). Що розказали експерти?

Понад 3,2 тисячі державних та 14 тисяч комунальних підприємств працюють в Україні – таку статистику озвучив старший спеціаліст з управління проєктами USAID в Україні Андрій Нестеренко. Саме вони, вважає експерт, першими зроблять внесок у відновлення України після завершення війни. А вже потім до цього процесу долучиться приватний бізнес.

Біля 100 фахівців різного рівня — керівники та власники компаній, представники міжнародних організацій (ОЕСР, ЄБРР, МФК, МВФ) та партнери (Делегація ЄС та Європейська комісія), члени наглядових рад держпідприємств, а також партнери приватних компаній зібрались 27 липня для обговорення ролі державних підприємств у післявоєнному відновленні країни.

А вона значна. Заступник директора проєкту SOERA Джон Токоліш визнає, що через повномасштабне російське вторгнення держпідприємства отримали нові ролі. «Укрпошта» працює над цифровізацією послуг та розвитком логістики, доступною та ефективною для всіх населених пунктів, зокрема й для тих, що постраждали від російської агресії. «Укрпошта», каже її генеральний директор Ігор Смілянський, потребує можливості надавати додаткові – банківські послуги, особливо там, де їх не готові пропонувати фінзаклади. А це приблизно третина території країни.

Післявоєнне відновлення України не буде простим. Обсяги державних закупівель значно зростуть, і потрібно змінити сприйняття держави як ризикованого замовника, щоб приватні компанії не боялися брати участь у тендерах, зазначає голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм. Ризики, які можуть завадити цьому процесу, зрозумілі вже зараз. Це брак кваліфікованих кадрів, а зарадити їм може оптимізація процедур мобілізації працівників до ЗСУ та створення необхідних освітніх програм. Інакше, вважає Мустафа Найєм, будуть гроші, але не буде кому виконувати роботу.

Підприємства мають працювати ефективніше та прозоріше, каже незалежний консультант з корпоративного управління проєкту SOERA і модератор круглого столу, Андрій Бойцун. Він нагадує, що в уряді є плани щодо приватизації та впровадження ефективного корпоративного управління. Про них розповідає заступник міністра економіки Олексій Соболев — зараз готується чотирирічний план на 2024−2027 роки, який буде переданий Європейській комісії для розробки програми масштабної допомоги Україні. У цьому плані є розділ, присвячений державним активам, питанням корпоративного управління та приватизації.

Соболев розповідає, що економіка України зростатиме завдяки інвестиціям, зокрема через приватизацію. Продавати корпоративні права на усі компанії в уряді не поспішають. Профільне міністерство розробило перелік підприємств, які мають залишатися у державній власності, — його має затвердити уряд і парламент. Соболев каже, що такі компанії як «Укрпошта», «Укренерго» та «Укрзалізниця» відіграли важливу роль під час війни. Тому уряд розглядає лише часткову приватизацію цих підприємств, зокрема через IPO. Корпоратизація та створення незалежних наглядових рад дозволить держпідприємствам залучати кредитні кошти з меншими витратами.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Міжнародні партнери підтримують Україну на цьому шляху. Відповідальна менеджерка по Україні в ОЕСР Габріела Міранда розповідає про підтримку України — в червні цього року Україна домовилася з ОЕСР про відповідну чотрирічнпу програму. Сторони співпрацюватимуть, зокрема й, над продовженням реформи держпідприємств, приватизацією, розвитком ринків капіталу та боротьби з корупцією.

І цей процес потрібно розпочинати зараз, що дозволить отримати швидкі результати одразу після завершення війни.

Цю статтю створено завдяки підтримці американського та британського народів через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку (UKaid). Погляди авторів, висловлені у цих публікаціях не обов’язково відображають погляди USAID, уряду США, UKaid або уряду Сполученого Королівства.