Відповідь РФ на Курський прорив: які війська і з яких напрямків перекидає Росія та які проблеми вже має — аналіз ISW

Російські військові, взяті в полон у Курській області РФ (Фото:Sternenko / Telegram)

На український прорив у Курській області відповідає «поспіхом зібране та розрізнене угруповання російських сил», що складається з підрозділів армії РФ, чисельність яких, ймовірно, є нижчою за їхній доктринальний склад.

Разом із недостатньою підготовкою цих сил це ускладнює для Росії задачу формування ефективних структур управління військами (command and control, C2), необхідних для координації операцій у відповідь на дії України.

Про це пишуть аналітики ISW у своєму новому звіті за підсумками 11 серпня.

Вони звернули увагу на інформацію українського військового оглядача Костянтина Машовця, за даними якого станом на 11 серпня російські сили передислокували приблизно 10−11 батальйонів з інших ділянок театру бойових дій у Курську область. Водночас він припустив, що чисельність цих батальйонів нижча від запланованої – і це, ймовірно, ще більше посилює дезорганізацію російської реакції на прорив. Зокрема Машовець повідомив, що Росія перекинула в Курську область такі війська:

• посилений мотострілецький батальйон 138-ї ОМСБр (6-та загальновійськова армія Ленінградського військового округу);
• до трьох батальйонів 128-ї мотострілецької бригади та 72-ї мотострілецької дивізії (обидві 44-го армійського корпусу Ленінградського військового округу) зі складу російського угруповання військ Північ на півночі Харківської області;
• один мотострілецький батальйон 272-го мотострілецького полку (47-а танкова дивізія 1-ї гвардійської танкової армії Московського військового округу)з Куп’янського напрямку;
• до двох десантно-штурмових батальйонів (ВДВ) 217-го полку ВДВ (98-ма дивізія ВДВ) з Курської області;
• підрозділи невизначеного розміру зі складу 104-ї дивізії ВДВ з Херсонської області;
• один батальйон (ймовірно, 810-ї окремої бригади морської піхоти ЧФ РФ з Херсонського напрямку, хоча за оцінкою Машовця це може бути і підрозділ 155-ї окремої бригади морської піхотної з півночі Харківської області);
• додаткові батальйони 38-ї та 64-ї мотострілецьких бригад, ймовірно, із Запорізького напрямку.

В ISW додають, що передислокація Росією батальйонів і підрозділів нижчого рівня, а не повних бригад і полків, для реагування на прорив у Курській області, ймовірно, призводить до того, що російським силам важко швидко встановити ефективний рівень управління військами в цьому районі. Українські OSINT-аналітики з Frontelligence Insight повідомили, що як російські, так і українські сили наразі передислоковують здебільшого підрозділи на рівні батальйонів. Однак де-факто ці батальйони найчастіше нараховують чисельність складу на рівні підсилених рот, передусім через брак живої сили та техніки — включно з новоствореними підрозділами, які ще не повністю укомплектовані.

Frontelligence Insight також зазначає, що підрозділи БПЛА-військ найчастіше розгортаються окремо від своїх основних підрозділів через їхню більшу мобільність і бойову ефективність. Тому присутність операторів безпілотників з певних формувань у будь-якій зоні театру бойових дій не обов’язково означає, що їхній головний підрозділ теж працює поблизу.

Тим часом «дезорганізований характер» батальйонів регулярної армії РФ у поєднанні із рішенням Росії доручити оборону Курської області Федеральній службі безпеки Росії (ФСБ), а не Міністерству оборони Росії, а також залучення до боїв призовників, персоналу ФСБ та представників Росгвардії перешкоджатимуть зусиллям Росії створити ефективну систему управління цими військами, вважають в ISW.

Водночас Машовець припустив, що російські сили, ймовірно, намагаються виграти час для подальшої та більш комплексної передислокації сил для у Курську область та для зосередження зусиль на мінімізації українського наступу, а не на створенні єдиної структури управління військами.

Один з відомих російських «воєнкорів», визнав, що підрозділи військ РФ в Курській мають проблеми в комунікаціях одне з одним і часто не знають, які підрозділи діють на їхніх флангах — зокрема і через швидке передислокування російських підрозділів із різних угруповань, що зрештою підриває цілісність російських оборонних ліній, наголошують в ISW.

Крім того, плутанина щодо статусу російських строковиків, які воюють у Курській області, є наслідком неефективності управління військами і, ймовірно, продовжуватиме напружувати російські структури управління й контролю силами у відповіді на прорив у Курські області. Якщо призовники залишаться воювати в цьому районі, це може загрожувати Росії політичною кризою, а Кремль буде змушений шукати відповідні пояснення, вважають в ISW.

Редактор: Інна Семенова