«Відповідальність несе Зеленський». Як Тищенко перейшов усі «червоні лінії» і що буде з його депутатським мандатом — інтерв’ю з Клименко

Поділитися:

Нардеп Микола Тищенко (Фото:Микола Тищенко/Telegram)

Автор: Власта Лазур

Народна депутатка України з фракції Голос, перша заступниця голови комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко розповіла в інтерв’ю Radio NV, хто давав нардепу Миколі Тищенку «індульгенцію», як має відреагувати на скандал із ним і побиттям військового в Дніпрі президент Володимир Зеленський, та чи реально його позбавити депутатського мандату.

https://www.youtube.com/watch?v=E1PEDeZtj0c

— Ми вас покликали поговорити про Миколу Тищенка, тому що він, як і ви, працює в комітеті транспорту та інфраструктури. Ба більше: він так само, як і ви, наскільки я розумію, є заступником голови комітету. І насправді це дуже дивно для мене, тому що я знаю, що після таїландських канікул Миколи його виключили із партії Слуга народу, із фракції Слуга народу. А як так сталося, що в комітеті він залишився, ще й на такій доволі високій посаді?

— В комітеті було голосування за зняття його з посади заступника, і комітет не проголосував. Тобто не було достатньо голосів для того, щоби його зняти.

Просто треба, можливо, нашим слухачам і глядачам дати більше інформації. У нас у комітеті транспорту та інфраструктури 32 члени Комітету, із них опозиційних — аж двоє. Це я і пан Микола [Величкович] з ЄС, а також у нас є Оксана Савчук, вона позафракційна, не належить до правлячої партії. Тобто у нас, насправді, 29 голосів — це провладні голоси, давайте так скажемо. В опозиційних політиків немає шансів змінити ситуацію.

— Це дуже важливе уточнення, тому що, наскільки я розумію, намагалися виключити Миколу Тищенка з комітету, коли вже його вигнали зі Слуги народу. То, за логікою речей, якщо його виключили з партії і фракції Слуга народу, то депутати від Слуги народу могли би проголосувати за його виключення із комітету. А вони цього не зробили.

— Ні, не вистачило голосів. Були різні – були «за» і «проти». Для об’єктивності: [були і з] партії Слуга народу і фракції Слуга народу. Але більша частина голосів була за те, аби залишити Миколу Тищенка на його посаді заступника голови комітету.

— А що це означає, що вони не до кінця з ним порвали стосунки, чи як це розуміти?

— Я думаю, що Тищенко вчора сам відповів на це питання. Я не все засідання суду дивилася, але було зрозуміло, що він вважає, що залишається в президентській команді, виконує президентську програму і це означає, що він якимось чином, можливо не юридично, але разом з правлячою партією, наскільки я розумію. Можливо, я щось не так зрозуміла і послухала.

— Треба було мати залізні нерви, щоби слухати засідання обрання запобіжного заходу для Миколи Тищенка від початку і до кінця.

— Знаєте, я в комітеті, це слухаю 4,5 роки, тому я вважаю, те, що було вчора на засіданні, це взагалі лайт-варіант. У комітеті буває гірше.

— У мене виникає питання, а як Микола себе проявляв у роботі в цьому комітеті? Що він пропонував? Чи брав він активну участь? Чи бере він активну участь у роботі комітету? Як би ви оцінили його ефективність?

— Ефективність мені важко оцінювати. Я думаю, виборці повинні оцінювати ефективність. Давайте нагадаємо, що Микола Тищенко був вибраний киянами. Я сама киянка, і кожен раз, коли мені друзі або моя мама, або родичі кажуть, що як же ж ми могли так вибрати? Я кажу: «Ну так ви ж його вибрали, вибачте». Так би бачили очі, що вибирали, як то кажуть. Ми, кияни, вибрали Миколу Тищенка. Тому це один аспект.

Але насправді в комітеті пан Тищенко завжди був активний, завжди долучався до всіх обговорень і активно працював в різних робочих групах, які є при комітеті. Тобто, скажімо так, агресивно він так не поводився, як ми побачили на вулицях Дніпра. Чи воно було результативно? Я думаю, що це повинні більше оцінювати виборці.

Але давайте скажемо так: в нашому комітеті, крім Миколи Тищенка, є ще 31 член. І якщо йдуть обговорення, то вони йдуть і Микола не має вирішального голосу по цих обговореннях. Тобто ми розглядаємо правки, ми розглядаємо законопроєкти, багато з них є євроінтеграційними. Я би так сказала, що голос розуму завжди перемагає. Для того, щоби більшість законопроєктів, які дійсно потрібні, ми знаходимо [щодо них] консенсус. Якщо ви побачите статистику голосування в залі, то законопроєкти нашого комітету на 90% підтримуються 250−300 голосами. Тобто вони вже, так би мовити, витрясаються в комітетах і підкомітетах до такої стадії, що вони прохідні в залі.

Ситуація пов’язана з Миколою, вона не пов’язана з роботою нашого комітету. Він активно бере участь в якихось тимчасових слідчих комісіях, в якихось інших робочих групах, які нічого спільного ні з транспортом, ні з інфраструктурою не мають.

— Це теж було моє наступне запитання, тому що за останні роки Микола Тищенко найяскравіше себе проявив під час інспектування закарпатських лісів. Ми пам’ятаємо, під дощем ходив і щось там розповідав, не знаю, чи то він стовбури дерев міряв, чи то він розповідав, як мають рости ліси, хто й як їх має зрубувати. І він активно відзначився тим, що інспектував кол-центри. Чому саме ці напрямки діяльності він для себе обрав? Я думала, що їх також розглядає комітет. Можливо, Комітет зацікавився кол-центрами і лісами, тому Микола по цій лінії пішов.

— Ні, нічого спільного з роботою комітету ці напрямки не мають. По-перше, ліси — це взагалі не сфера нашого комітету, це сфера екологічного комітету, і це там активно обговорюється; і аграрного комітету. Там напрацьовуються концепції, і дійсно, питання не просте, а складне. Але точно нічого спільного з нашим комітетом це не має. Аналогічно з кол-центрами — також нічого не має спільного.

У нас немає в комітеті ніяких робочих груп ні по кол-центрах, ні по ресурсах, по лісах. І це взагалі не профіль нашого комітету. Те, що стосується інфраструктури і транспорту — до нас, все решта точно не до нас.

— Він не є діючим членом жодної фракції, його виключили з фракції.

— Не тільки фракції, навіть комісії. Тимчасова слідча комісія по лісах, по ресурсах давно закрита. По кол-центрах, наскільки я знаю, він не є членом і я не знаю, чому він цим займається.

— Тоді в мене запитання. Як ви думаєте, хто йому дозволив так поводитися, як він поводився? По-перше, інспектувати ліси і кол-центри, а по-друге, навіть влаштувати цю бійку і затримання цивільного в Дніпрі. Хто йому індульгенцію на це дав?

— Я думаю, що точно ніхто з депутатського корпусу і з керівництва Верховної Ради. Взагалі ніякий депутат ні за яких обставин не може нікого затримувати. Для цього є рішення суду, для цього є ДБР, для цього є НАБУ, САП і врешті поліція. Але точно не депутати. Депутати не мають права робити жодних де-факто слідчих дій, крім участі в тимчасових слідчих комісіях, і жодних затримань. Тому те, що він робив, це абсолютно протиправно, протизаконно. І мені здається, це очевидно всім.

Ніхто його туди не делегував, це його абсолютно самостійний вихід на сцену. Що він там робив і чому саме до цього військового мав справу — це вже повинно слідство дізнаватися. І я думаю, що не так складно все встановити і відновити справедливість. Тому що ситуація абсолютно гидотна, абсурдна і, насправді, вона дуже розхитує всередині України. Тому що це таке, знаєте, похабне відношення і до військових, і до цивільних. Це не є правилом, скажімо так, ні серед депутатів, ні серед узагалі влади. Навіть при тому, що є багато претензій до влади. Але це було вже просто перебір, як то кажуть.

— Ви на початку сказали, що хоча Миколу Тищенка вигнали зі фракції і партії, є якісь дуже непрямі, опосередковані ознаки того, що він залишається частиною Зе-команди, або принаймні себе так позиціонує на загал. Хтось каже, що президенту Володимиру Зеленському не треба опускатися на рівень Тищенка і робити якісь заяви, закликати його складати мандат. Хтось каже, та ні, Зеленський його привів у парламент, хай тепер відповідає. Не бачили заяв від президента. Але, наприклад, була заява від керівника ОП Андрія Єрмака, який визнав, що він дійсно його кум. Але сказав, що поведінка Тищенка не має нічого спільного з поведінкою народного депутата. Як це слід розуміти? Чи можна це розуміти як заклик до складання мандату? Чи як ви це для себе зрозуміли?

— Я для себе це зрозуміла, при тому, що у Тищенка завжди була негласна індульгенція, давайте скажемо прямо, впродовж якогось певного періоду часу. Тому що він дійсно є кумом Єрмака, він прийшов із командою Зеленського, але я думаю, що тут він перейшов червону лінію навіть для цієї команди. Він стає дуже токсичним і, як я зрозуміла, це дійсно заклик скласти мандат і зайнятися чимось іншим.

Хочеш займатися кол-центрами — будь ласка, іди працювати журналістом, роби журналістські розслідування. Врешті, є багато інструментів поза депутатською діяльністю, яким чином можна зробити наше суспільство краще.

— Чому одразу журналістом, Юліє?

— Не знаю, вибачте.

— Ви хочете позбутися Тищенка і нам його передати?

— Я ж не можу вже, розумієте, я 4,5 роки в цьому варюся. Давайте, щоби хтось теж розділив відповідальність.

—  Не відповідальність, а цю ношу.

— Так.

— Ви говорите, що це можна розцінювати, як заклик скласти мандат. Мені здається, що Микола, якщо і зрозумів цей заклик, в чому я сумніваюся, принаймні поки що не бачила ознак того, що він сам складе мандат, коли почався вже по ньому суд.

— Точно ні. Судячи з учорашнього перформансу, навряд чи це можливо. Я думаю, що він до кінця не розуміє навіть, що він робив. Він чомусь вважає, що мав рацію в цій ситуації. Так виглядало на суді у всілякому випадку. Але це вже питання слідства і суду, якщо вони доведуть його в вину.

Якщо буде запит до Верховної Ради на позбавлення мандату, тоді будемо голосувати. Іншого механізму [немає]: або він складає добровільно, або до Верховної Ради надходить запит на позбавлення його мандату. Ми можемо бачити це на прикладі ОПЗЖ, яка прекрасно сидить і прекрасно почувається у Верховній Раді вже п’ять років, 2,5 роки після вторгнення.

— Або, наприклад, ми можемо згадати іншого «слугу народу» — Олександра Трухіна, який влаштував ДТП, намагався дати хабар поліцейським. Він не склав мандат. І, здається, півтора або два роки тривав суд. І коли вже він пішов на угоду зі слідством, позбувся мандата. А до цього він не вважав за потрібне складати мандат, ніхто особливо його не закликав, я маю на увазі його політичну силу. Юліє, скажіть, будь ласка, а як ви вважаєте?

— Давайте тут скажемо, є юридичний механізм позбавити мандата через партію. Якщо він є членом партії, партія може прийняти рішення про позбавлення [його мандату], відкликання його з Верховної Ради. Тут питання вже, чи є він членом партії Слуга народу. Наскільки я пам’ятаю, його виключили. Треба шукати юридичний механізм, але це повинна робити та партія, яка привела його в Верховну Раду і яка несе за нього відповідальність, навіть коли він перестав бути членом партії.

— Ви випереджаєте мої запитання. А як ви думаєте, чи варто Володимиру Зеленському опускатися до рівня Тищенка і звертатися до нього із закликом скласти мандат? З одного боку, це ніби не рівень президента, з іншого боку, президент завів Тищенка до парламенту. І можна би було закрити очі на це, тому що хто тільки не потрапив під «зеленим» прапором у парламент, у Зе-команді. Але Тищенко від самого початку не був рядовим депутатом. Він очолював Київський міський осередок партії Слуга народу. Згодом очолював обласний осередок партії Слуга народу на Закарпатті. Він був, вибачте, високопоставленим партійним функціонером, як би кому смішно це зараз не було чути. І з огляду на це все, чи має Володимир Зеленський робити якісь політичні заяви?

— Я думаю, що політичні навряд чи він буде робити, виходячи з того, що для нього це достатньо токсична історія. Тому що все, що роблять депутати від Слуги народу, навіть не будучи вже депутатами від Слуги народу, все одно несе відповідальність Зеленський. Той, хто бере монопольну владу, той бере монопольну відповідальність. Так працює життя. Якщо ти взяв на себе і вирішуєш абсолютно всі аспекти життя в країні, то ти несеш абсолютно повну відповідальність, зокрема за тих, кого ти привів, найняв або хто працює на тебе. По-іншому, на жаль, все, що виробляють Слуги народу, лягає виключно на репутацію і рейтинг Зеленського.

Так працює політичне життя, я би так сказала. І це не лише в Україні, воно взагалі так працює. Тому 10 разів подумай перед тим, як когось заводити або коли трапляються такі ситуації.

Єдине, що може, мабуть, зробити Зеленський разом з Андрієм Єрмаком, це покликати Тищенка, або прийти якимось чином з ним зустрітися і пояснити йому, що найкраще, що може бути, це скласти мандат і закрити цю історію. І далі вже Тищенко як громадянин України буде перед судом і слідством давати показання і отримає своє покарання, як будь-який громадянин України. Тому що він реально стає дедалі токсичнішим для діючої влади. Але з іншого боку, якщо такого не станеться, це означає, що Володимир Зеленський не має наміру продовжувати розвивати «слугу народу» ні в цьому політичному циклі, ні в наступному.