Війна набула нових форм. Військовий Фенікс про службу, штурми та майбутню перемогу
Поділитися:
Фенікс
За останні півтора року війна набула нових форм. Ворог збільшив інтенсивність. Реагуємо — переводимо протистояння в «роботизовану» площину. За плечима командирів ЗСУ більший досвід. Він дозволяє успішно відбивати штурмові дії противника. Трапляються дні, коли в смузі нашої бригади відбувається 10−15 штурмів. І ми до них готові.
Просування окупантів на Покровському напрямку останнім часом нівелювалося. Зменшення кількості техніки та особового складу противника — це просте пояснення. Я його не сприймаю. Йде перегрупування та ротація підрозділів з метою подальшого просування.
У нас покращилася якість підготовки особового складу. Але моральний дух новачків нижчий. Добровольців меншає. Вихід — набираємо людей з числа тих, які самовільно залишали військові частини. Це стійкі бійці — відбивають штурми, тримають позиції.
Коли був командиром роти, взводу, батальйону щодня працював з особовим складом. Мав таких, які до виходу на перше бойове завдання били себе в груди: «Всіх розірвемо». А в реальному бою губилися. І навпаки: воїн міг нервувати напередодні, а під час критичної ситуації мобілізовувався — організовував оборону, витягав поранених.
З 2024-го я — заступник командира бригади. До будь-якої посади ти доростаєш тільки будучи на ній. Однозначно не був до неї готовий. І зараз кожен день кидає нові виклики, яким ти маєш відповідати.
Хотів бути пожежником. Сказав батькам. «Це небезпечно, — відповіли, — краще йди у військові, будеш у кабінеті сидіти». 2013-го вступив до львівської «сухопутки». За рік почалася перша фаза війни. Навчальна програма змінилася. 2016-го протистояння дещо локалізувалося. Наша група боялася: випустимося лейтенантами і матимемо підлеглих з бойовим досвідом. А самі його не набудемо, бо все закінчиться і не встигнемо. «Встигаю» уже восьмий рік.
рекрутінг
Найважче під час «повномасштабки» — перші дні війни. Оточення батальйону бригаду на Антонівському мосту. Ворог «поливав» з авіації, артилерії. Морально було непросто — ти просто не розумів, чим це все може закінчитися.
Якщо моя дитина захоче стати воїном, не відмовлятиму. Але запитаю: ти впевнений?
Вільний час — це книга. Зараз мені цікава «Принципи ведення війни».
Перемога для мене — збереження державності. Український прапор над Києвом і гарантії безпеки. Повернення до кордонів 1991-го — неодмінно. Але комбінованими методами. Завдяки дипломатії. Бо покладатися тільки на військовий шлях — платити величезну ціну.
«Ворог проводить 10−15 штурмів на день. Ми готові»
«Фенікс», заступник командира 59 ОШБр БпС
посилання на сторінки у фб та інстаграм.
