«Віри в ЗСУ вже замало». В Україні дискутують про резонансну статтю TIME: реакція на «холодний душ» для Зеленського і всієї країни

Поділитися:

Володимир Зеленський під час візиту на Херсонщину та Миколаївщину, жовтень 2023 року (Фото:Офіс президента)

В Україні другий день обговорюють резонансну статтю журналу TIME, яка окреслила низку серйозних викликів, що нині стоять перед Україною, її політичним та військовим керівництвом — від нестачі ресурсів у ЗСУ до зниження рівня світової підтримки, що обурює президента Володимира Зеленського.

NV нагадує, чому стаття спровокувала такий резонанс, і наводить добірку різнобічних реакцій на неї в Україні.

Про які виклики для України йдеться в статті TIME і хто її написав

30 жовтня журнал TIME оприлюднив обкладинку нового номеру за листопад. Головний акцент титульного матеріалу — труднощі, з якими зіткнулася Україна на другому році війни з Росією на тлі зниження світової уваги та підтримки.

ПОВНИЙ ПЕРЕКЛАД МАТЕРІАЛУ TIME УКРАЇНСЬКОЮ ЧИТАЙТЕ ТУТ.

Фото: TIME

«Минуло майже два роки [від початку великого вторгнення РФ]. Росія досі контролює п’яту частину території України. Десятки тисяч людей вбито. Глобальна підтримка [Києва] скорочується», — йдеться на обкладинці під цитатою Володимира Зеленського: «Ніхто не вірить у нашу перемогу так, як я. Ніхто». Ці слова репортер TIME почув від президента України після його вересневого візиту в США.

Матеріал спровокував значний резонанс в Україні, оскільки є найпохмурішою з численних публікацій TIME про українсько-російську війну та підкреслює складність поточних викликів для ЗСУ і офіційного Києва. Хоча текст спирається на численні анонімні джерела, зокрема неназваних «радників» та «помічників» Зеленського, в ньому йдеться про:

• дефіцит військових та людських ресурсів ЗСУ (згадано епізод, коли керівництво України нібито вимагало звільнити Горлівку, однак військові вказали на нестачу людей та зброї);
• майбутні ймовірні серйозні змін у військовій стратегії України (зокрема звільнення одного з генералів, що відповідає за контрнаступ) та «великі перестановки» у команді президента;
• обурення Володимира Зеленського, який почувається зрадженим союзниками України, а після нещодавнього візиту до США був «злий», оскільки йому стає дедалі складніше переконати союзників в необхідності допомагати Україні;
• нібито небажання Зеленського чути про потенційно непереборні труднощі на шляху до перемоги України і обговорювати зміни стратегії («Він сам себе обманює, — цитує видання одного з найближчих помічників Зеленського. — У нас не залишилося варіантів. Ми не перемагаємо. Але спробуйте сказати йому про це»);
• проблему корупції («Люди крадуть як востаннє», — одна з найгучніших анонімних цитат від «одного з провідних радників президента», який попросив журналіста вимкнути диктофон, «щоб говорити вільніше»).

Автор статті про «самотню боротьбу» Зеленського, як називає її видання — журналіст TIME Саймон Шустер, який є також автором попередніх найпомітніших статей цього журналу про Україну. Саме Шустер з перших днів вторгнення отримав найширший доступ до Офісу президента, Володимира Зеленського та його оточення. На початку великої війни з РФ журналіст провів два тижні в ОП, спостерігаючи за тим, як Банкова перетворилася на укріплений бункер, а найвище керівництво України управляє державою в умовах війни. Результатом цього періоду стала поява Зеленського на обкладинці TIME як воєнного лідера у квітні 2022 року.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ще раніше, у березні 2022 року Шустер був автором титульної статті іншої помітної обкладинки TIME про Україну, в якій так само віддав належне Зеленському та «героям України». На передовиці видання з’явилася цитата з промови президента України в Європарламенті в перші дні вторгнення: «Життя переможе смерть, а світ — темряву». Крім того, Шустер є співавтором нарису TIME про Валерія Залужного, який вийшов на обкладинці влітку 2022 року. А в 2019 році він написав статтю Людина на роздоріжжі, завдяки якій Зеленський вперше потрапив на обкладинку TIME — тоді йшлося про те, як йому бути «між Путіним і Трампом» та про скандальну телефонну розмову з 45-м президентом США.

Шустер писав також інші резонансні статті про Україну, зокрема в 2021 році був співавтором суперечливого матеріалу, в якому відзначалося, нібито полк Азов «через свою онлайн-пропаганду підживив глобальну ідеологію ненависті, яка зараз надихає більше терористичних атак у США, ніж ісламський екстремізм», а також розповідалося про боротьбу Facebook з Азовом. Тоді в Азові викрили Шустера у поширенні маніпуляцій і міфів про підрозділ.

Інші обкладинки TIME, автором чи співавтором яких є Саймон Шустер / Інфографіка: TIME

У січні 2024 року має вийти друком книга Шустера про Зеленського та війну в Україні. В її анотації також йдеться про те, що президент України та його команда надали журналістові «безпрецедентний доступ», а матеріали книги базуються на чотирьох роках репортерської роботи журналіста TIME з тематикою Україну. Її частиною були «численні поїздки з президентом Зеленським на фронт; десятки інтерв’ю з ним, його дружиною, його друзями та ворогами, його радниками, міністрами та військовими командирами».

У мережі Х (колишній Твіттер) Саймон Шустер визнав, що нова стаття в TIME про труднощі України була для нього «серед найважчих, які мені коли-небудь доводилося писати».

https://twitter.com/shustry/status/1719029526531920000

Холодний душ чи маніпуляція: дискусія в Україні про обкладинку TIME, роль Зеленського і перспективи перемоги

Увагу до публікації TIME в Україні лише підживив крок глави Офісу президента України Андрія Єрмака, який спочатку оприлюднив у Телеграм посилання на статтю з коментарем «Дуже важливий репортаж», однак потім видалив свій пост.

Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк натомість заявив, що стаття Time є «суб’єктивною точкою зору» Саймона Шустера.

«Не забуваймо, що це субʼєктивна точка зору конкретного журналіста, який має своє бачення того, що відбувається. Друге, я зовсім не розумію, що таке анонімні джерела постійно. Тому що коли я з кимось розмовляю від імені Офісу президента, то я обов’язково кажу, що це я говорю, — зауважив Подоляк Радіо Свобода. — Подекуди ці анонімні джерела — це люди, які не мають доступу до певної інформації, але які десь там поряд перебувають і вони хочуть збільшити свою вагу. І свої бачення видають за аксіоматичні знання», — відзначив Подоляк.

У відповідь на запитання про те, чи відображає загальний тон статті настрій Зеленського та його оточення, Подоляк відзначив, що, на його думку, «розлюченості» чи відчуття «зради» з боку партнерів немає. Водночас про «об’єктивні речі», як-от швидкість постачання зброї, влада України каже союзникам відкрито, наголосив він. Подоляк також визнав, що Зеленський «жорстко» ставиться до того, що Україна воює вже понад 600 днів, й хоче «більш ефективних комунікацій, виконання функціональних обов’язків» та реалізації заявлених намірів «хоча б на 70−80%».

Однак чимало громадських діячів та лідерів думок закликають не відмахуватися від статті в TIME як від «суб’єктивної думки», натомість підкреслюють реальність окреслених в ній викликів.

Геннадій Друзенко, голова Центру конституційного моделювання та співзасновник Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова, з нагоди статті у TIME нагадує про серйозність проблем, з якими зіткнулася Україна та про ілюзії деяких українців у тилу. Він вважає текст «холодним душем» для Володимира Зеленського і знаком про потребу відкривати «фронт радикальних реформ всередині країни».

«Війна забуксувала у кривавій мʼясорубці. Ба більше, психологічно для значної частини українців вона перемістилась кудись далеко. Так, більшість з нас досі активно донатить, волонтерить, вірить в ЗСУ, але черги у військоматів залишились у далекому минулому. Всі, хто прагнув воювати, давно на війні, на небі чи в госпіталях», — пише Друзенко. Він констатує, що так само пробуксовує і міжнародна підтримка України. «Нам наче дають зброю, яку ми просимо, але дають так, аби ми не програли — для перемоги її явно бракує. Як все більше бракує мотивованих бійців, які вміють цією зброєю користатися та прагнуть узяти її в руки», — додає відомий громадський діяч.

Друзенко наголошує, що перспектива перемовин з РФ може стати невідворотньою, якщо Україна не змінить підходи в затяжній війні.

«Нам дуже хочеться вірити, що ми виграємо війну. І ця віра конче потрібна, аби цю війну не програти. Але віри в ЗСУ наразі вже замало. Або країна справді почне ставати на військові рейки з усіма лихами та тяготами великої війни, коли війна знову стає всенародною, як на початках, або ми маємо прийняти перспективу перемовин. Бо ніхто не любить довгих воєн. Політикам треба продавати своїм виборцям видимі успіхи, а не безкінечну боротьбу за цінності та ідеали», — підкреслює Геннадій Друзенко.

Тож, на його думку, Володимиру Зеленському «треба нарешті зрозуміти, що без радикальних змін всередині країни, він змушений буде домовлятися з Путіним. І це буде його політична смерть. А для цього він [Зеленський] має усвідомити, що час коли він усім подобався і був національним та глобальним героєм, минув. На часі зняти камуфляж і відкривати другий фронт — фронт радикальних реформ — всередині країни. Черчіллю та Рузвельту не потрібна була військова форма, аби перемогти Гітлера. Натомість Сталін, Мао, Фідель та й той самий Гітлер — не вилазили з військових френчів», — нагадав він.

Друзенко припускає, що для радикальних реформ всередині країни президенту потрібна радикально інша команда. «Бо посадити Борисова чи звільнити Резнікова — то гарне шоу. Яке тільки збільшило корупційну ренту „за ризики“. Поламати систему та створити нову — справжній виклик для справжнього лідера […] Для радикальних реформ президенту потрібні соратники, які мріють про згадку в підручниках історії, а не про маєток в Конча-Заспі. А таких наразі навколо Зеленського не густо…», — констатує Друзенко.

https://www.facebook.com/gennadiy.druzenko/posts/pfbid0Eo6qqdrdP4TjvU6pd4XEgr5xGQ7iaN8YZucrSGuA7pgRxcaL6eLF6L1942gS63Zvl?__cft__[0]=AZULVcMotyK5sR-T6eChCe4moCgDZWA0xiunyUWe4MY7NvyASdbheohxH0vuX1Y8XyJkfjFpww4iSc0JHCDd6UnbTYD_X8_lBAsQt0zyQ_5-NLk6eLdS89Hsdjk2PY3e2kFk3zJBOHje89iPqOig8vyKx2rRKvUbQwGxBNBYpDUtsUrIV0lUbTQ-0nG41OXFzU8&__tn__=%2CO%2CP-R

Сілвестр Носенко, аналітик Центру економічного відновлення та колишній перекладач Володимира та Олени Зеленських (2020−2022) зауважує, що стаття TIME «вкотре показала, що Україна і Захід досі не узгодили політичні цілі у війні з Росією і потрібні для них ресурси».

«Через це будь-які варіанти, що відхиляються від ідеального в баченні України, призводять до ламання списів замість тверезого оцінювання альтернатив і, що ще важливіше, їх комунікування громадянам», — резюмує Носенко.

https://www.facebook.com/silvester.nosenko/posts/pfbid0a7GZqAXsq1878zjC2iGWhmx57krYT2EyTJyJrGEtRzTcovPyxPxy8tBAhMFF8koKl?__cft__[0]=AZUyGd_CqbNW6lqEFiMhokGcd3bJjzVxKJG2dKtJYrmEylVcotSa2eaXwuRJwPkUAidJ5px2UGOb8FjnIWP8NrrBJZNDIXnBc3OV2inDorFSDBsxIBylS3iR28coELRQUcAAs2jGSjBR3N-J7IFwzfPX&__tn__=%2CO%2CP-R

Журналіст, головний редактор Європейської правди Сергій Сидоренко вказує на проблемний для України резонанс, який може отримати матеріал TIME на Заході: «На жаль, аудиторія цієї статті – зовсім не українці. І ось це реально проблема».

Сидоренко також припустив, що з-поміж анонімних джерел Саймона Шустера міг бути колишній радник ОП Олексій Арестович, відомий своїми скандальними заявами як до, так і особливо після звільнення. Утім, в коментарях Сидоренку заперечили, що Арестович, навпаки, міг би наполягати на зазначенні в тексті свого прізвища.

https://www.facebook.com/sergio.kyiv.ua/posts/pfbid02RHcqvShaz9QXxx59zXNB4oaaRDN1CS7UvE6Cazz5YHs7jbxxTQMDfYq5HE77z53yl?__cft__[0]=AZW4letp-qOHbgjOHa_Tg38vPnDzzf2dZc427eQCy4WdHGBwCtHs9JA63gF-Oe8j9-4takUp05XfQp-qPpw79r2jRT69H9Vbt8nnlJ3XswLZ9z6ZiasWZNVaYCdi1fzrGgJA1_cikZXZbALty0wSS_12&__tn__=%2CO%2CP-R

Інна Ведернікова, редакторка відділу політики в ZN.UA називає статтю TIME матеріалом «про самотність Зеленського». «І дуже розумних радників, які все розуміють, але нібито не можуть йому сказати правду про війну, в якій він вирішив іти до кінця. Ось тільки ті ж радники [Зеленського] не можуть визнати, як допомогли президенту програти на внутрішньому фронті», — зауважує Ведернікова.

Вона також вказує на відповідальність глави президентського офісу Андрія Єрмака, «який контролює всю виконавчу та законодавчу владу в країні. «І під патронатом якого «люди крадуть так, ніби завтра не настане», — підкреслює Інна Ведернікова актуальність проблем, описаних у статті.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0r1SSEVWpyw1QMwBGtjpe6Czsgkjw7K3RZvdWZxbyzZkytChonjVQKAyf1TCCQG7Bl&id=100087571034124&__cft__[0]=AZXBPlGiUsICrvRqNJCo6p9sZafiaIySsepoP1YOrZKvLtZ1NZyB9iNWuTGBRRW8Kh8eTWEm-khc0BdhoCeHmP4pmWjAlCff5Zvd_WGdmwadqcfHqOfJfLq4c3UwSo0bD4WjmfH2v7oaFhWIAPyLf5gjmKbnr7P5Btkl_iu8KzcdEQ&__tn__=%2CO%2CP-R

Водночас є і ті, хто вважає статтю в TIME маніпулятивною.

Олексій Панич, доктор філософських наук, перекладач і громадський діяч, член PEN Ukraine звернув увагу на такий абзац у тексті матеріалу: «За словами деяких помічників, упертість Зеленського шкодить зусиллям їхньої команди зі створення нової стратегії, нового послання. Під час обговорення майбутнього війни одна тема залишається закритою — можливість переговорів з Росією про мирну угоду. Судячи з останніх опитувань, більшість українців відкидають такий крок, особливо якщо він означатиме втрату будь-яких окупованих територій».

На думку Панича, саме теза про «можливість переговорів з Росією» і є тією метою, заради якої створено матеріал.

«Навесні в Білому домі думали, що давши українцям мінімум потрібної зброї, „щоби не надто провокувати Путіна“, вони дадуть українцям все необхідне, щоби до осені ті відвоювали достатньо для пристойної „переговорної позиції“. Потім виявилося, що мінімум не спрацював („Де ваші успіхи в наступі?“ — правильна відповідь: „Там же, де ваші F16 і озброєння для них, зокрема протибункерні бомби“), але проковтнути відсутність очікуваного наслідку — переговори з Путіним (який, за сценарієм, мав „раптово схаменутися“) вже цієї осені з пристойної для України „переговорної позиції“ — непросто і дуже не хочеться. І тут на сцену виходить Саймон Шустер зі своєю статтею в Time», — розвиває думку Панич.

https://www.facebook.com/oleksiy.panych/posts/pfbid0s9HyVwG2dTc7eQh4e3aFGkbDe3gh2S3KuhgNjr2SG3b148FheFL64o3cnsbF3Vhrl?__cft__[0]=AZVdl-sWQHI16uyhQc1ck3fU9PA0aRgfCHZKQJhaEbrXPHmNMrJd6IQYcFCpU47oP7Z0m70rWhVh3FVL3uYT-bUREyvwWgNREr5hges__t9kgLfHdCw0ayyzJscU-wQRz0U0sHK-x4WmtgczFw-pTVrUz7w4vxOpTGPtEpG5nOgKCg&__tn__=%2CO%2CP-R

Частково маніпулятивним текст вважає і Юрій Луканов, журналіст, медіаексперт і громадський діяч, ексголова Незалежної медіа-профспілки України.

«У статті в Тайм написано багато правди, але при тому вона маніпулятивна. Автор цілковито адекватно описує Зеленського, який керується не реаліями, а власними фантазіями», — вважає Луканов.

Водночас, зауважує він, в матеріалі Шустера «немає позиції військових, лише якісь аноніми, котрі підтверджують концепцію автора про те, що Україна не може перемогти». «Однак, там жодного слова нема про позицію Залужного і його прихильників. Там жодного слова не сказано, що Захід не дав нам належного озброєння, але в той же час вимагав почати контрнаступ. Україна почала його без літаків. Не сказано жодного слова про те, що Захід обмежував Україну у використанні вже наданого озброєння», — наголошує Луканов.

https://www.facebook.com/yuriy.lukanov/posts/pfbid05Ee9uTRkD1PfYCgKJpCjhTLiNQwCqQgJJfBs2MXXo1JnL7Ty1ipvFd1ZdpPiotkNl?__cft__[0]=AZWJpcHT8OyyXd44A8i2pm0zJK3QdpDI1G-Ihmwjadp0uQsQR4dyTQ8hhhW8na3HD-V-T9rN6My4wQtgar0K5oXrCsw3XXFphF-M1lyxJQCh2wEaDYtb6idQK56GEPQtLV4turYcHuTR3Xw8gK_4QL00mlV-SO-wp-5V-Cz9fLGh4w&__tn__=%2CO%2CP-R

Натомість блогер Євген Істребін здивований і вражений, «що значна частина Facebook занепокоєна питанням ХТО це наговорив журналісту, замість того щоб обговорювати ЩО з цим лайном робити».

https://www.facebook.com/evgeny.istrebin/posts/pfbid027oiHQ7P3qqSoGgyKg8WyVZmeUY5d9CsozvyV4WPNUv6U3VDGYZuiRndhH5fpj5qsl?__cft__[0]=AZXkhzuKrH0HZpY9lf7PMIwyw5HvzMxAdVTXlLJcextTpLkTY1vCiA4xycYZ75me0N5bgy5wlfP9VLS44yTKsVxo8YG9pXxKGLtS_QuaO2Ox5OHC7Gl9-NtIi4Ns1NwluRg&__tn__=%2CO%2CP-R

Віктор Чумак, колишній головний військовий прокурор України та в. о. генерального прокурора України, натомість підкреслює: «[Статтю. написано] перебільшено чи ні, упереджено чи ні, з деструктивними намірами чи ні, гівнюком чи ні – це вже і не зовсім важливо. TIME написав не про проблеми Зеленського, це про проблеми України де президентом працює Зеленський. Це не одне і теж саме».

https://www.facebook.com/vik.chumak/posts/pfbid02voGYcrfKKe8ryotTpd1FPHdkkfXZyNGmB8FjDLfiFBTRCsAZqRyPkWPJrB51JNVil?__cft__[0]=AZW1N1iPfXnRCz9AbWZwJYKXpW6eraiRjPBIGwfL4PejdzL256XzDUZr9FCX552CsDkSqzNKeBrTaM_tWgaI0iiGGAA_4GXO5j_ljOhbV-rss13jskRoXA7w9LdTbNOQkUA5AphUVs9mP0Wh3dyhzw3t&__tn__=%2CO%2CP-R

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Директор ЦРУ Вільям Бернс написав книжку,
яка, на мою думку, має бути обов’язковою для прочитання тими, хто прагне зрозуміти всі важливі події у світі з кінця ХХ століття, зокрема за кулісами дипломатії, міжнародної політики
Кирило Буданов, начальник ГУР, — про книгу
Невидима сила. Як працює американська дипломатія

Повний текст про улюблені книжки
Буданова читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Путін був змушений вбити одного зі своїх найдовіреніших лейтенантів, Пригожина, на очах у всього світу, щоб показати, що він все ще головний. Це схоже на кінець гангстерського фільму Обличчя зі шрамом, коли Тоні Монтана вбиває свого найкращого друга
Борис Джонсон, британський експрем’єр

Повне інтерв’ю з Джонсоном
читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Європейський Союз з’явився тільки тому, що Захід програв всі війни за свої імперії
Тімоті Снайдер, знаменитий американський історик

Повне інтерв’ю з Снайдером
читайте в номері,
що можна придбати тут

Новий випуск журналу NV вже у продажу

Володимир Зеленський є президентом країни в стані війни понад 600 днів, він неабияк втомився, і я не впевнений, що він настільки жадає влади, що захоче лишитися при владі назавжди
Френсіс Фукуяма, зірковий американський політолог і філософ

Повне інтерв’ю з Фукуямою
читайте в номері,
що можна придбати тут

Редактор: Інна Семенова