«Все в крові». Правозахисники реконструювали події теракту в Оленівці

Акція протесту (Фото:REUTERS/Валентин Огіренко)

Медійна ініціатива з прав людини представила розслідування про вбивство бійців полку Азов під час теракту в Оленівській колонії № 120 на окупованій частині Донбасу.

Про це повідомляє Суспільне.

Як розповіли автори розслідування Тетяна Катриченко та Марія Климик, для реконструкції подій ночі масового вбивства полонених з 28 на 29 липня 2022 року команда медійної ініціативи опитала свідків цього злочину. У момент убивства вони перебували всередині барака. Тоді внаслідок двох вибухів загинуло близько 50 «азовців», ще понад 70 дістали важкі травми.

«Ми з командою вирішили зробити паралельне опитування. Паралельне розслідування. Зрозуміло, що нам не вдалося за короткий час встановити все коло відповідальних. Ми не можемо говорити, що наше розслідування остаточне. Але принаймні ми намагалися поговорити зі звільненими з полону військовослужбовцями, які були в бараку. Були поранені. Які були потім на місці злочину того дня. І спробувати відтворити події для того, щоб зрозуміти, що сталося на території Оленівської колонії», — розповіла Тетяна Катриченко.

Марія Климик, співавторка розслідування, журналістка Медійної ініціативи з прав людини, повідомила, що напередодні теракту полонених «азовців» почали переводити в окреме приміщення на території промзони.

«Ми намагалися відтворити зі слів звільнених хлопців, які перебували тієї ночі в бараку, і за їхніми словами ми відтворили приблизно все, як відбувалося в період з 27 по 29 липня. Почалося все з того, що за тиждень до цієї події колонією почали ширитися чутки про якісь списки, тобто людей кудись мали виводити. Згодом виявилося, що ці списки — це були ці 198 азовців, яких згодом перевели в цю промзону. Про існування цієї промзони до цього ніхто не знав. Однак за тиждень до події на цій занедбаній території почалися робити ремонти. „Азовці“ досі не знають, за яким принципом складали цей список. Їх привели в промзону. Вони до останнього не розуміли чому саме в це місце. Це приміщення було зовсім не житлове», — зазначила вона.

За словами Марії Климик, 28 липня ввечері проводилося шикування. Російські окупанти перевірили всіх полонених за списком, після чого по одному завели назад у барак. На вулицю виходити їм заборонили, хоча раніше в інших бараках дозволяли виходити до відбою на вулицю і навіть там спати.

«Але саме в цій частині барака їм заборонили навіть ночувати на вулиці. Вони просилися залишитися на вулиці, бо було спекотно. Але їм заборонили щось робити», — каже Климик.

За її словами, відповідальний за барак обійшов територію перед відбоєм. Він перевірив, чи всі полонені на місці.

«Перший вибух, який люди почули, стався десь за територією колонії. Його почули не всі. Приблизно о 23:30 — 00:00 пролунав вибух уже всередині барака. Опитаний нами військовий, який 29 липня приходив до цього барака впізнавати тіла, — він казав, що в одній частині всі загинули. Там, де була будка, люди дістали важкі поранення, але вижили. В іншій частині отримали осколкові поранення», — каже автор розслідування.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

За її словами, полонені не отримали жодної медичної допомоги.

«Жодних медиків не було. Їм заборонили заходити. Натомість прийшли полонені медики, які, почувши вибухи, одразу зібрали всі медичні засоби, які в них були. Вони чекали, поки до них прийде охорона. Але вони чекали години 2−3. прибігли до цієї алеї, то опитаний нами медик — він описує це як дуже жахливу картину. навіть після „Азовсталі“ він ніколи не думав, що таке побачить. Хтось із хлопців біг, хтось повз. Усі в крові. З травматичною ампутацією. -мозковими травмами, з глибокими ранами черевної порожнини. Вони самостійно в такому стані добиралися до цієї алеї з допомогою. Медики мали дуже мало коштів. Як зазначають хлопці, уже хтось із охоронців почав кидати шматки тканини, щоб можна було перев’язати рани», — заявила вона.

За словами медика, через те, що адміністрація колонії зовсім не поспішала надавати допомогу, п’ятеро поранених, яких удалося витягнути з барака на алею, загинули від великої крововтрати або через важкі внутрішні травми.

«З моменту вибуху до того, як хлопців почали евакуювати, минуло шість годин. Увесь цей час медики і поранені, які були не в критичному стані, своїми силами намагалися рятувати своїх побратимів», — розповіла Марія Климик.

Потім тяжкопоранених почали вивозити навіть не спеціальними каретами швидкої допомоги, а звичайними військовими КамАЗами. Їх туди клали на носилки один на одного.

«Хлопці були у важкому стані Але на це ніхто не зважав. Дорогою в лікарню в першому камазі загинули ще двоє чи троє людей через те, що вони перевозилися в недозволеному стані. Як зазначає військовий, цей камаз їхав на великій швидкості. Не гальмував на ямах. Тобто, хлопці ще по дорозі отримали ще значні травми від способу їхнього транспортування», — каже Марія Климик.

29 липня 2022 року Генштаб ЗСУ повідомив, що РФ завдала удару по колонії в окупованій Оленівці, щоб звинуватити Україну в скоєнні військових злочинів, а також приховати тортури над полоненими та розстріли, які вчиняють за наказами окупаційної адміністрації та командування на тимчасово окупованій території Донецької області.

Інфографіка: NV

У колонії окупанти утримували, зокрема, захисників Маріуполя, серед яких — бійці полку Азов.

Російські пропагандистські ЗМІ заявляли, що загинули щонайменше 53 українських полонених військовослужбовців. Наступного дня в міноборони РФ опублікували список 42 загиблих. В Україні заявили, що поки не отримували цих даних. За даними Офісу генерального прокурора, унаслідок російського теракту загинуло близько 40 осіб і 130 дістали поранення. В опублікованих країною-агресором списках виявили розбіжності.

Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що, на думку міжнародних експертів, причиною вибуху в колонії була термобарична зброя.

У вересні радник глави Офісу президента Михайло Подоляк говорив, що через 40 днів після вбивства українських військовополонених в Оленівці Росія досі не допустила міжнародні організації на місце злочину.

В ООН 5 січня 2023 року оголосили, що розформували місію, яка мала розслідувати російський теракт. Рішення ухвалив генсекретар Антоніу Гутерріш через відсутність умов, за яких місія могла б вирушити до Оленівки.

Редактор: Євгеній Василенко