Виїзд чоловіків за кордон. Чи будуть зміни з 1 березня 2024 року
Виїзд чоловіків за кордон у 2024 році (Фото:Віталій Грабар)
Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 10449 про мобілізацію у першому читанні. 21 лютого допрацьований текст документу мають розглянути у другому читанні. У разі ухвалення мають зокрема змінитись правила виїзду чоловіків за кордон.
Однак умови виїзду за кордон змінюються також і через зовнішні чинники. NV розповідає, які правила виїзду чоловіків за межі України діють зараз та що зміниться з 1 березня.
- Хто з чоловіків може виїхати за кордон
- Виїзд чоловіків за кордон: підстави та необхідні документи
- За сімейними обставинами
- За станом здоров’я
- Для навчання
- Для допомоги Збройним Силам України
- За професією
- Держслужбовці
- Виїзд за кордон — чи потрібні військово-облікові документи
- Виїзд за кордон 2024 — які зміни чекають на українців з 1 березня
Хто з чоловіків може виїхати за кордон
Військовозобов’язані чоловіки обмежені в праві перетину державного кордону під час воєнного стану. Чоловіки віком до 18 років та понад 60 років, а також ті, які не підлягають призову за станом здоров’я і не здійснювати тяжкого злочину, можуть виїжджати з країни відповідно до правил. До цієї категорії належать чоловіки з фізичними вадами, деформаціями опорно-рухового апарату, травмами, через які їх було виключено з військового обліку.
● особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду;
● батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, в якому зазначено статус «дитина з інвалідністю», або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
● батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
● баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
● особи, які потребують постійного догляду, ― у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду;
● опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, ― один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
● особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання, ― у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). З розрахунку одна супроводжуюча особа на 25 осіб, які потребують постійного догляду.
Для українців приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони означатиме, зменшення дозволеного часу перебування без візи на території цих країн. До 1 березня 2024 українці мали додаткові 90 днів для перебування на території Болгарії та Румунії на додачу до тих 90, що гарантовані домовленостями між Україною та ЄС. Однак ці додаткові дні розповсюджувались лише на тих, хто не звертався до державних установ за тимчасовим захистом.
Тож тепер українці можуть легально перебувати на території цих двох держав лише 90 днів. Далі — або оформлювати інші дозвільні документи, або виїжджати до інших країн поза межами дії Шенгену.
