Як діяти, чого не робити і що тримати в аптечці: усі головні поради МОЗ на випадок російського теракту на ЗАЕС

Поділитися:

Навчання рятувальників у Запоріжжі на випадок катастрофи на ЗАЕС (Фото:REUTERS/Stringer/File Photo)

2 липня стало відомо, що з окупованого Енергодара виїхали деякі колаборанти-працівники Запорізької АЕС, а також частина персоналу Росатому, які були завезені на ЗАЕС з Росії. Цей факт підтвердив український мер Енергодара Дмитро Орлов.

Нові дані Орлова посилюють попередні численні застереження української влади та ГУР Міноборони України про те, що росіяни можуть готувати теракт на ЗАЕС і вже замінували окремі об’єкти станції.

NV зібрав усі доказові і найважливіші рекомендації Міністерства охорони здоров’я України та профільних державних центрів про те, що варто і чого не слід робити українцям в разі катастрофи на ЗАЕС.

Зони ризику: кого стосуються рекомендації у випадку теракту на ЗАЕС

У МОЗ підкреслюють, що в разі будь-якої надзвичайної події на ЗАЕС необхідно стежити за повідомленнями:

• інформаційних каналів ДСНС (офіційний сайт, Телеграм-канал, Facebook-сторінка ДСНС, також регіональні управління ДСНС, зокрема в Запорізькій області)
• інформаційних каналів місцевих органів влади,
• обласних центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ, які здійснюють моніторинг радіаційного фону (кожна область має власний сайт такого центру).

Саме там будуть опубліковані детальніші вказівки щодо зон потенційного ураження і щодо того, кому варто дотримуватися наведених нижче та інших рекомендацій. Скоріше за все, такі застереження стосуватимуться далеко не всіх областей і населених пунктів України.

Наприклад, Київ буде поза межами радіаційного впливу у випадку катастрофи на ЗАЕС, запевнив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Він наголосив, що в разі теракту необхідно буде дослухатися ситуативних рекомендацій, оскільки вони прив’язані до конкретної ситуації та радіаційного моніторингу.

Рекомендації МОЗ для домашніх аптечок на випадок катастрофи на ЗАЕС (вони деталізовані нижче наприкінці матеріалу) подано лише для мешканців 50-км зони довкола станції. Ці поради не є релевантними для людей, що живуть поза цим радіусом, наголошують фахівці міністерства.

На графіці нижче подано неофіційну мапу, де показано 30-км та 100-км зони довкола ЗАЕС, а також також умовні межі поширення радіактивного забрудення протягом доби після гіпотетичної аварії на ЗАЕС при північно-східному вітрі (використано дані і розрахунки джерел NV). Відповідно до цих даних, в зону негайної евакуації на шляху поширення радіоактивного забруднення можуть потрапити, серед інших районів:

• місто Енергодар,
• Васильківський район Запорізької області,
• Баштанський район Миколаївської області,
• Бериславський та Каховський район Херсонської області

Інфографіка: NV

Перші кроки на випадок рукотворної техногенної аварії на ЗАЕС

1. Зайти в приміщення або залишатися в ньому

«Залишатися в приміщенні або терміново у нього зайти, якщо ви перебуваєте на вулиці – це найбезпечніша дія, яку обов’язково варто виконати», — наголошують у МОЗ України. Це може бути підвал або будь-яке інше приміщення.

Що ще зробити в приміщенні:

• найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі, оскільки радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель;
• якщо можливо, слід залишатися в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей — або ж зачинити вікна та двері, ущільнити отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо);
• вимкнути системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у будинку,
• тримати поруч домашніх тварин, не дозволяти їм гуляти на вулиці,
• залишатися в укритті, допоки офіційна влада не надала інших вказівок.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

2. Стежити за офіційними джерелами інформації

Як уже вже було зазначено вище, слід користуватися повідомленнями від рятувальників (ДСНС), поліції, органів місцевої влади (на офіційних сайтах або сторінках у соцмережах). «Якщо місцева влада та надзвичайники дають вказівки — виконуйте їх обов’язково», — наголошують у МОЗ України.

3. Знезаразити себе, знявши одяг

Варто зняти верхній шар одягу. «Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер, тримайте його далі від людей і домашніх тварин», — пояснюють фахівці МОЗ.

За можливості слід робити це в рукавичках та масці або респіраторі.

4. Помитися, якщо є така можливість

За можливості варто приняти душ з милом, голову помити шампунем.

Що при цьому важливо:

• не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити на ньому радіоактивний матеріал;
• не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани;
• якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини тіла,
• якщо доступу до води немає взагалі, можна скористатися навіть вологими серветками, вологою тканиною, при цьому зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

5. Одягнути чистий одяг

Далі слід перевдягнутися в чистий одяг та допомогти іншим.

«Допоможіть вашим рідним і близьким виконати перераховані вище дії. За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі», — радять в МОЗ України.

6. Подбати про безпеку води та харчових продуктів

Питна вода

Пакування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин. Тож лише вода в пляшках вважатиметься безпечною (не забрудненою) для пиття — допоки рятувальники чи влада не повідомлять про безпеку вживання водопровідної води.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє її радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах.

Напої у холодильнику є безпечними для вживання.

Вода в інших місткостях у вашому домі, таких як туалетний бачок або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе, а також пакувань з їжею і водою.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, її все одно можна використовувати її для знезараження. «Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу», — пояснюють у МОЗ.

Харчові продукти

Як і вода, харчові продукти після радіаційної аварії є безпечними, якщо:

• зберігалися в герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо),
• це їжа з холодильника та морозильної камери.

Як вживати їжу після потенційної катастрофи на ЗАЕС:

• якщо йдеться про їжу з контейнерів чи інших ємностей, варто протерти їх вологою тканиною або чистим рушником, перш ніж відкривати;
• теж саме зробіть із кухонним приладдям перед використанням,
• використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у місці, недоступному для людей і тварин,
• вимийте руки після очищення.

МОЗ також дає посилання на рекомендації американських Центрів з контролю та профілактики захворювань на випадок надзвичайної ситуації з викидом радіації. Зокрема щодо їжі та питної води там є такі додаткові поради:

• не можна збирати та їсти їжу з власного саду, ділянки, городу, доки спеціальні служби не підтвердять, що у вашому районі/регіоні це безпечно;
• їжа для домашніх тварин, як і їжа для людей, є безпечною у герметичній тарі (банки, пляшки, коробки), їх також доцільно витерти із зовнішнього боку;
• миски, тарілки та килимки для домашніх тварин перед використанням теж слід протерти вологою ганчіркою або чистим рушником з подальшою утилізацією цієї ганчірки;
• продовжувати приймати ваші звичайні ліки безпечно — ті, які знаходяться в пакуванні, контейнерах або закритій тарі.

Йодид калію: чи потрібно його приймати для профілактики або після вибуху на ЗАЕС?

Йодид калію «профілактично» до катастрофи на ЗАЕС

Ні, приймати йодид калію наперед без потреби — недопустимо! Це може нашкодити вашому здоров’ю. Жоден сценарій подій, який може трапитися на Запорізькій АЕС, не потребує проведення йодної профілактики, наголосили у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки.

«На сьогодні немає причин вживати таблетовані препарати йоду чи його розчини. Безпідставне вживання пігулок йодиду калію загрожує вашому здоров’ю. Проковтування настоянки йоду, Бетадину або розчину Люголя можуть викликати серйозні опіки слизової та отруєння», — застерігають українців у центрі.

До побічних ефектів неконтрольованого прийому йодида калію (стабільного йоду) відносять, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України:

• висипання на шкірі;
• запалення слинних залоз із набряком та болем, частковою втратою смаку та сухістю у роті;
• шлунково-кишкові розлади — нудоту, діарею;
• серйозні алергічні реакції – лихоманку і болі в суглобах, набряк частин тіла (обличчя, губ, язика, горла, рук або ніг), проблеми з диханням, говорінням або ковтанням; хрипи або задишку;
• розлади серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардію, фібріляцію передсердь;
• розлади нервової системи: збудження, тремтіння, тремор рук;
• зоб — збільшення розмірів щитоподібної залози
• втрата маси тіла
• гіперфункцію щитоподібної залози
• зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), небезпечний зниженням частоти пульсу, артеріального тиску.
• також є ризик смерті.

«Калій йодид корисний лише в окремих ситуаціях в конкретних дозах і для певних груп людей. Тож приймати його „про всяк випадок“ — не можна! Він може зашкодити здоров’ю», — резюмують в МОЗ.

Йодид калію після гіпотетичної катастрофи на ЗАЕС, спричиненої РФ

«Коли варто приймати йодид калію? Якщо коротко — не раніше відповідного повідомлення від органів влади», — наголошують у МОЗ України.

Якщо на Запорізькій АЕС станеться будь-яка надзвичайна ситуація, органи влади чи ДСНС озвучать відповідні рекомендації – без такої вказівки приймати йодид калію немає ні сенсу, ні потреби.

У МОЗ України нагадують, що йодид калію не захищає людей від радіації, а захищає тільки щитоподібну залозу від впливу радіоактивного йоду. Тобто захистити себе [після радіаційної катастрофи] можливо лише за умови дотримання трьох основних правил:

• перебувати в укритті,
• стежити за офіційною інформацію
• виконувати вказівки органів влади.

«Йодна профілактика здійснюється одноразово. Тобто вживання йоду зараз не має жодного сенсу», — ще раз наголошують в МОЗ.

Що таке йодид калію і чому зупинені реактори ЗАЕС фактично роблять непотрібною йодну профілактику

Йодид калію — це сіль, схожа на кухонну. У аптеках він найчастіше продається у формі таблеток. Якщо за потреби приймати його вчасно, відповідно до рекомендацій й у визначеному дозуванні, йодид калію здатен блокувати поглинання тільки радіоактивного йоду і тільки щитоподібною залозою. Це знижує ризик розвитку раку щитоподібної залози та інших її захворювань, однак не захищає від радіації весь організм.

Відповідно, йодна профілактика — це насичення щитоподібної залози стабільним йодом, щоб залоза не могла поглинати радіоактивні ізотопи йоду і уникла опромінення.

«Радіоактивний йод утворюється тільки за умови роботи енергоблока на [повній] потужності. Тобто, тоді, коли енергоблок АЕС генерує електроенергію. Останній діючий енергоблок Запорізької АЕС було переведено в стан зупину у вересні 2022 року. А це означає, що енергоблоки ЗАЕС знаходяться в зупині щонайменше 9 місяців та не генерують електроенергію протягом цього часу», — нагадують у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки.

Найдовший період напіврозпаду (кількість радіоактивної речовини зменшується в два рази) з ізотопів йоду має йод I-131, цей перід становить близько 8 діб. Решта ізотопів радіоактивного йоду має ще коротший період напіврозпаду. «Це в свою чергу означає, що з моменту зупину енергоблоків ЗАЕС пройшло щонайменше 34 періоди напіврозпаду даного ізотопу йоду. Тобто, його активність в останньому зупиненому реакторі на ЗАЕС зменшилась в мільярди разів порівняно з вереснем 2022 року», — пояснюють в центрі.

Таким чином, йодопрофілактика має сенс тоді і лише тоді, коли є реальна загроза надходження радіоактивного йоду в організм. А його на ЗАЕС немає. Отже, при гіпотетичній аварії чи теракті на ЗАЕС викид радіоактивних речовин не міститиме ізотопів йоду. Саме тому, йодопрофілактика не потрібна.

Вживання препарату калію йодиду за таких умов є не лише марним, але й шкідливим.

Рішення про прийом йоду, якщо в ньому буде потреба, приймуть місцеві органи виконавчої влади на основі:

• прогнозу радіаційної обстановки
• інформації від представників експлуатуючої АЕС організації, МОЗ України, ДСНС України.

Що тримати в домашній аптечці на випадок катастрофи на ЗАЕС

Відповідну рекомендацію МОЗ України оприлюднило 24 червня. Ця інформація стосується лише мешканців 50-кілометрової зони навколо ЗАЕС і не є релевантною для людей, що живуть поза цим радіусом.

1. Калій йодид — лише на випадок офіційних рекомендацій

Приймати потрібну дозу калію йодиду потрібно тільки після офіційного оповіщення! Таке оповіщення проводиться місцевими органами виконавчої влади та ДСНС через засоби масової інформації.

«Оптимально прийняти препарат після оповіщення за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари, проте калій йодид залишається ефективним одночасно з надходженням „хмари“ та через 6 годин після нього. Не рекомендуємо прийом препарату через 24 годин після надходження хмари», — підвреслюють в МОЗ.

2. Алюмінієво-антацидні сорбенти

Така група засобів зазвичай активну речовину — гідроксид алюмінію — і використовуються для прискорення нейтралізації, зв’язування та виведення радіонуклідів з організму і, таким чином, зниження ризику для здоров’я внаслідок їх надходження.

3. Альгінати

Активна речовина — натрію альгінат. Він cтворює захисний бар’єр на поверхні рідкого вмісту шлунку. Цей бар’єр запобігає всотуванню небезпечних речовин організмом.

4. Маски чи респіратори

Засіб фізичного захисту для зменшення потрапляння в організм небезпечних речовин.

Редактор: Інна Семенова