Як ЗСУ за п’ять тижнів звільнили стільки ж території, скільки РФ захопила за пів року і що означає публічна поява Герасимова — ISW
Артилеристи ЗСУ працюють по ворожих цілях з української 155-мм гаубиці Богдана, околиці Бахмута, 5 липня 2023 (Фото:REUTERS/Sofiia Gatilova)
Збройні сили України від початку контрнаступальних операцій у червні вже звільнили майже стільки ж територій, скільки Росія захопила після 1 січня 2023 року і донині.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни за підсумками 10 липня.
За п’ять тижнів українські сили звільнили майже стільки ж території, скільки російські війська захопили за шість місяців. ISW підрахував на основі власних спостережень за боями з прив’язкою місцевості, що від початку контрнаступу України 4 червня ЗСУ відвоювали приблизно 253 квадратних кілометри території. Тоді як російські окупанти захопили загалом близько 282 кв. км по всьому театру бойових дій після 1 січня. (Аналітики Інституту окремо зауважують, що українські офіційні звіти про звільнену територію відрізняються від оцінок ISW — переважно через те, що Україна інакше розрахувала свій початковий контроль над місцевістю. Тож ISW представляє власну цифру звільненої території, щоб порівняти російські та українські здобутки).
10 липня українські війська вели контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту: на Бахмутському, Бердянському (межа Донецької і Запорізької областей) та Мелітопольському (захід Запорізької області) напрямках. За минулий тиждень, як повідомили в Генштабі ЗСУ, українські війська звільнили 4 кв. км території на Бахмутському напрямку, а з початку контрнаступальних дій загалом 24 кв. км під Бахмутом. У Генштабі також повідомили, що на Бердянському та Мелітопольському напрямках українські війська просунулися до 1 кілометра, а загалом з моменту початку контрнаступу на цих напрямках українські війська просунулися на відстань до 8,6 км.
Під Бахмутом українські сили, схоже, прагнуть захопити війська РФ у пастку, а операції ЗСУ на Бахмутському напрямку за останні дні мали на меті повільно охопити російські війська в місті та на його флангах. ISW оцінює заяви ЗСУ про встановлення вогневого контролю над містом як більш достовірні, аніж попередні спроби росіян заявити про повне перекриття українських комунікацій в Бахмуті та навколо нього під час штурмів міста. В ISW також констатують, що «страх перед вогневим контролем України і невідворотними загрозами для Бахмута [сил окупантів у місті] пронизує російський інформаційний простір», а російські «воєнкори» неодноразово висловлювали побоювання, що ЗСУ оточують російські сили в Бахмуті. Українські контрнаступальні дії в цьому напрямку можуть серйозно загрожувати російському контролю над Бахмутом, хоча ще зарано прогнозувати звільнення міста, констатують в ISW.
Перша після заколоту вагнерівців публічна поява генерала армії РФ Валерія Герасимова, начальника Генштабу Росії та головнокомандувача окупаційних військ в Україні, підтверджує попередню оцінку ISW про те, що він, ймовірно, збереже свою формальну офіційну посаду в російській армії. 10 липня Міністерство оборони Росії опублікувало кадри, на яких Герасимов отримує звіти від інших командувачів про нібито спроби ЗСУ завдати ударів по російських військових об’єктах в окупованому Криму, Ростовській і Калузькій областях. Кремль раніше відреагував на спекуляції щодо публічної відсутності Герасимова, підтвердивши його роль начальника Генштабу, а зараз, схоже, вирішив «показати» Герасимова, щоб відповісти на новий вибух чуток про його відсутність чи заміщення після заколоту ПВК Вагнера. Зокрема йдеться про припущення, що командувач «ВДВ» Росії генерал-полковник Михайло Теплінський нещодавно перейняв обов’язки Герасимова щодо російських операцій в Україні, хоча підтверджень цих припущень досі немає. Водночас перша публічна поява Герасимова була зосереджена на питаннях внутрішньої безпеки самої Росії, а не на російських операціях в Україні, якими має керувати командувач театру бойових дій, зауважують в ISW.
Підтверджена Кремлем зустріч Володимира Путіна з Євгеном Пригожиним не узгоджується з попередньою риторикою Кремля щодо Пригожина та його ролі в приватній військовій компанії Вагнера, констатують в ISW. Аналітики відзначили також, що один з прокремлівських «воєнкорів» охарактеризував зустріч Путіна і Пригожина як спробу Кремля «м’яко» відсторонити Пригожина і реструктуризувати ПВК Вагнера. В ISW ж вважають, що публічна поява Герасимова та визнання зустрічі Путіна та Пригожина, ймовірно, є частиною ширшого наративу Москви у спробі запевнити, що Кремль володіє повним контролем ситуацію після заколоту вагнерів, та водночас залучити на свій бік тих, хто схиляється до лояльності ПВК Вагнера, і особливо самогу Пригожину.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Редактор: Інна Семенова
