«Якщо є майно, до тебе прийдуть». Які проблеми створює держава «репресивним» законопроєктом про мобілізацію — аналізує політолог
Поділитися:
Військові ЗСУ (Фото:Сухопутні війська/Telegram)
Автор: Богдан Амосов
Політолог Олег Саакян в інтерв’ю Radio NV проаналізував, які серйозні проблеми ігнорує запропонований Кабміном законопроєкт щодо мобілізації і до чого це може призвести.
https://www.youtube.com/watch?v=6UQQcGT-8Bc
— Що відбувається з законопроєктом про мобілізацію? Над ним працював уряд, над ним працювали в оборонному комітеті. Зараз не знають, що з ним робити. Як гарячу картоплю перекидають від одних представників влади до інших.
— Класичний український процес прийняття нових законодавчих норм. В усіх гострих питаннях завжди відбувалося так само.
Депутати одразу ж відкочуються на пів кроку назад і кажуть: «А нас не питали, ми зараз будемо допрацьовувати». І зрештою запускається нормальний процес нормотворення з консультаціями, з залученням експертів.
Але перед цим [треба] обов’язково пройти весь шлях однакових помилок з вигрібанням всіх негативів.
Так і щодо мобілізації. Це дуже комплексне питання, яке стосується не лише поповнення кадрового потенціалу Сил оборони. Воно стосується і зміни демографічного балансу, зміни балансу сплати податків. Це створення додаткових точок напруження між різними категоріями населення і групами, коли створюється обмежений ресурс і конкуренція за нього, наприклад ротація.
З одного боку, опиняються родини і самі фронтовики, які хочуть повернутися додому. А з іншого боку, з’являються родини тих, кого мобілізують. Це можуть робити з порушенням норм, в пришвидшеному режимі; ігноруючи хвороби, ігноруючи все інше. І, відповідно, одні будуть казати «де наша справедливість», щоб повернулися додому, а інші будуть казати «почекайте, де справедливість, щоб дійсно визначити, кого потрібно і яким чином відправляти».
Держава фактично скидає з себе ті функції, які має виконувати, на рівень конфлікту інтересів. Це все про мобілізацію.
Законопроєкт, який ми побачили, зрозуміло, він не пройде в парламент у тому вигляді, в яком є. Це з самого початку зрозуміла історія.