«З 35 окупантів уціліли четверо». Заступник комбата — про наступ росіян на Донеччині, брак боєприпасів та про новобранців з-за кордону
Заступник командира батальйону спецпризначення ОПБ, позивний Консул (Фото:Сергій Окунєв / NV)
Автор: Сергій Окунєв
23-й батальйон спеціального призначення Окремої президентської бригади ЗСУ з літа 2022 року майже безперервно бере участь в обороні Донеччини. Цей підрозділ ефективно нищив ворога та боронив Бахмут і Часів Яр. Зараз бійці на інших позиціях, де в перший же день відбили черговий наступ. Кореспондент NV Сергій Окунєв вирушив на Донеччину, де зустрівся із заступником командира батальйону на позивний Консул та дізнався, чи справді є панічні настрої через чутки про швидку окупацію всієї області.
«Тактика ворога — переконати, що зараз вони візьмуть чергове село і фронт посиплеться». Про ситуацію біля Часового Яру
Спілкування з військовими на Донеччині навесні 2024 року завжди починається з розмови або про Часів Яр, або про Авдіївський напрямок. Консул, як один з командирів, який безпосередньо брав участь в обороні Часового Яру, коментує певні панічні чутки, що останнім часом стають більш поширеними.
https://www.facebook.com/watch/?v=790954349770062&rdid=EPLZcvIwjyievwOS
«Інформаційна тактика росіян приблизно одна й та сама вже не перший місяць і навіть не перший рік. Вони намагаються переконати і самі себе, і усіх навколо, що ось-ось візьмуть чергове село чи маленьке місто, а далі магічним чином наша оборона розвалиться, посиплеться і вони миттєво прорвуться вперед. Я особисто це чув і про Попасну, і про Соледар, і про Бахмут, тепер ось — про Часів Яр», — каже Консул.
Військовий нагадує, що ворог витрачав неймовірні ресурси на штурмові дії навколо Бахмута, продовжує витрачати їх навколо Часового Яру та має набагато більші втрати, як в особовому складі, так і в техніці, насправді не маючи значного просування.
Читайте також:
«Я особисто не уявляю, як вони з наявними силами та засобами можуть влаштувати прорив на Слов’янськ чи Краматорськ. Рахуйте самі — скільки ресурсів вони витратили на штурм Бахмута, скільки часу їм знадобилося. Тепер вже скільки часу вони штурмують Часів Яр. А мова про ділянку в 5−10−15 км вглиб. Скільки часу та ресурсів їм потрібно, щоб зробити просування на 30−40−50 км?» — наголошує він.
Консул визнає, що значну роль в ефективності української оборони грають своєчасні та масштабні поставки зброї. Проте і тут, за його словами, у батальйоні є позитивні зміни.
«Останнім часом ситуація змінилася на краще». Про дефіцит боєприпасів та спроби росіян наступати
Коли мова заходить про вже традиційні проблеми Збройних сил — снарядний голод та відсутність поповнення особового складу — Консул висловлює стриманий оптимізм.
«Конкретно в нашому підрозділі та на нашому секторі оборони ситуація зі снарядами змінилася на краще. Значно краще! Ні, боєприпасів не може бути достатньо ніколи. Завжди є цілі, завжди є по чому працювати. Мотивація у нас точно є, вміння — також», — каже заступник комбата.
Консул згадує перші дні у новому районі оборони. Коли батальйон перевели з-під Часового Яру на інші позиції на Донеччині, буквально на другий день ворог спробував атакувати, мабуть, сподіваючись на те, що підрозділи не орієнтуються на нових позиціях.
«Восени ми запустили активну фазу рекрутингу. Змогли набрати нових людей. Тут працює і сарафанне радіо, все ж таки за два роки багато хто про нас чув. Зараз тривають навчання, ніхто нікого не кидає в бій просто з автобуса, як про це розповідають російські джерела», — розповідає офіцер.
Узимку NV вже розповідав про підходи 23-го батальйону до рекрутингу, залучення новобранців, їхньої підготовки і навчання, репортаж можна прочитати ТУТ.
«Були хлопці, які казали: ми не готові воювати. Пройшов час — і ми ставимо їх у приклад іншим», — говорить заступник комбата.
Він додає, що і на третій рік повномасштабної війни до батальйону приходять іноземні добровольці.
«Мотивація у них така: ми побачили, що відбувається в Україні з містами, з цивільним населенням, і зрозуміли, що потрібна наша допомога. Досвід у людей різний — хто спортсмен, хтось мав досвід в охороні чи у військовій сфері, але є і цивільні люди, які залишають власний дім та побут, щоб доєднатися до оборони Україні. Чому приєднуються після двох років вторгнення? Багато хто каже, що вірили в домовленості, санкції та тиск з боку західних країн на Росію, щоб та припинила війну. Але що далі, то більше розуміли, що не варто на це чекати», — каже співрозмовник NV.
З міркувань безпеки редакція не уточнює, де розташований новий сектор оборони 23-го батальйону на Донеччині. Проте він не менш відповідальний та важливий, ніж попередні позиції. Заступник комбата Консул та інші військові, з якими вдалося поспілкуватися журналісту NV, впевнені, що проривів та швидких просувань ворога на цій ділянці фронту не буде.
