За партами, вдома та… в метро. Як українські діти навчатимуться у 2023—2024 році, чи готові укриття у школах і коли будуть канікули

Поділитися:

Навчальний клас у сховищі (Фото:Суспільне)

Вдруге початок занять у школах України припадає на воєнний час. Необхідність давати дітям знання поєднано з побоюванням за їх безпеку. За даними Міністерства освіти й науки, торік майже три чверті навчальних закладів мали укриття, куди школярі та вчителі могли спуститися під час тривоги, у новому навчальному році цей відсоток має бути більшим. Водночас у прифронтових регіонах про навчання офлайн наразі не йдеться.

NV розповідає, що відомо про підготовку до навчального року 2023—2024 та про особливості роботи шкіл у найбільших містах України.

Починаємо 1 вересня

Улітку 2022 року Верховна Рада зупинила дію низки положень законів щодо загальної середньої освіти. Зокрема, під час дії воєнного стану може бути змінена тривалість навчального року, дати його початку й закінчення. Таким чином навчальний рік не обов’язково має починатися 1 вересня і тривати 175 днів, як було у мирні роки.

Менше з тим, у постанові Кабінету міністрів від 28 липня 2023 року сказано, що для закладів загальної середньої освіти тривалість прийдешнього навчального року визначено з 1 вересня 2023-го до 28 червня 2024-го. При цьому організацію початку навчання мають забезпечити обласні військові адміністрації та директори шкіл — залежно від безпекової ситуації у кожній області.

Три форми освітнього процесу

Єдиної схеми шкільного навчання в Україні знову, як і в минулому році, не буде. У листі міністра освіти Оксена Лісового, адресованому керівникам обласних та Київської міської військових адміністрацій, вказано, що освітній процес може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (змішаним режимом).

• очний режим, тобто звичне офлайн-навчання (класи, парти), запроваджується тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу Повітряна тривога. Якщо укриття замалі, передбачене позмінне навчання;
• змішаний режим — це коли практичні або лабораторні заняття проводитимуть очно, а лекційні — онлайн. При цьому, наголошують у МОН, у початковій школі бажаним є саме очний режим;
• дистанційний режим — навчання онлайн.

https://www.facebook.com/oksenlisovyi/posts/pfbid0GedgzqHQht4ggyciBK5tgHbm9TxQwo94RZhi5tjaoZtbKS13ZWPxruU9W6sfqMFkl

До 1 вересня усі ОВА та засновники закладів освіти мають визначитися із формами навчання у своїх регіонах.

«Як міністр і як батько чудово розумію, що три роки дистанційного навчання для дітей — це складно і це суттєво впливає на якість освіти. Тож зараз докладаємо максимум зусиль, аби усі охочі повернутися до очного навчання мали таку можливість. Але з урахуванням усіх безпекових аспектів та вимог», — написав Лісовий у Facebook.

Освітяни обіцяють, що підхід до організації уроків буде максимально гнучкий і може змінюватися впродовж року.

Якщо батьки не згодні з очним форматом, вони можуть обрати інший для своєї дитини — дистанційний, сімейний (домашній) або екстернат.

А що з укриттями

Наявність захисної споруди — обов’язкова умова для занять в офлайн-режимі. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 11 серпня навів такі дані: в Україні 68% освітніх закладів мають укриття різного типу, що дозволяє розмістити там 4,7 мільйона учнів та вчителів. Це, за словами керівника уряду, недостатньо, місцева влада повинна активніше будувати укриття в школах, гроші на що було виділено ще в квітні.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Найбільша потреба в укриттях на Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині, в Дніпропетровській та Одеській областях. Ці регіони в зоні ризику через російські обстріли. Потрібно завершувати там роботи якнайшвидше», — сказав Шмигаль на засіданні Кабміну.

Якщо говорити про реальний прогноз, скільки дітей зможуть сісти за парти цього року, то варто згадати, як завершився минулий рік, зазначив в ефірі телемарафону заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

«Минулого навчального року в нас фактично 75% шкіл мали укриття, які дозволяли там перебувати понад половині учнів. Ми розуміємо, що не всі школи в Україні зможуть розпочати навчальний рік в офлайн-форматі, але завдяки зусиллям органів місцевого самоврядування, використовуючи кошти державного і місцевого бюджетів, відсоток шкіл, які мають укриття, буде значно більший, ніж був на кінець минулого року», — сказав чиновник.

За його даними, повернення дітей на очне навчання підтримує більша частина батьків, навіть у прифронтових регіонах.

Укриття не просто має бути обладнане примусовою вентиляцією й обігрівом — там мають створити можливості для навчання у разі необхідності, наголошував Шмигаль.

Київ

Формат, у якому працюватимуть столичні школи, кожен заклад освіти обиратиме самостійно, консультуючись із батьками учнів. Рішення про запровадження очного, дистанційного або змішаного формату прийматиметься на засіданнях педагогічних рад з урахуванням безпекових норм і побажань батьків.

«Звичайно, ми просимо за можливості віддавати перевагу саме очному навчанню», — казав заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Кожна школа має оновити схеми руху учасників освітнього процесу під час тривоги та провести тренування й навчання із правил перебування в укриттях, додали у столичній адміністрації.

Натомість влада Києва вже визначилася з термінами канікул. Осінні заплановані з 23 до 29 жовтня 2023 року, зимові — з 23 грудня 2023 року до 7 січня 2024 року, весняні триватимуть із 25 до 31 березня 2024 року. Для учнів перших класів додаткові тижневі канікули заплановані з 19 до 25 лютого 2024 року.

Останній дзвоник у школах Києва пролунає 31 травня 2024 року. Компенсаторні заняття для подолання можливих розривів у навчанні, атестація та інші заходи, передбачені освітньою програмою, можуть тривати до 28 червня 2024-го.

Львів

Із 127 шкіл львівської громади 116 мають свої укриття, решта — використовують для сховищ приміщення, які є поряд.

За його словами, у 2023—2024 навчальному році у школах Львова вчитиметься близько 90 тисяч учнів, причому заняття, на відміну від минулого року, планують проводити в одну зміну. Запровадження двозмінного формату торік було викликане саме браком місць у сховищах.

Львів віддав питання строків канікул на розсуд кожної школи.

«Ми б не хотіли втручатись у навчальні процеси шкіл, але маємо розуміти реалії часу, в якому живемо. Через війну знову, як і торік, можуть бути непередбачувані обставини, які впливатимуть на електроенергію, опалення. Ми рекомендуватимемо приймати швидкі і нестандартні рішення. Наприклад, осінні і весняні канікули школи можуть зробити меншими, а зимові подовжити», — зазначив Закалюк.

Дніпро

У цьому місті дискусії щодо форми навчання ще тривають. У мерії не приховують, що намагатимуться виконати рекомендацію центральної влади повернути якомога більше дітей за парти.

«На сьогодні у Дніпрі 116 шкіл із 154 мають найпростіші укриття, які відповідають вимогам наказу № 579 Міністерства внутрішніх справ. А ті школи, які без укриттів, працюватимуть на базах тих, де воно є. Також у тих школах, де укриття має 500 місць, а дітей, наприклад, понад 1000 — навчатимуться у дві зміни. За санітарними нормами молодша школа буде у першу зміну, старша — у другу. Перша зміна триватиме з 08:00 і до 11:25, а друга з 12:00 і до 16:25», — прокоментувала начальниця відділу освіти департаменту гуманітарної політики міськради Людмила Кошман, пише Дніпро Оперативний.

Уже понад місяць батьки вирішують, який формат обрати, після чого подають заявки до навчальних закладів. Думки розійшлися, визнала заступниця мера Ксенія Сушко: 50% за онлайн-навчання, 50% — за офлайн. Уже понад 90% батьків визначилися, додала вона.

Харків

Варіант навчання у шкільних класах навіть не розглядається, заявив мер міста Ігор Терехов. «В жодному разі! Поки зберігається можливість обстрілів з російської території міста Харкова ракетами С-300, жодного класу муніципалітетом відкрито не буде. Коли військові скажуть, дай Боже, немає питань — будь ласка! Того ж дня ми відчинимо усі школи, які збереглись», — цитує його МедіаПорт.

117 шкіл міста мають найпростіші укриття, але, згідно з урядовими постановами, там проводити заняття не можна. Тому мерія міркує над створенням класів у бомбосховищах і навіть у метрополітені.

Терехов уперше висунув цю ідею 19 липня, після чого у шкільних чатах розпочалися жваві дискусії.

Директорка міського департаменту освіти Ольга Деменко казала ICTV, що, за даними анкетування батьків, понад 20% прагнуть відновлення традиційного шкільного навчання — це близько 23−24 тисяч дітей.

Усіх охочих підземка, за її словами, не вмістить, але перші та другі класи — цілком. Вона також зазначила, що зараз йде активна підготовка приміщень у метро, тому навчання там може розпочатися не 1 вересня, а пізніше.

«Там будуть облаштовані повноцінні класи, де шумоізоляція, рекуперація повітря, там будуть відремонтовані туалети, — обіцяє чиновниця. — Крім вчителів, будуть вчителі-тьютори, які допомагатимуть дітям прийти до класу, сходити в туалет, бо вони ж будуть на чужій території».

Також влада резервує автобуси, які підвозитимуть молодших школярів на станції.

Старші ж діти продовжать відвідувати уроки онлайн.

Редактор: Микола Піддубний