«Закостеніло багато проблем». Є генерали, які не хочуть чути неприємні новини, але ми вже на порозі суттєвих змін — інтерв’ю з Диким
Поділитися:
Піхота під прикриттям броні танка тренується штурмувати ворожі позиції (Фото:Сухопутні війська/Telegram)
Автор: Василь Пехньо
Ветеран російсько-української війни Євген Дикий розповів в інтерв’ю Radio NV про ситуацію біля Часового Яру та Торецька, військову цензуру та «жахливий совок», який нікуди не дівся.
https://www.youtube.com/watch?v=l4FudQ0UlL0&t=1424s
— Я хочу розпочати з торецького напрямку. Навіть за сьогоднішніми змінами на мапі DeepState є чергові просування окупантів. За останні два тижні, відколи цей рух там є, видається, що чи не забагато росіяни отримали цієї території з занадто малими силами на її зайняття. Що відбувається під Торецьком, як ви це все розумієте?
— Війна там відбувається. Ми з вами давно працюємо, ви знаєте, що я не любитель чіплятися до окремих ділянок на карті DeepState і аналізувати їх поза загальним контекстом. Тому що загалом відбувається одна і та ж війна. Так, дійсно, торецька ділянка залишалась, мабуть, останньою непорушною ділянкою з часів початку великого вторгнення. Це просто означало, що до неї не доходили руки росіян. Тепер дійшли.
Загалом, торецька ділянка не становить якоїсь окремої цінності. Це частина загального наступу на Донеччині. Тобто наступ на Часів Яр, на Торецьк і на Покровськ — це фактично одна велика військова операція. Але метою саме донецької операції (я зараз кажу не про загальну стратегічну мету окупувати всю Україну, яка, до речі, нікуди не поділась) є оточення і в результаті взяття великої агломерації, яка включає в себе Костянтинівку, Дружківку, Слов’янськ і Краматорськ. І, на жаль, останнє просування на торецькому напрямку абсолютно лягає в мету цієї операції.
Тобто, після дуже серйозного просування в напрямку на Покровськ, пригадуєте, що там росіяни дуже наблизились до стратегічної траси, яка з’єднує Покровськ із Костянтинівкою. З іншого боку, після безрезультатних двомісячних боїв для росіян на східній околиці Часового Яру, куди зайти вони змогли, а далі так і не просунулися впродовж двох місяців, абсолютно логічно, що тепер вони кидають достатньо серйозні сили на Торецьк, тому що прорив на цьому напрямку одразу принципово ускладнить оборону Часового Яру.
Вони Часів Яр брали-брали в лоб, ймовірно визнали, що в лоб не візьмуть, а от з боку Торецька можуть створити дуже серйозну загрозу для «Часіка».
Якщо, наприклад, на Харківщині переважали зелені новобранці, прямо з навчалки — ті 300 тисяч, які у березні ще тодішній міністр [оборони Сергій] Шойгу замовив. У травні-червні вони пішли на Харківщину, і переважно там вони і лягли.
Єдине, чого я, чесно кажучи, не знаю з того, що останнім часом просили коментувати, — це історія, яка гуляє по інтернету з російських пабліків, про використання підземних тунелів для просування під Торецьком. Чесно, не можу ні підтвердити, ні спростувати, бо першоджерел безпосередньо там, де нібито цей тунель чи то був, чи то не був, у мене немає. А у тих російських пабліках, до яких я ставлюсь хай з обережністю, але все ж таки уважно їх читаю, там цього немає. Історія з тунелем є саме на таких пропагандистських пабліках, до яких зовсім довіри немає. Але враховуючи, що до того одна така історія була абсолютно реальна при штурмі Авдіївки, то виключати повторення я би теж не став.
— Олександр Коваленко, оглядач групи Інформаційний спротив, нещодавно таку дискусійну, скажімо так, думку висловив, яку з вами хотів би обговорити. Він каже, що йому теж в ефірах, наприклад, ставлять запитання зараз частенько, а що там Харків? Чи може північ Харківщини бути звільнена, вигнати окупантів на стартові позиції до лінії державного кордону? На що він зробив припущення, що станом на зараз є сенс покращити позиції на певних рубежах. І, звісно, це виконують наші бійці на напрямку Липців, Вовчанська. Але при цьому він каже, що виглядає на те, що немає сенсу зараз гнати кудись до державного кордону, який, по своїй суті, не є ідеальною лінією оборони. Краще окупантів тримати в такій собі чорній дірі, саме так північ Харківщини видається для нього, затягувати. І як ніж масло розмазує по хлібу, так розмазувати російські ресурси — 300 тисяч, чи скільки б їх не було. Що думаєте щодо такої парадоксальної, але логічної думки?
— Така логіка цілком має право на існування. Взагалі Коваленко — один із небагатьох наших експертів, до чиєї думки особисто я дуже уважно завжди дослухаюся і раджу нашим слухачам. У нас багато хто коментує, не буду називати прізвищ, на багато кого я навіть просто не витрачаю час на слухання. Коваленко якраз один з тих, хто знає те, що коментує. Отже, логіка має повне право на існування.
