«Жодна армія світу не могла б такого зробити». Найзнаковіші успіхи Збройних сил України за рік

Поділитися:

Українські військовослужбовці у Запорізькій області, листопад 2023 року (Фото:REUTERS/Stringer)

У середу, 6 грудня, в Україні відзначають день Збройних сил України, яким нині довіряють понад 90% українських громадян.

32 роки тому саме 6 грудня український парламент ухвалив закон про Збройні сили України як «військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності».

Вже другий рік повномастшабної війни і майже десять років від моменту вторгнення Росії в Крим і на Донбас ЗСУ залишаються лідерами довіри мільйонів українців. А ще — дивують світ здатністю до опору навіть у найважчих умовах.

До дня Збройних сил України NV нагадує про найбільш знакові результати, яких вдалося досягти українській армії та всім Силам оборони України у війні проти Росії у 2023 році.

«Солдати і командири зробили диво»: звільнення українських територій у важкому контрнаступі

Хоча розпочатий у червні 2023 року контрнаступ Збройних сил України став однією з найдискусійніших тем року у західній пресі, досвідчені фахівці в Україні віддають належне навіть найменшому просуванню українських сил у найскладніших умовах.

«Що стосується контрнаступу, то я б не сказав, що там немає ніяких здобутків, — наголосив колишній головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко у новому інтерв’ю ВВС. — Українські підрозділи — солдати і командири — зробили диво. Тому що за несприятливих фізико-географічних умов, за відсутності переваги в повітрі, без вогневої переваги, за наявності глибоко ешелонованих кілометрових мінних полів та суттєво зміцнених фортифікацій — все-таки українські війська потіснили росіян. І те, що зробили військовослужбовці ЗСУ, можливо, жодна армія світу такого не могла зробити».

Подальші перспективи просування ЗСУ залежать не тільки і не стільки від самої України, але й від того, наскільки її партнери готові суттєво наростити і пришвидшити обсяги військової допомоги. «Так само, як і під час Першої світової війни ми досягли межі технологій, що ставить нас у глухий кут, — реалістично зауважив у листопаді головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Він закликав усвідомити, що «глибокого і красивого прориву» на фронті, швидше за все, вже не досягнути, і наголосив на необхідності технологічного стрибка та посилення низки спроможностей України задля повернення від виснажливої позиційної до швидшої маневрової війни.

Дайджест NV Преміум Щоденна розсилка матеріалів розділу NV Преміум. Десять найбільш популярних матеріалів за минулий день Підпишись Щодня

Відтоді Україна збила вже півтора десятка таких ракет, здебільшого під час ударів по Києву: зокрема 4 травня (один Кинджал), 16 травня і 16 червня (по шість ракет), 11 серпня (один Кинджал знищено в межах Київської області, ще три таких ракети тоді вдарили по району аеродрому Коломия Івано-Франківської області).

«Зараз ми вже маємо 15 збитих Кинджалів. Плюс ще десятки збитих балістичних ракет, які летіли на Київ. Patriot себе показав», — сказав наприкінці листопада спікер Повітряних сил Юрій Ігнат. Раніше він також пояснював, що збити таку ракету надзвичайно складно і часу на це небагато, «враховуючи, що Кинджал рухається у небі на величезній швидкості, понад 7 тис. км на годину».

Інфографіка: NV

До того часу, як Україні вдалося збити Кинджал, можливість протидії балістичним ракетам вважалася лише теоретичною перевагою ЗРК Patriot. Тож саме українським військовим вдалося не лише опанувати ці комплекси у надзвичайно короткий термін, але й довести їхню ефективність у знищенні балістики на практиці.

Фахівці британської розвідки підкреслили, наскільки важливим ударом по Росії стала здатність України збивати ракети Кинджал, які за кодифікацією НАТО називають Killjoy. «Виявлена вразливість Killjoy [ракет Кинджал], ймовірно, є несподіванкою та збентеженням для Росії: Володимир Путін рекламував систему як непереможну», — нагадали в Міноборони Британії.

Новий удар по Кримському мосту і рік «морських малюків»

У ніч на 13 липня 2023 року Україні вдалося повторно уразити горезвісний Кримській міст — після першого удару по об’єкту 8 жовтня 2022 року. Цього разу два вибухи пролунали внаслідок атаки надводних дронів Морський малюк (Sea Baby) з бойовою частиною по 850 кг кожен. Спільна операція СБУ та Військово-морських сил України виявилася більш ніж успішною: було зруйновано один автодорожній проліт моста і пошкоджено інший, незначних пошкоджень зазнала також залізнична частина мосту.

«Керченський міст став вигаданим граалем для Кремля. Тому його руйнування не тільки порушило логістику, а й показало, що путінський режим такий самий крихкий і нестійкий, як і конструкції мосту, — вважає Олександр Коваленко, військово-політичний експерт групи Інфоспротив. — У цій спецоперації були військові та політичні цілі, і всі вони неймовірно успішні».

«Це було непередаване відчуття. Багато місяців розробки й успіх — словами важко таке описати», — розповів NV голова СБУ Василь Малюк про свої емоції після вдалої операції.

Повторне ураження Кримського мосту стало однією з найбільших знакових операцій нового покоління морських дронів, які Сили оборони України активно використовували саме в 2023 році. Серед інших прикладів — серпневі удари по російському десантному кораблю Оленегорский горняк в акваторії Новоросійська та російському танкеру SIG у територіальних водах України на південь від Керченської протоки, а також низка інших атак.

Самі по собі морські дрони (Unmanned Surface Vessel, USV) не є винаходом України і використовуються різними арміями світу вже не один рік. Однак, як нагадував портал Мілітарний, до недавнього часу відносно незатребуваною була концепція морських дронів-камікадзе, «адже їх вважали непотрібними при наявності чисельних протикорабельних ракет, торпед та інших ударних засобів». Водночас саме Україна першою у світі довела, наскільки ефективними можуть бути такі дрони за відсутності власного потужного флоту. «Унікальні українські морські безпілотники, вступивши в протистояння з російським військово-морським флотом, проявили свою високу ефективність та внесли значний вклад у перелом на морському театрі бойових дій, „загнавши“ увесь російський флот у порти та гавані», — підкреслював Мілітарний.

Перші удари по Москві і БПЛА-атаки на території РФ

На другому році війни новою реальністю для росіян і окупованого Криму стали масові атаки БПЛА, які нині майже щотижня, а то й щодня намагаються уразити важливі військові цілі окупантів. Серед найбільш знакових і найефективніших атак «невідомих» безпілотників — удар БПЛА по Сенатському палацу Кремля, серія атак по російських аеродромах (включно зі знищенням транспортних літаків Іл-76 на базі Крєсти в Псковській області та стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 на аеродромах Сольці та Шайковка, Новгородська та Калузька області РФ відповідно), удари по Москві та області, зокрема ураження веж Москва-Сіті, де розміщуються офіси кількох російських міністерств.

https://twitter.com/Mike_Eckel/status/1653742993722028032

«Армія США та збройні сили інших країн можуть засвоїти від українців багато уроків в тому, що стосується „війни дронів“. Я вважаю, що вони [ЗСУ] справді були в авангарді інновацій щодо використання безпілотників» — заявила нещодавно в коментарі DW Келлі Гріко, аналітикиня вашингтонського дослідницького центру Stimson Center, експертка із зовнішньої політики США, міжнародної безпеки та спеціаліст з операцій військово-повітряних та космічних сил. За її словами, цю війну вже важко уявити без дронів, оскільки вони забезпечили українцям суттєву перевагу на початку війни, допомігши асиметрично та ефективно протистояти сильнішому ворогу.

Кампанія ударів по кораблях та інших цілях Росії в Чорному морі

У нещодавньому інтерв’ю західним ЗМІ президент України Володимир Зеленський підкреслив хибність враження про нестачу прогресу України в 2023 році. Він нагадав, що вимушена повільність наземних операцій врівноважується успіхами ЗСУ в Чорному морі, які теж були частиною українського контрнаступу.

У 2023 році Україні дійсно вдалося завдати низки вражаючих ударів по об’єктах російського Чорноморського флоту та інших важливих цілях ворога в Чорному морі.

• Ураження найновіших російських систем ППО у Криму

У ніч проти 14 вересня в окупованій Євпаторії також було знищено російську зенітно-ракетну систему С-400 Тріумф — один із важливих компонентів системи ППО окупантів на півострові. Тоді вдалу спецоперацію у Євпаторії здійснили контррозвідка Служби безпеки України та Військово-морські сили ЗСУ. Спочатку дрони СБУ уразили «очі» комплексу — радари та антени. Коли з ладу вивели радіолокаційні станції, підрозділи ВМС двома ракетами Нептун вдарили по пускових комплексах С-400 Тріумф, розповіли джерела.

А наприкінці літа, 23 серпня, таку ж новітню систему С-400 було уражено на мисі Тарханкут в Криму поблизу села Оленівка. Вибухом було повністю знищено саму установку, встановлені на ній ракети та особовий склад.

• Удар по доках заводу в Севастополі: знищення субмарини й десантного корабля

У ніч на 13 вересня 2023-го внаслідок ударів України по Севастопольському морському заводу, яких ймовірно було завдано ракетами Storm Shadow, до переліку «знищених» приєдналися одразу два кораблі – великий десантний корабель Мінськ та підводний човен Ростов-на-Дону. Обидва вони стояли в сухих доках судноремонтного заводу.

Ураження субмарини Ростов-на-Дону стало історичною подією, нагадали аналітики порталу Defence Express. Вони констатували, що це перше в історії застосування крилатих ракет для ураження підводного човна, та ще й одразу результативне. Для України удар по субмарині в бухті був єдиним шансом знищити один з російських підводних човнів. Адже ЗСУ не мають ані сучасних кораблів, які можуть патрулювати акваторію з метою пошуку та знищення субмарин, ані протичовнових літаків, ані власних субмарин. При цьому Росія втратила одну із субмарин, з яких завдавала ударів по Україні ракетами Калібр.

Натомість корабель Мінськ став на той момент уже третім великим десантним кораблем, який вдалося уразити ЗСУ — після влучань по Оленегорському горняку в серпні 2023 року та кораблю Саратов в березні 2022-го. Знищений Мінськ належав до Балтійського, а не Чорноморського флоту РФ. До війни з Україною він базувався в Балтійську. За лічені тижні до початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія перекинула в Чорне море шість великих десантних кораблів з двох інших флотів — серед них був і Мінськ. Завдяки цьому десантний потенціал окупантів у Чорному морі став найбільшим з початку 1990-х років. Нині ж його суттєво урізали ЗСУ.

• Удар по аеродрому біля міста Саки

У ніч на 21 вересня 2023 року СБУ та ВМС ЗСУ завдали масштабного комбінованого удару по військовому аеродрому біля міста Саки в тимчасово окупованому Криму. Повідомлялося, що на летовищі на той момент перебували щонайменше 12 бойових літаків, ПЗРК Панцир, а також база підготовки операторів БПЛА Mojaher. Стратком ЗСУ тоді підтверджував ураження об’єкту, а в ЗМІ повідомляли про серйозні пошкодження техніки окупантів.

• Удар по штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі

22 вересня 2023 року ЗСУ завдали точного удару по штабу Чорноморського флоту в тимчасово окупованому росіянами Севастополі. Ймовірно, будівлю було уражено ракетами Storm Shadow. Штаб зазнав серйозних руйнувань і спалахнув. Операцію Крабова пастка спільно провели Повітряні сили та Сили спецоперацій ЗСУ.

Пізніше українська сторона повідомила, що внаслідок атаки загинуло 34 російських офіцери, зокрема з керівного складу ЧФ РФ, а ще понад 100 окупантів було поранено.

• Корвет Аскольд: знищення найновішого з російського кораблів

4 листопада 2023 року ЗСУ завдали удару авіаційними ракетами SCALP (французька версія Storm Shadow) по суднобудівному заводу у Керчі. Ціллю став російський корвет Аскольд, який там знаходився — новітній малий ракетний корабель проєкту 22800 Каракурт, що мав бути введений у стрій Чорноморського флоту РФ у грудні 2023 року. Він міг бути носієм до 8 ракет Калібр чи Онікс, а тому за своїми можливостями щодо завдання далекобійних ударів відповідав рівню фрегату, пояснив в інтерв’ю NV Олег Катков, головний редактор військового порталу Defense Express. Тож Україна стала першою в історії країною, яка уразила ворожий ракетний корабель ще до його введення в стрій флоту. При цьому ЗСУ довели спроможність прорвати щільну завісу російських систем ППО: завод у Керчі мали прикривати зенітні ракетні комплекси С-400 та ЗРГК Панцирь-С1, а також, ймовірно, старіші ЗРК Оса та Бук.

• Удар морських дронів по кораблях проєктів Серна та Акула

10 листопада 2023 року біля селища Чорноморське на Тарханкутському півострові в окупованому Криму морські дрони ГУР знищили два російських десантних катери: більш давнього проєкту 1176 Акула і катер новішого проєкту 11770 Серна. У момент ударів на них перебували екіпаж та завантажена броньована техніка, зокрема БТР-82. Після атаки дронів Акула пішла на дно відразу, Серна затонула трохи пізніше.

«Ми дійсно знищили частину російського флоту. Ми зробили це. Ми змусили їх відсунутися. Вони не мають такого тотального впливу на Чорноморський регіон», — підкреслив Володимир Зеленський, підсумовуючи успіхи цієї кампанії.

Редактор: Інна Семенова