«Зворотного шляху вже не буде». Сергій Рахманін — про досягнення України за 500 днів масштабної боротьби з РФ і найближче майбутнє. Інтерв’ю
Поділитися:
Український військовослужбовець поблизу міста Бахмут. (Фото:REUTERS/Sofiia Gatilova)
Автор: Олексій Тарасов
Минуло вже 500 днів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні.
NV підготував 12 приголомшливих цифр, які найвлучніше описують, як минули ці 500 днів — якою була ціна для України і розплата для ворога.
Своєрідні підсумки під час інтерв’ю Radio NV підбив і народний депутат з фракції Голос, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.
— 23 лютого 2022 року ми мали напівзаморожений конфлікт на Донбасі, коли по нас стріляли, а ми не могли відповідати, був анексований Кримський півострів. Зараз 18% території окуповано, тисячі вбитих, зруйновані міста. У якій точці війни ми зараз перебуваємо?
— Важко сказати, у якій точці ми перебуваємо, тому що незрозуміло, що ми вважаємо кінцевою точкою. Я б сказав так. Якщо ми говоримо про певні підсумки, про певний аналіз, то треба окремо розподіляти й аналізувати державу, Збройні сили і народ, суспільство. Це не означає, що щось суттєво відрізняється, просто це не тотожні поняття.
Якщо ми говоримо про державу, то головні підсумки цих 500 днів полягають у тому, що держава Україна за цей час не просто вистояла, довела свою життєздатність, у чому, до речі, сумнівалися не лише наші вороги, а й наші партнери.
Я нагадаю, що вони і не приховували на початку повномасштабного вторгнення, що у них є сумнів щодо реальної боєздатності Збройних сил України. І так само у них був сумнів щодо життєздатності української держави, українського інституту управління.
— Як говорили в американських новинах, не питання, чи витримає Україна, а питання в тому, як швидко Росія нас захопить.
— Так. І тому система управління не розвалилася, система управління витримала все навантаження і продовжує витримувати. Можна скільки завгодно критикувати, є дуже багато і обґрунтованих і безпідставних приводів для критики, але вона існує, вона функціонує. Тобто система управління витримала цей іспит.
Ба більше: якщо ми говоримо про державу Україна, відбулася дуже суттєва зміна, яка нам здавалася абсолютно фантастичною 500 днів тому. Україна нарешті, вперше в своїй новітній історії, вперше з моменту проголошення державної незалежності, стала не просто об’єктом, а суб’єктом геополітики.
Так, це далося величезною ціною, це далося в умовах, максимально віддалених від комфортних, але українське керівництво, Україна, як держава, як геополітичний гравець, як актор — це фактор, з яким рахуються, який може нав’язувати свій порядок денний, який ініціює цей порядок денний, який бере участь у величезній кількості різних міжнародних процесів і геополітичних треків; когось він дратує, когось — непокоїть, хтось з цим бореться, хтось радіє. Але Україна — суб’єкт політики. Ми всі про це мріяли і зараз це відбувається.
