Аналіз Х-101, Х-555, Х-22 та інших. На які типи ракет ворога здатні впливати українські засоби РЕБ — експертиза фахівця
Крилаті ракети класу повітря-поверхня Х-101 під крилом російського стратегічного бомбардувальника-ракетоносія Ту-95МСМ (Фото:DR)
Автор: Роман Фещенко
Олег Катков, головний редактор військового порталу Defense Express, — про вплив українських засобів радіоелектронної боротьби на повітряні засоби ураження агресора.
У першу чергу, щоб говорити про те, як засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) впливають на повітряні цілі росіян, слід розуміти, про яку саме ракету, з яким типом наведення та яку систему РЕБ мова, пояснює NV Олег Катков, головний редактор військового порталу Defense Express. І пропонує аналізувати кожен тип далекобійного озброєння окремо.
Для початку фахівець пропонує розглянути іранські дрони-камікадзе, якими росіяни обстрілюють Україну. «У Shahed-136 головною системою навігації є супутникова [за GPS, ГЛОНАСС тощо], — пояснює Катков. — Без неї у цьому БПЛА працює тільки примітивна інерціальна система, фактично автопілот, яка за дальністю має оцінну похибку 5%».
Інакше кажучи, якщо шахед пролітатиме суцільне поле впливу засобів РЕБ, що глушитимуть і ставитимуть завади супутниковій навігації, то на дальності 100 км кінцева точка прицілювання дрона зіб’ється на 5 км.
Якщо ж розглядати крилату ракету, то крім супутникової навігації, боєприпас має ще й інерціальну систему, яка допомагає ракеті самостійно обчислювати, де вона перебуває в повітрі на основі всіх параметрів, що вона про себе може виміряти, таких як висота, координати тощо, а також систему корегування траєкторії — TERCOM та/або DSMAC.
Як приклад Катков наводить російську крилату ракету Х-101, яку оснащено системою DSMAC, завдяки якій боєприпас орієнтується у просторі, оскільки під час польоту знімає під собою поверхню рельєфу і порівнює її з еталонними зображеннями, що закладено в його пам’ять та мають точну прив’язку до системи координат.
«За рахунок цього крилаті ракети взагалі можуть летіти без супутникової навігації», — запевняє фахівець. До того ж, за його словами, впливати засобами РЕБ на систему DSMAC неможливо.
Також ракету може бути оснащено системою корегування траєкторії TERCOM, завдяки якій ракета вимірює перепади висот під собою та порівнює їх із еталонною сигнатурою, що теж має точну прив’язку до координат.
«У цьому випадку функціонування ракети може залежати від дії засобів радіоелектронної боротьби, але це потребує постійного впливу на неї засобів РЕБ», — вважає головред Defense Express.
«Щодо балістичних ракет на кшталт Іскандера, — аналізує експерт, — то в них функціонує інерціальна та супутникова системи, а на кінцевій ділянці траєкторії, як припускають, працює система самонаведення — або за рахунок радіолокаційної головки самонаведення, або за рахунок оптичної головки самонаведення».
А тому, коли балістична ракета заходить і падає на ціль, вплинути на неї засобами РЕБ складно, пояснює Катков.
Далі фахівець аналізує протикорабельну ракету Онікс оснащену активною радіолокаційною головкою самонаведення. «Якщо не помиляюся, командування Повітряних сил ЗСУ натякало, що на такі головки самонаведення вдається впливати», — каже експерт в інтерв’ю NV.
Те ж саме стосується й класичної протикорабельної ракети Х-22 з радіолокаційною головкою самонаведення.
Наступними спеціаліст аналізує зенітні ракети для ЗРК С-300 і С-400, які використовують радіокомандну систему наведення, коли радіолокаційна станція ЗРК веде ракету по радіоканалу й передає команди на уточнення траєкторії.
«Чи можливо впливати засобами РЕБ на цю систему? В теорії — можливо, а як на практиці — я не знаю», — каже Катков.
Щодо ракет Х-32 та Х-555, які росіяни також використовують під час обстрілів, то, за словами головреда Defense Expres, Х-32 вважається протикорабельною, а тому дотична до Х-22, оскільки є її прямою глибокою модернізацією, а Х-555 фактично дотична до крилатої Х-101.
Втім, фахівець звертає увагу на важливий аспект, який спирається на натяки Повітряних сил стосовно того, що нинішня якість російських ракет падає.
«А це означає, що їхні системи, ймовірно, стають вразливішими до впливу засобів РЕБ», — резюмує Катков.
Нагадаємо, 13 січня під час комбінованого масованого ракетного обстрілу України росіяни запустили кілька типів ракет, зокрема, крилаті, аеробалістичні, балістичні, авіаційні та зенітні керовані ракети, а також дрони-камікадзе. Загалом було зафіксовано 40 засобів повітряного нападу.
Вісім із них було збито, а більше двох десятків не досягли своїх цілей унаслідок підриву в повітрі, падіння в полі або дію українських засобів РЕБ. Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Також представник ПС закликав місцеву владу закуповувати засоби РЕБ у цивільних виробників для протидії російським ракетам і дронам.
Повну версію інтерв’ю з Олегом Катковим про роботу українських засобів РЕБ та їхній вплив на ворожі засоби повітряного ураження читайте тут.
